Гвіздець

В селищі Гвіздець Коломийського району Івано-Франківщини розташована маловідома видатна пам'ятка доби розвиненого бароко на теренах сучасної України – комплекс монастиря бернардинів з костелом, келіями та надбрамною дзвіницею. Через Гвіздець курсує 2 пари приміських поїздів Коломия – Городенка і Коломия – Заліщики. Також зручно добиратися автобусами з Коломиї, Городенки та Заболотова. JBLFy.jpg Перша згадка про Гвіздець датується 15 грудня 1373 р., коли князь Владислав Опольський надає поселення Хоткові Лойовичу. Вже тоді Гвіщдець був значним поселенням. У 1416 році володарем поселення значився шляхтич Васько Тептукович. В XVI столітті містечко було у володінні Бучацьких, потім Потоцьких та Пузин.

Римо-католицька парафія у Гвіздці відома з кінця XV ст. У 1475 році було збудовано перший костел коштом місцевого мешканця Яна Прокоповича. Відомості про події від 1615-1623 років зафіксували, що костел був знищений татарами. cGgQC.jpg Парафія у Гвіздці заново була відновлена у 1710 році. Фундатором нового дерев’яного став писар литовський, князь Міхал Пузина, який 1715 року і з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію — кляштор отців бернардинів. Єпископ на підставі акту фундації, виданого Пузиною 7 червня 1719 р., надав остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобов'язався побудувати власним коштом костел і кляштор для 12 ченців, захристію і монастирську бібліотеку, і виділити відповідну площу на город для нового монастиря. З 1725 року у костелі почали відправляти службу. У 1728 році дерев'яний костел з кляштором постраждали від пожежі. bmIqX.jpg У 1729 року розпочалося будівництво нового кам'яного костелу на гроші, отримані за заповітом від княгині Софії Пузина, на той час - дружини Людвіка Каліновського. Облаштування костелу тривало декілька років з перервами. 1736 року створено вівтар Св. Антонія. Станіслав Костка Пузина, староста упіцький ,придбав для цього вівтаря позолочену одежу. В 1739 році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря костелу, котрий визолотив і правив малярською роботою Жураховський. 1759 року завдяки коштам князя Станіслава Пузини поставлено статую святого Яна з Дуклі. IPnHp.jpg Костел побудований з цегли, потинькований, з невеликим трансептом. Західний фасад прикрашений двома вежами на три яруси з бароковими дахами. Головний портал прикрашений подвійними колонами коринфського ордеру. В інтер'єрі залишки ліплення і стінописів. ywj9O.jpg Ремонтно-реставраційні роботи проводилися у 1838 і 1880 роках. На початку вересня 1888 року костел знову постраждав від пожежі, зокрема дахи. Парафіяни встигли врятувати вироби з срібла, образа і навіть різьблені з дерева оздоби. Дахи костелу терміново відремонтували напередодні зими. В теплу пору 1889 року костел потинькували в інтер'єрі. Того ж будівельного сезону створили дахи-шатро на західних вежах костелу. 1890 року ремонтували західний (головний) фасад, додавши новий портал із коринфськими колонами, котрі виконав Фелікс Дорганович з Острівця. Всі ремонтні роботи йшли під керівництвом інженера-будівельника Альбіна Згурського. До 1892 року встановили нововиготовлені вівтарі, хоча службу правили ще з листопада 1889 року. Головний вівтар костелу прикрашали різьблені фігури святих - Франциск Ассізький, архангел Михаїл, Св. Клара, Антоній Падуанський. Новий амвон у костелі прикрасили фігурами чотирьох євангелістів, врятованих з погорілої споруди. Нові вівтарі костелу наприкінці XIX ст. виготовлені коштом підприємця Фердинанда Маєрського з Перемишля. Q2L65.jpg Деталі інтер'єрів: 9ZPuh.jpgHYv1I.jpgjhNgm.jpg Є відомості про створення органу наприкінці XVIII ст., коли костел обладнали ще і циборіумом та антипендіумом головного вівтаря. Біля костелу створили Хресну дорогу. Новий орган костел отримав 1896 року, котрий створив Олександр Жебровський, майстер зі Львова. CjsdU.jpg Під час Першої світової війни монастир і костел були пошкоджені. У 1918 р. проведено чергову реставрацію. Нові відновлювальні роботи на даху і на вежах проведені у 1918—1922 рр. за проектом Єжи Косінського. Роботи вели інженер Райшем з Коломиї та Петро Вадовський. 51rOh.jpg До костелу з півдня примикають келії. Корпус келій цегляний, потинькований, прибудовані до костелу з північного боку. Келії прямокутні, на 2 поверхи, з внутрішнім двориком. Внутрішнє розпланування коридорного типу з однобічним розташуванням келій. Склепіння 1-го поверху хрещаті і напівциркульні. У 1784 році в приміщенні келій влаштували парафіяльну школу. Iwu7D.jpgДзвіниця з’явилася протягом 1776-1778 років. Перебудована в камені у 1899-1902 роках при збереженні барокового характеру. Мурована з каменя, у формі двоярусної з двома входами брами. Первісні дзвони викрадені і вивезені за часів фашистської окупації Гвіздця. Верхи дзвіниці прикрашають скульптури янголів та зображення Богородиці. FOzVn.jpg Костел і келії перебувають в занедбаному стані. Мури споруд пішли тріщинами. Частка зовнішнього тинькування обвалилась. Втрачені фігури янголів, що прикрашали дзвіницю. Дві фігури святих на західному фасаді побиті комахами і гусінню. Пошкоджені дерев'яні скульптури з головного вівтаря передані до сховищ музею у Івано-Франківськ (Михайло Архангел без голови, дві фігури нерозпізнаних святих). Орган — знищений. Цегляний паркан розібраний на будівельні матеріали. nskKJ.jpgnO0sK.jpg

Коментарі

шикарний костел, був в захваті від нього, але дорого туди просто жах

"але дорого"
не приміському дизелі не дорого :))

Re: "але дорого"
))) дороги....

Re: "але дорого"
та я зрозумів :)

Розташування

Scroll to Top