No name

Рухаючись з Копичинців до Гусятина, ви обов'язково будете проїжджати село Чагарі з унікальними скульптурними композиціями майстра Олексія Степанова. Якщо ви ще захоплюєтесь костелами, то в Чагарях варто звернути праворуч, щоб оглянути два цікавих римо-католицьких храми. З першим з них, що знаходиться в Коцюбинцях, ми познайомимося сьогодні, а другий, в Жабинцях, потребує окремої уваги. Село Коцюбинці на березі річки Нічлава вперше згадуються у 1652 році. Є версія, що до XVI століття на його місці існувало поселення Підвишенці, яке, начебто, зруйнували татари. В Коцюбинцях був замок, руїни якого можна було побачити ще на початку ХХ століття...

Шидлівці розташовані в декількох кілометрах на схід від Сидорова на обох берегах Збруча. Збруч, власне, розділяє Шидлівці тернопільські і Шидлівці хмельницькі. Тільки от мосту між ними немає, тільки стара кладка. Але яка-то кладка! Отже, якщо ви вже приїхали у Сидорів дивитися замок-корабель і величний костел Калиновських, завітайте і до Шидлівців. І не лише заради кладки. В Шидлівцях є гарний млин австрійських часів під черепичним дахом, а також маленький, але симпатичний костелік. Як то і водиться, всі цікаві речі розташовані в тернопільських Шидлівцях. Шидлівці вперше згадуються у 1420 році. Так здається, що до самого ХХ століття село не...

Містечко Копичинці з населенням близько 7 тис. мешканців лежить на берегах річки Нічлави поблизу траси Тернопіль-Чернівці. Територіально належить до Гусятинського району, хоча логічніше було б віднести його до Чортківського: до чудового і неповторного Чорткова звідси зовсім близько – до 20 хвилин їзди. Самі Копичинці, між іншим, також складають приємне враження. Незважаючи на те, що жоден з двох замків у місті не зберігся, так само як і палац власників Баворовських, Копичинцях є на що подивитися: костел, дві мурованих церкви, дерев’яний храм, синагога та купа старих кам’яниць і вілл. Вивчати попередньо Копичинці зручно за сайтом, який...

Наприкінці ХІХ століття Потоцькі розширили парк в Печері на лівий беріг Південного Бугу, там де зараз знаходиться село Сокілець. У 1894-1899 роках Костянтин Потоцький збудував тут за допомогою німецьких майстрів великий млин. Виконаний у еклектичному стилі, він більше нагадує справжній замок. Вражає поєднання могутньої будівлі з міцної кладки з рваного каменю і стрімкого сильного потоку Південного Бугу. Комплекс складається з трьох будівель - власне, млина, складу і крупорушки. Сам млин має три поверхи і не має даху. По боках він прикрашений декоративними вежами. Чудово зберігся декор млина. Паралельно Бугу тут збудували так званий "Дикий...

Дорога від Борщова до Товстого (Тлустого) спускається серпантином в долину річки Нічлава, на березі якого лежить маленьке село Верхняківці (687 мешканців). В самому центрі села при дорозі попід горою стоїть маленький костел Святого Антонія, зведений у неготичному стилі протягом 1921 – 1922 років (за іншими даними – у 1902 році). Нещодавно храм пофарбовано в патріотичні українські блакитний і жовті кольори. Костел належить римо-католицькій громаді села. Довоєнне фото з польського сайту:

В Дубівку ми попали випадково, коли шукали виїзд на трасу від костельчика в Бурдяківцях. Дорогу так і не знайшли, за те опинилися в крихітному селі з населенням всього в 94 особи. Єдина пім ятка села – однокупольна дерев’яна церква Св. Симеона Стовпника. Храм споруджено у XVII – XVIII століття, а в 1909 році перевезено з села Цигани, що розташоване неподалеку, до Дубівки. Бабинець в вівтарна частина вкриті двосхилим наметовим дахом, на навою підвищується четверик, що переходить у восьмерик, з куполом. З усіх боків храм має опасання. Дах, верхи та опасання вкрити бляхою, яка пофарбована у незвичний зелений колір.  

Стрілківці – наступне село після Пищатинців, якщо їхати х Борщова до Заліщиків. Вперше село згадується у 1409 році. У ХІХ столітті разом із Висічкою та сусідніми селами було частиною маєтків Чарковських. Сьогодні в селі проживає близько 1 тис. мешканців. Неподалік від села знаходиться гіпсова печера Озерна (або «Голубі озера») з довжиною ходів у 120 км, що входить до десятки найбільших печер світу. В центрі села при дорозі стоять руїни костелу кінця ХІХ століття. Неоготичному костелу у Стрілківцях повезло менше, ніж його сусіду з Пищатинців. Тут ніхто не вставляє пластикові вікна і не збирається правити службу. Надій на порятунок пам’ятки,...

Пищатинці – село з населенням близько 0,7 тис. мешканців, що розташоване на березі Нічлави у самого підніжжя гори, на якій стоїть Висіцький замок. Саме з Пищатинців відкривається найгарніший вид на замок у Висічці, а з замку – відповідно, найгарніший вид на Пищатинці і долину Нічлави. Перша письмова згадка про поселення датується 1494 роком. Раніше село мало іншу назву - П'ятничани. У ХІХ столітті Пищатинці разом із Висічкою входили до володінь шляхтичів Чарковських. В селі збереглися руїни невеликого костелу кінця ХІХ століття, Михайлівська церква 1816 року, цвинтар XVIII століття та гуральня початку ХХ-го.   Старий неоготичний костел,...

Село Острівець (420 мешканців) є фактично подовженням Застіночого. Від сусіда його відділяє міст через Серет. Отримало назві від того, що лежить майже на острові, який утворює Серет з його притокою Брусинцем. Так само, як і Застіноче, вперше згадується у 1471 році. На початку існування було невеликим поселенням, яке часто страждало від нападів турків і татар. У 1557 році польський король Сигізмунд ІІ заснував в Острівцю фільварок, до якого приєднав кращі землі і луки, що раніше належали селянам. Головна пам’ятка села – старий занедбаний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Храм було збудовано у 1895 році, а парафію засновано у...

Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев'яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев'яною дзвіницею. Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку...

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах. Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням...

Село Медин від сусідніх Скориків відділяють невеличка річка Самчик, що впадає в Збруч, та пару сотень метрів дороги. Вперше Медин згадується у 1463 році, а у 1569 році село було зруйноване татарами. Одноповерховий класицистичний палацік, про який пише Роман Афтаназі у «Діях резиденцій на кресах…» зруйновано під час Другої світової війни. Проте залишилася дерев’яна церква (майже) «хатнього» типу і зруйнований костел з плебанією поруч. До 1869 році Медин належав до римо-католицької парафії в Токах, поки не було створено самостійну парафію, легітимність якої підтвердили у 1872 році. У 1867 році в Медині збудували перший костел та парафіяльний...