Монтевідео - шалена мрія, що перевершила очікування

Єдине, що мене приваблювало в Уругваї - це назва його столиці. В мене є дві улюблених столичних назви - Монтевідео (столиця Уругваю) і Нуку`алофа (Королівство Тонга в Полінезії), яка перекладається, як "домівка кохання". Нуку'алофу, яка заховалася на протилежному від України боці планети, я відвідав у 2019 році. Тепер дійшла черга до милозвучного Монтевідео.

 

Уругвай випадково вписався в наш маршрут між Патагонією і водоспадами Ігуасу. Якби не оця назва, яка вже багато років милує мої вуха, я б, напевно, ніколи не потрапив до Уругваю. Але коли я запропонував своїй групі продовжити нашу мандрівку в цю країни, усі з радістю погодилися. Як і я, вони теж не знали, що очікувати від Уругваю. І перші часи нашого перебування в Монтевідео на центральній площі Незалежності воно нас трохи... розчарувало.

 

Але це був лише початок. Далі понеслося! Скучна площа Незалежності змінилася віртуозними декорами колоніальних будинків, атмосферним районом порту, м'ясними делікатесами і місцевим вином на старому портовому ринку, набережною і пляжем, найдивовижнішим за всю подорож заходом сонця та інстаграмним містечком Колонія-дель-Сакраменто. А ще, пізно ввечері, на нас чекало те, про що ми точно не мріяли: щорічний Карнавал на вулицях Монтевідео! Це, напевно, були найромантичніші дні всієї подорожі!

 

 

Найпівденніша столиця Південної Америки. Найбезпечніша столиця континенту. Столиця Меркосуру та інших південноамериканських наддержавних інституцій. Латиноамериканське місто з найвищою якістю життя. Це все видно відразу, коли прилітаєш в аеропорт Монтевідео. Він надзвичайно просторий і футуристичній. Аеропорти Сантьяго і Буенос-Айреса - далеко позаду. Хоча рейсів і трафіка в них - в десятки разів більше ніж в Монтевідео.

 

Звідки ж така красива назва? Версій багато. Найпопулярніша з них пов'язана з першою у світі кругосвіткою Фернанда Магеллана. Начебто, один з учасників його експедиції побачив невеликий пагорб і вимовив португальською: "Monte vide eu!" ("Я бачив гору!"). Повна назва міста - Ла-Сьюдад-де-Сан-Феліпе-дель-Пуерто-де-Монтевідео, але на практиці її ніхто не вживає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найкрасивіша (точніше, єдина красива) будівля площі - це Паласіо Сальво (Palacio Salvo). Це - майже копія Паласіо Бароло в Буенос-Айресі. Про нього я вже писав на своєму блозі. Обидві споруди спроектував італійський архітектор Маріо Паланті. На створення будівель його надихнула "Божественна комедія" Данте Аліг'єрі. Архітектор вирішив втілити її в деталях палаців: 3 нижні поверхи символізують пекло, з першого по восьмий - чистилище, а 15-поверхова вежа - це рай. Будівлю прикрашали багато декоративних елементів на тему твору. Але велика їх частина була видалена через часті обвалів.

 

 

 

Палац Естевес (Palacio Estévez) - одна з двох найстаріших будівель площі. Поєднання доричного і колоніального стилів здійснив архітектор Мануель де Кастель в 1873 году. Палац початково будувався для підприємця Франсиско Естевеса. Але у 1880 році його викупив уряд Уругваю для резиденції Президента країни Лоренцо Латорре.

 

Але сьогодні резиденція уругвайського Президента знаходиться в сусідній будівлі. Вона має дивну назву "Виконавча башта". Незрозумілий напівхмарочос різко контрастує з палацом Естевес, що стоїть поруч. Його почали будувати ще у 1965 році. Але із-за державного перевороту, криз та інших політичних складностей президента туди змогли переселити лише у 1985 році А палац Естевос віддали під музей. Хоча, насправді, президент лише орендую свою резиденцію у державної компанії Legader С.А.

 

В південно-західному куточку площі Незалежності розташований театр Соліс. Це - найбільший театр у Південній Америці після театру Колумба у Буенос-Айресі. Будівля театру - найстаріша на площі. Вона відкрила свої двері для любителів опери і балету ще у 1856 році.

 

В західній частині площі розташовані Ворота Цитателі (Puerta de la Ciudadela). Це все, що залишилося від фортечної стіни, що оточувала місто. Її (крім воріт) зруйнували у 1829 році.

 

 

На захід від воріт починається найстаріша частина Монтевідео - район Сьюдад-Вьєха (Ciudad Vieja) або Старе Місто. Це - район банків, музеїв, культурних центрів. ресторанів. Тут же розташований порт.

  

Від Воріт Цитаделі починається пішохідна вулиця Саранді. Вона з'єдную дві головні площі міста - Незалежності і Конституції.

 

Саранді та вулички навколо неї - це ідеальне місце для туристів, які хочуть прогулятися серед будівель колоніального періоду. Архітектура цього району - неймовірно еклектична. Тут поєдналися стилі і традиції іспанців, італійців і португальців. Тут що не будівля - то шедевр. А яке оздоблення фасадів! Йому можуть позаздрити Рим і Париж.

 

 

А які двері мають ці будинки!

  

 

В одному з бічних провулків Саранді є незвичайна площа, яка має назву Площа сексуального різноманіття (Plaza de la Diversidad). Тут є пам'ятник, присвячений жертвам переслідування за ознаками сексуальної орієнтації.

 

На площі - дуже колоритне графіті.

 

 

Вулиця Саранді приведе нас до ще однієї знакової площі Монтевідео - площі Конституції (Plaza Constitución). Вона також відома, як Plaza Martiz (площа Мучеників) і є найстарішою площею столиці. З моменту заснування міста у 1726 році площа була головним місцем проведення урочистостей, військових парадів, кориди. На відміну від площі Незалежності, тут - затишно і атмосферно. Незважаючи на те, що тут відбувається торгівля сувенірами.

 

У 1871 році тут був запущений перший у місці фонтан. Він і зараз виглядає дуже привабливо.

  

 

Найкрасивіша будівля площі - Club Uruguay.

 

На східному боці площі - будівля ратуші (Cabildo), збудована у 1804-1812 роках. Колись вона виконувала функції парламенту, а зараз тут - історичний музей

 

Західну частину площі Конституції займає Катедральний собор. Його звели у 1790-1804 роках на місці невеликої цегляної церкви. Він поєднує в собі риси бароко і класицизму.

 

Інтер'єр собору - шикарний!

  

 

 

Район головного порту - найстаріший район Монтевідео. Він збудований за регулярним планом у 18 - поч. 19 ст. Тут особливо атмосферно, особливо коли на вуличках мало туристів. А в Монтевідео їх насправді не багато.

 

Біля порту розташувався великий критий Портовий ринок (Mercado del Puerto). Його було відкрито у 1868 році. Спочатку тут торгували м'ясом, овочами та фруктами. Пізніше ринок став головним торговим майданом всієї країни. Зараз Меркадо дель Пуэрто - ідеальне місце для обіду. В ресторанчиках на ринку готують чудове м'ясо-гриль та подають місцеве вино. Повноцінний обід обійдеться в 10 - 15$.

 

Перед тим, як піти, нарешті, на набережну, трохи прогуляємося вуличками, що прилягають до порту і насолодимося архітектурними шедеврами.

  

 

 

 

 

Набережна в Монтевідео дуже довга - понад 20 кілометрів. Те, що ми бачимо - це не зовсім Атлантичний океан. Це ще - затока Ла-Плата. Іноді її називають "найширшою рікою у світі". І дійсно, протилежного берега тут не видно.

 

Уругвайці називають набережну Рамбла. Це - улюблене місце прогулянки місцевих і туристів. Тут вони бігають, купаються, вечеряють. насолоджуються заходами сонця. Життя тут кипить вдень і вночі.

 

Набережна протягом своєї довжини неодноразово змінює назви. Перша лінія будинків вважається дуже престижною нерухомістю. Вартість доходить до 1 мільйона доларів. Тут же розташована красива будівля - парламент Меркосуру.

 

Далі - піщаний пляж. Тут дуже мілко. Щоб зайти хоча б по пояс, доводиться пройти більше 100 метрів.

 

На набережній ростуть пальмові дерева, серед яких приємно зустріти захід сонця. До речі, це був найкращий сансет за всю подорож. Я обов'язково розповім про нього окремо.

 

З настанням темряви набережна набережна ще більше оживає.

 

Справжня несподіванка чекала на нас, коли ввечері ми поверталися з набережної в готель. Уздовж одної з центральних вулиць ми побачили натовпи людей, які щось чекали. А вони чекали на карнавал! І незабаром карнавальна хода почалася. Строкані відверті костюми дівчат-карнавальщиць, латиноамериканська музика, запах марихуани і сосисок на грилі: почалося свято, на яке ми не очікували!

 

Карнавали стали візитною карткою Уругваю завдяки африканським рабам. Раз на рік в них був вільний від роботи день, коли вони розфарбовувалися, наряджалися і виходили на вулиці танцювати. Міські мешканці спочатку дивилися на них, а потім почали приєднуватися. Пізніше карнавал поєднав в собі танці народів Африки, Бразилії і Іспанії.

 

Карнавал в Монтевідео може тривати з лютого по березень. Ми потрапили на кульмінаційну його частину, яка називається LasLambadas. Вона проходить вулицею Ісла-де Флорес, яка йде паралельно набережній. Першими у ході йдуть танцювальні групи. Вони змагаються між собою. За ними - "маски" - костюмовані учасники. Потім - жонглери.А наприкінці з'являється "Прима карнавалу".

 

Та ще більше враження на нас справило те, що відбувалося за лаштунками карнавалу.

 

Який же карнавал крутіше: в Монтевідео чи в Ріо-де-Жанейро? Ми дізнаємося про це дуже скоро, бо після Уругваю. на нас чекає Бразилія! Слідкуйте за оновленнями на моєму блозі.