Чернівці: дворик на Herrengasse 22

Попередня стаття
Гореча
Наступна стаття
Чернівці. Залізничний двірець

Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців. Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди затишно і незвично. Треба лише мати трохи часу й бажання, і їхні таємниці обов’язково відкриються вам. Серед півсотні розкішних кам’яниць Панської вулиці (сучасна вулиця О.Кобилянськой), будинок під номером 22 не виділяється особливим стильовим вирішенням фасаду. Фасад другого поверху однієї з перших кам’яниць на Панській прикрашений довгим балконом, який обрамлений металевою решіткою з орнаментом. Однак більшість своїх тайн вона зберігає за аркою з кованими воротами, прикрашеною з обох боків вуличними ліхтариками. Колись овальне віконце над аркою прикрашали кольорові вітражі, які були потрощені за радянських часів.

Кам’яниця разом із шикарним внутрішнім двориком належала родині крайового президента Буковини принца Конрада фон Гогенлое Шіллінгсфюрста, що обіймав цю посаду з початку ХХ століття і до розвалу Австро-Угорської імперії. Господар гарно облаштував свій маєток: двір прикрашала кругла клумба, кам’яна криниця і гарний садочок. Дворик відновили у 2008 році до святкування 600-ї річниці з дня першої офіційної згадки про Чернівці. Знову можна побачити старовинну криницю, з якої мешканці довколишніх будинків ще до недавнього часу брали воду. Відреставровані дерев’яні галереї та балкончики першого та другого поверхів, кутова башта-еркер та годинникова вежа. Бічні стіни акри знову прикрашає ліпнина з декоративним рослинним орнаментом, а на другій поверх ведуть старі гвинтові сходи. Як склалася доля колишнього палацу Гогенлое разом з двориком, дізнаємося з розповідей одного з найвідоміших чернівецьких старожилів Івана Снігура. Як випливає з однієї з тогочасних рекламних листівок, у 1919 році тут розмістилася філія французько-румунського комерційно-індустріального банку, статутний капітал якого становив 120 000 000 леїв, а резервний фонд – 15 000 000 леїв. Банк мав 16 філій у різних державах, а його чернівецькою філією керував спадкоємець великого промислового підприємства парових млинів Давид Лейб Крафт. Того ж року в будівлі діяло ательє закрою чоловічого одягу, власником якого був В.Струм. Одяг можна було замовити виключно модерний: як зі свого матеріалу, так і з матеріалу власника. В 1923 році в колишньому президентському маєтку знаходилась Румунська національна община «Дорія», офтальмологічний кабінет доктора Альфреда – колишнього асистента очного відділу віденського професора Ранкє, жіноча перукарня, де фарбували волосся та робили манікюр, а також друкарня «Лучаферул». У 1926 році в будівлі розмістилася фірма «Рариц», що здійснювала продаж різноманітних дерев’яних виробів. У 1932 році тут відкрили магазин «Джульєтта», а в 1934 році приміщення передали промисловому підприємству парових млинів під керівництвом вже згадуваного нами пана Давида Лейба Крафта. IMG_7331IMG_7339 Пізніше, у 1937 році в будинку квартирувало Буковинське управління водними ресурсами, а в радянські часи тут облаштували кафе з продажем морозива і майстерню з виготовлення ґудзиків та іншого швацького начиння. В наші дні у відреставрованій архітектурній пам’ятці розміщується управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації.   

Попередня стаття
Гореча
Наступна стаття
Чернівці. Залізничний двірець

Коментарі

Отож! :))
Завжди кажу, що немає міста в Україні кращого за Чернівці
Львів - найкращий ;) У Чернівцях назви вулиць - як комуністичні часи. Хоч місто дуже гарне, згідна :)
Найкращій - Донецьк, бо звідти Президент! :) А якщо чесно, Лесю, я просто боюся закохуватися у Львів, бо боюсь, що це переросте в таке ж саме почуття, як і до Чернівців :)
Еге ж, у Львові навіть підрядника з будівництва стадіону поміняли на данєцкіх Ти так гарно вмієш розказувати про міста і підбирати фотографії, що навіть у маленьке місто можна закохатися ;). А Чернівці, може, менше "затоптані" туристами
Ой, я аже почервонів :) дякую
не червоній, звикай ;) книжка скоро буде? Олену Крушинську в журналі бачив?
Ще більше почервонів :))
Ні, ще, мабуть, не скоро. Ще працювати й працювати.
А в якому журналі?
http://olena-krush.livejournal.com/9546.html
Вау!
Уявляю, як Олена червоніла, коли після всього цього пила 150 грам коньяка :)
Дуже цікаво! Дуже дякую! :)
І Вам Дуже дякую за увагу! :)
Ура, ти тут!!!а я про тебе думала, але чому - це поки таємниця. як робота письменницька?
Привіт! :) Заінтригувала! Сподіваюсь, таємниця колись відкриється? :)
Робота кипить!
яка краса!
а воду з криниці куштував?
ні, криниця тепер декоративна
вода в ній для пиття тепер непридатна :(