Хрещатик і Заліщики

  • 21.10.2009

Свято-Іоанно-Богословський Хрещатинський монастир починає cвій відлік з ХVII століття, коли ченці Манявського («Великого») скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ’я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини. IMG_4845

Обрання міста для нового скиту-монастирю на крутому правому березі Дністра не було випадковим: поруч розташовані джерела з цілющою мінеральною водою, на базі яких був пізніше побудований завод з виробництва мінеральних вод.

Ймовірно, що першою будівлею скиту була побудована у ХVII столітті муровано-дерев’яна капличка, яка збереглася і до наших часів, хоча й не в первісному вигляді. Легенда розповідає, що на місті, де побудували капличку, в ніч перед святом Іоана Богослова ченцям з’явилося чудне світла. На цьому місті ченці спочатку побудували хрест, а згодом – капличку.

IMG_4829

Каплиця тридільна, накрита скатним ґонтовим дахом з великим виносом. Має дерев’яний верх з башточкою, яка увінчана луковичною главкою та дзвіницю над бабинцем з таким же самим завершенням. Пам’ятка зазнала значних пошкоджень під час Першої світової війни і була перебудована у 1918 році. IMG_4831

IMG_4833

IMG_4834

IMG_4846

На нижній терасі монастиря поруч з каплицею розташована примітна пам’ятка буковинської мурованої архітектури – Іоанно-Богословська церква. Збудована протягом 1765 – 1768 років братами Михайлом та Костянтином Талпа для заснованого ними однойменного монастиря. Церква має строгий лаконічний монументальний вигляд: квадратна в плані з закругленою апсидою із східного боку. З південної стіни бабинця виступає невисока масивна башта дзвіниці. IMG_4827

Стримані форми будівлі обіграні арочним проходом під дзвіницею та мостиком, який веде на її другий ярус з сусідньої тераси. Мальовничість споруді надає її природне оточення. Церква розташована на уступах скелястого берега Дністра, що обумовило необхідність додаткової опори для неї. Роль цієї опори відіграють два контрфорса, що укріплюють дзвіницю та апсиду. В інтер’єрі церкви збереглися розписи кінця ХІХ – початку ХХ століття. IMG_4828

IMG_4843

Спустившись нижче до Дністра, можна відвідати печери-келії, видовбані, ймовірно, ченцями ще до заснування монастиря. IMG_4838 IMG_4839 IMG_4841

Вже ж через 18 років після свого існування монастир був ліквідований «Духовним регламентом» австрійського імператора Іосифа ІІ і перетворений на звичайний приходський храм. Відроджено монастир у 1933 році ієромонахом Михайлом (Мензаком) із благословення Священного Синоду Румунської православної церкви. Наприкінці 50-х років ХХ століття в монастирі проживав преподобний Кукша Новий, скриньки із частинами мощів якого знаходяться у храмі Іоанна Богослова. У 1962 році монастир закрила радянська влада, влаштувавши в ньому турбазу, а на базі святого джерела побудували завод з виробництва мінеральної води. Перед цим, у 1960 році монахів насильно виселили на Тернопільщину в Почаївську лавру, а монастир заселили монахинями Свято-Введенського монастиря в Чернівцях. IMG_4821 IMG_4835

У 1989 році монастир повернено віруючим, а протягом 1991 – 1998 років на верхній терасі збудовано новий храм – собор Благовіщення Пресвятої Богородиці з нижнім храмом Різдва Іоанна Предтечі. Біля собору у 1996 році побудовано каплицю преподобного Кукши Нового, у 1992 – 1996 роках – три нових братських корпуси, у 2001 році – трапезний корпус з трапезним храмом.

IMG_4819 IMG_4820

Але не лише заради монастиря ідуть в Хрещатик мандрівники. З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама меандру, утвореного вигином Дністра та колишнього знаменитого польського курорту, а нині – звичайного райцентру Тернопільщини – Заліщиків. Тут, на дністровській кручі, можна годинами сидіти й насолоджуватися неповторним видом. Багато туристів саме так і роблять. Місто Заліщики: IMG_4850 IMG_4851 IMG_4859 IMG_4861 IMG_4862 IMG_4864 IMG_4866 IMG_4867 IMG_4872

Коментарі

угу, забалдінне там місце, я півдня втикав на пейзаж, сидячи на кручі<br /> Тільки правильна панорама Заліщиків робиться трохи з іншого кута (але туди машиною не заїдеш) ;)
Я з якого, розкажі!<br /> Насправді, я і не планував панораму робити, бо тоді не мав поняття, як це робиться. А зараз копався по фотках і відкапав такі, які начебто можна в панораму зліпити.
там за мостом перше село яке? Звенячин? От у Звенячині неподалік мосту зліва від руху на Чернівці треба шукати капличку - біля неї стежка, яка піднімається в гору. Кілька десятхвилин захоплюючого гурського туризму і ти на площадці над кручею. Там ще лавочка стоїть. Вид правильний, тому що так дивишся на меандр прямо в лоб, тобто вигини Дністра симетричні.<br /> Якось зліплю нарешті панораму і покажу
<p>Дякую! А я питав у звенячан, вони казали, що немає ніякої оглядової площадки біла їх села, треба у Хрещатик їхати. Збили з пантелику... З.І. А я десь в тебе бачив цю панораму, чи я помиляюсь?</p>
здається мені, що я ще не постив її
а ось мені здається, що постив :) більше року тому
Минулого тижня були в цьому місці, ми починали рух не від каплички, а від будки з рекламою насіння. 10 хвилин і "вершина". Вийшло <a href="http://yablog.org.ua/2010/04/22/zvenyachyn/" rel="nofollow">таку панораму</a> зліпити.
здається мені, що Ви вийшли на те саме місце, що і від каплички виводить<br /> Лавочка там була? :)
Так там була лавочка.
дякую) Вчора по вашому маршруту лазив :) Хоча машиною туди заїхати можна.
і як враження? :)
Гарно, але особливого враження я не отримав. Дністер в районі Бакоти краще виглядає:)
Він просто скрізь різний :) А хіба той меандр, в якому Заліщики лежать, не вразив?
Вразив звичайно, але я просто пейзажі з елементами "урбаністики" не дуже поважаю )
я вже теж знаю, що через село можна заїхати. Цього літа там знову були
да, залішчики супер
та город-крєпость Кам'янець теж нічого :)
Не мені нагадало останній приїзд Тимошенко до Тернополя:)<br /> Цитую: "Коли я першій рас приїхала до Тернопіля..."<br /> Юлька жжот :))
Ага, Капітельман - кращя!:<br /> http://andy-babubudu.livejournal.com/103368.html
ну що там драбину до печери вже зробили ?
Так, зробили желєзну лєсницю :)