Плоска

  • 09.09.2009

Cело з назвою ПЛОСКА, що знаходиться між Путилою і Селятиним, відомо з 1707 року. Невелике поселення витягнулося однією вулицею, що серпантином піднімається на перевал Плосківський (970 метрів).

Над селом підвищується гора Говдя, про яку місцеві мешканці розповідають наступну легенду. Кажуть, що колись жив в Плоскій багатий, але дуже скупий чоловік на ім’я Говдя. Навіть собі на вечерю він наказував подавати лише грінку хліба і глечик з водою. Однієї ночі сталася сильна гроза, і два брата, що наскрізь промокли, постукали до воріт говдіної хати, щоб сховатися від дощу. Говдя, боячись можливих витрат, наказав нацькувати на братів собак. Покусані та промоклі брати укрившись під деревом, прорекли: «Бодай тобі, скнаро, ніколи добра не бачити! Як ми ост тут, під блискавицями мліємо, так і ти пропади!». Вмить дім Говді сполохнув вогнем, а зранку жителі села побачити на місці говдіного дому гору, яку й назвали Говдя. Пізніше на вершині гори утворилося невелике озеро – сльози Говді за втраченим багатством. На початку ХХ століття біля Плоскої діяли дві клаузи, які мали велике значення для транспортування лісу з Буковинських Карпат. Перша мала назву Антона, друга – Фердинанда.

За серпантином перед перевалом на підвищенні своїм зеленим деревом привертає увагу церква Святих Апостолів Петра і Павла. Збудована у 1877 році, вона є типово буковинською дерев’яною трикупольною церквою.

Від села у західному напрямку веде стежка до села Віпчина. Село знаходиться на висоті 1100 метрів над рівнем моря і є найвище розташованим населений пунктом Українських Карпат. Дороги до цього села, як і до великої кількості населених пунктів Путильщини, немає. Хатка в Плоскій і дорога «Путила – Селятин»:

Коментарі

Яка гарна церква! Унiятьска?...
Скоріш за все - православна. На Буковини (особливо на Буковинській Гуцульщині) уніатів майже не зустрічається. В основному, тут всі під впливом УПЦ МП
а звернув, Андрію, увагу на цікаву різницю між плосківською й путильською церквами? маю на увазі - характерна відмінність, яка і в інших церквах повторяється. А ще що цікаве - нюнси, які дещо різнять цю ж саму плосківську церкву від розтоцької
А розкажіть, Володимире, які саме відмінності Ви побачили? :)
невже не кидається у вічі?... наявність в однієї піддашя першого ярусу і відсутність його в іншої, хоча церкви однотипні ))
так, дійсно! :)<br /> просто я в цьому році стільки подібних храмів надивився, що просто перестав звертати уваги нп їхні деталі
але ж це дуже важлива деталь.. й що цікаво - саме таким чином (відсутність піддашного опасання першого ярусу) понівечено більшість українських дерев'яних храмів на територіях, які входили свого часу до московської імперії.. не тільки валуєвські укази писалися стосовно мови.. були ще й інші циркуляри, які стосувалися вже сакрального будівництва..
Так, мені колись попадалвся перелік церських указів, які стосувалися заборони всього "маларасийскага".<br /> В книжці Вечерського про украївські дерев'яні храми теж є посилання на указ, що забороняв будувати церкви у "малороссийском стиле"
тут є ще один важливий момент - старі храми спотворювалися й підганялися під царський ранжир..
Так, але ж на Буковину влада царя-батюшкі не розповсюджувалася
в часи першої світової хіба не були кацапи в північній буковині? й зовсім неважко поспилювати розкоси й забрати оте піддашя та ще обшалювати дошками з вертикальним ритмом нижній ярус разом з першим... й то за короткий час.. тому варто дослідити (а такі дослідження вже зроблені, ще у 80-ті роки минулого століття) на вруби й інші сліди, які свідчать, що були ті нижні опасання
Вони ж там були зовсім не довго. І те, за 2 роки Буковина 3 рази переходила з рук в руки. Думаю, що у стані війни їм було не до того, щоб ліквідовувати опасання :)
це робиться за тиждень.. та й не планували вони так швидко вшиватися.. встигли багато люду з Галичини і Буковини перелопатити до Сибіру.. я, навіть, знав таких людей (серед родини першої жони)))
Може це було вже в 40-му році?
ні. в 40-х не спотворювали на царський манір, а вже нищили ... і всі наступні роки - теж..
Та слава Богу, на Буковині майже не нищили...
відносно..
і ще одне - прочитавши текст, одразу в око кинулося слово „клауза”... мабуть, йшлося про спеціальну запруду <a href="http://www.slovnyk.net/?swrd=%D0%9A%D0%9B%D0%AF%D0%92%D0%97%D0%90" rel="nofollow">КЛЯВЗА</a> (подібні загати були в багатьох поселеннях чи присілках й Гуцульшини), як от, наприклад, <a href="http://209.85.129.132/search?q=cache:nLRtc9VKY0UJ:www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/kosmach.village/+%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B7%D0%B0&amp;cd=8&amp;hl=uk&amp;ct=clnk&amp;gl=ua" rel="nofollow">присілок Касмача Клявза</a>, а <a href="http://www.google.com.ua/search?hl=uk&amp;source=hp&amp;q=%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0&amp;meta=&amp;aq=f&amp;oq=" rel="nofollow">клаУза</a> - то вже дещо з іншої опери ))
Клауза (в перекладі з німецької «ущелина» – це гідротехнічна споруда, що нагадує дамбу і створена для сплаву деревини з високогірних районів. Як правила, будувалися клаузи ще за австрійських часів. Споруда має шлюзи, які за потребою стримують течію річки. Перед сплавом стовбури дерев зв’язуються у плоти та до них кріпиться кермо. Шлюзи відкриваються, русло річки наповнюється водою, і плоти під управлінням бокарашів – людей, що займаються сплавлянням лісу, рухаються по течії річки.
я знаю, що таке клявза - встиг ще застати їх, та й ще спостерігати, як то все працює)))і бокорашів в роботі бачив теж)) правда, і сумні сторі з знайомими людьми теж доводилося бачити - коли гинув бокораш, бо ж небезпечна ця професія, достоту.. але ж я Вам навів трактування цього терміну саме в українській транскрипції, з словника.. навіть закріпленого в геграфічному топонімі ))
А не знаєте, десь ще залишилися клявзи, що працюють?
в даний час мені важко сказати - по тій причині, що довго був поза межами України, а зараз ще до тями не прийшов від „культурного шоку” та й інших причин, особистого характеру, які той шок посилили в рази..
Я знаю, що на Буковині жодна не працює... При чому декілька штук залишилися дуже в доброму стані.
й не „бокАраші”, а „бокОраші”
або їх ще називають "плотогонами"
знаю, знаю.. лиш захотілося вжити саме архаїчного слівця ))) в Ст Пушика є вірш, на слова якого написано пісню (давно вже) - <a href="http://www.pisni.org.ua/printsongs/16303.html" rel="nofollow">„Треба йти до осені”</a> : „Сіножаті скосяться,<br /> І пшениця вижнеться,<br /> Плотогонів Черемош пронесе.<br /> Дзвонить осінь в Косові, |<br /> Дзвонить осінь в Вижниці, | (2)<br /> Перестиглі яблука нам несе...”
Цікаве стіхотворєніє! :) А головне - в ТЕМУ!
й пісня гарна - я її дуже люблю.. ще з дитячих літ ))
он й серед <a href="http://209.85.129.132/search?q=cache:0QUbO9MKZqEJ:www.ualogos.kiev.ua/toprint.html%3Fid%3D114+%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B7%D0%B0&amp;cd=10&amp;hl=uk&amp;ct=clnk&amp;gl=ua" rel="nofollow">географічних назв населених пунктів і природних об'єктів Верховинщини</a> можна надибати декілька клявз ))
Мабуть все ж таки "клявза" і "клауза" - це різні поняття? :)
я ж дав вам гіперпосилання на терміни й топоніми КЛЯВЗА і КЛАУЗА (серед останніх жодного саме в гідротехнічному значенні ґуґл не знаходить
о, ще пригадав - можливо в пригоді стане ось цей <a href="http://209.85.135.132/search?q=cache:cAC2kEWvlJkJ:yurrray.livejournal.com/11558.html+%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B7%D0%B0&amp;cd=10&amp;hl=uk&amp;ct=clnk&amp;gl=ua" rel="nofollow">словчничок „Слова Гуцулії”</a> за який подякуємо <lj user="yurray"> ))))
Ааааа, значить "клявза" і "клауза" - це одне й теж. Просто "клявза" - це, напевне, чисто гуцульський діалект.
спробуйте все ж відкрити гіперпосилання саме на клаУзу - чи знайдете хоча б один сайт використання клаУзи саме в тому значенні, яке наводите ви.. я ж змалку чув саме клявзи.. та й тапоніми-назви населених пунктів теж немалощо важать )) чи тепер накажете їх всіх перейменовувати, а гуцулів з їх архаїкою заставити німецькою шпрехати?)))
Коли я готувався до подорожі на Перкалаб в цьомц році, то перелапатив багато матеріалу про "клаузи". І в Інтернеті, і в путівниках. І жодного разу поняття "клявза" мені не зустрічалося. Тільки "клауза".<br /> Буде час,спробую відновити посилання на ці джерела.
дуже добре.. може Ви нашому географічному товариству запропонуєте ще змінити історичні назви-топоніми на правильні )))
так, обов'язково запропоную! а ще запропонує перейменувати Галичину на "Юго-Западную Малороссию" :)
Ну ось, наприклад,купа посилань: http://www.google.com.ua/search?hl=uk&amp;source=hp&amp;q=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0&amp;meta=cr%3DcountryUA&amp;aq=f&amp;oq=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0&amp;emsg=NCSR&amp;ei=jaCoSoH8CMGa_QbhqJCwBg
супер - Ви мали на увазі оце - Клауза (http://209.85.129.132/search?q=cache:cYXoQ5OcxxgJ:www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0+%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0&amp;cd=4&amp;hl=uk&amp;ct=clnk&amp;gl=ua) См. Дизъюнкт (http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/%D0%94%D0%B8%D0%B7%D1%8A%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D1%82) - Выражение вида B1 Ú B2 Ú ... Ú Bn ¬ A1 &amp; A2 &amp;...&amp; Am, где (&amp;,Ú,¬ ) соответственно символы конъюнкции, дизъюнкции и импликации. Д. читается так: "Если A1, и A2, и, Am, то B1, или B2, или ,..., Bn". Правая или левая часть импликации может быть пустой. В этом случае Д. интерпретируется иначе. Для Д. вида B1 Ú B2 Ú ... Ú Bn интерпретация заключается в утверждении существования факта B1 Ú B2 Ú ... Ú Bn ; а для Д. вида ¬ A1 &amp; A2 &amp;...&amp; Am интерпретация состоит в утверждении, что (A1 &amp; A2 &amp;...&amp; Am). Если в Д. пусты левая и правая часть импликации, то он называется пустым. Д. используется в методе логического вывода, основанном на использовании резолюций, а также в языке программирования Пролог )))))
Нє, там багато посилень саме на плотини (греблі)
от, характерний приклад невігластва - http://209.85.129.132/search?q=cache:mPHmzbajEvYJ:www.karpaty.com.ua/%3Fchapter%3Dforum%26forum%3D7%26topic%3D1877+%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0&amp;cd=6&amp;hl=uk&amp;ct=clnk&amp;gl=ua (7. р. Чорний Черемош - клауза Болтагул - клауза Перкалаб - хр. Чорний Діл- с. Сарата ...) коли топоніми спотворюються - адже, вище я ж навів офіційну сторінку цих самих назв )))
Це не зовсім спротворення. Є назви офіційні сучасні, а є - старі народні. Наприклад, містечко офіціно називається "Летичів", а місцеві називають його "Лятичів".
я лиш два посилання знайшов на клаУзу, як гідротехнічну споруду, вірніще, на топонім - на тій сторінці Українські Карпати.. але ж дав вам офіційну сторінку з тими ж самим топонімами, але вже правильну.. ОФІЦІЙНУ.. але так само неофіційно гуцули й називають.. - так що тут ЛЕтичів-ЛЯтичів непідходить )))
Так, це дійсно приклад трохи протилежний, але він теж дещо пояснює. Крім того, зміни "я" на "а" та "в" на "у" - це типові зміни, які відбулися під час "осучаснення" української мови
мова ж розвивається і вдосконалюється,. маєте вдома щось Лучука?
Звичайно ж ні!<br /> Пане Володимире, а Ви на Львівський книжковий форум їдете чи ні?
збираюся.. нині хотів - але там Ющ нині затоварюється.. й дізнався, що черги є, щоб до приміщення потрапити зі стендами... стидоба.. невже не можуть виділити якесь здоровенне приміщення, як це люди роблять в світі - <a href="http://www.frankfurter-buchmesse.de/en/" rel="nofollow"> Frankfurt Book Fair</a> ось тут ще <a href="http://www.oletsky.kiev.ua/index.php?lang=ukr&amp;mf=bookfair&amp;mode=show&amp;return=articles" rel="nofollow">Щорічна книжкова виставка-ярмарок в одному з світових фінансових центрів, німецькому місті Франкфурті-на-Майні</a>
Ні, до цього рівня нам ще далеко. На найближчі 100 років я перспективи не бачу :)
теж саме з перфомансами - хоча б та „ніч поезії” - атракція для студентської молоді.. бракує ще андруховича з жаданом й прохаськом, щоб напідпитку прийшли і там ще дозаправлялися.. небавом ще й план почнуть смалити у відкриту - адже ж дехто цим „бавиться” по готелях й гуртожитоках.. ще почнуть читати свої стихі в „блаженні посткоїтальні хвилини” одразу на сцені - вже небагато залишилося й до цього.. страшно мені стає від такого „злету” моралі...
розділяю Вашу стубованість...

Сторінки