Березова Рудка

Як і будь-який український мандрівник, знаючи про те, що у Березовій Рудці знаходиться одна з двох пірамід в Україні і одна з трьох – в Європі, я давно мріяв і планував сюди заїхати. Проїжджаючи десятки разів між Дніпропетровськом і Києвом в декількох кілометрах від Березової Рудки, я постійно задавав собі питання: а коли ж, нарешті, я зверну з траси і завітаю до цього загадкового села? Декілька тижнів тому давня мрія збулася, і ми з дружиною на щойно придбаній новій автівці завітали до Березової Рудки. Березова Рудка попри типову для центральної України занедбаність, мене не розчарувала. Навпаки, я відчував тут щось рідне, яке у жодному закордоні не відчуєш. Село, що знаходиться в 11 кілометрах від траси Київ – Харків в Пирятинському районі Полтавської області на березі річки Перевід, заснував у 1717 році гетьман Іван Скоропадський. У 1752 році Березову Рудку у нащадків Скоропадського викупили поміщики Закревські і зробили своїм родовим помістям на 5 поколінь, аж до того моменту, коли Україну вперше захопили більшовики.

Представники власників Березової Рудки Закревських були досить високими державними службовцями, які жили і працювали переважно в Санкт-Петербурзі, а до села приїжджали, як до своєї літньої резиденції. Сюди ж вони поверталися після відставки і виходу на пенсію. Протягом 1843 – 1847 років Березову Рудку п’ять разів відвідував Тарас Шевченко. Дружині тодішнього власника Платона Закревського – Ганусі, український геній присвячував вірші. Він же намалював портрети Платона Закревського та Ганни. Шевченко і Ганна були таємно закохані один в одного, і у 1844 році під час перебування Закревських в Петербурзі, Гануся таємно відвідала Шевченка. Від їхнього кохання народилася донька Софія, яку офіційний чоловік Ганни, Платон Закревський, не визнав. Тарас же не мав змоги відвідувати свою доньку. Родинний двоповерховий палац, головна споруда комплексу, був збудований у 1838 році за проектом місцевого архітектора Євгена Червінського. Палац має два фасади. Парадний фасад доволі скромний. Парковий фасад прикрашений чотириколонним тосканським портиком: З обох боків від палацу комплекс прикрашають два флігелі у класицистичному стилі зі скромними колонами: Комплекс оточує старий парк (фруктовий сад), який розкинувся на 45 гектарах парк (парки — вони чомусь завжди розкидаються). Колись тут були працюючі фонтани, альтанки, ставок, а алей і доріжок було значно більше, ніж сьогодні. Зараз від того всього залишилася одна альтанка, яка зустрічає усіх в'їжджаючих до Березової Рудки з боку траси: Однак, родзинкою Березової Рудки є піраміда – родова усипальниця родини Закревських, побудована у 1899 році Гнатом Закревським. Ігнатій Платонович Закревський який перебував на службі в імператора Олександра III – був обер-прокурором першого департаменту права Сенату. Одночасно, він був членом масонської ложі, захоплювався єгипетською культурою та за імператора Алєксандра ІІІ був послом Російської імперії у Єгипті. Піраміду в звичайному українському селі, яка мала виконувати роль майбутньої усипальниці, Гнат Закревський звів, як символ свого захоплення Єгиптом. Поховальна споруда має висоту 9 метрів, товщину стін – 30 – 35 см, її зовнішні стіни були залиті цементом, створюючи ілюзію плит. Вона дійсно поєднувала в собі класичні форми єгипетської піраміди, до якої були додані православні символи. Грані піраміди розташовані чітко по сторонам світу. Вхід в каплицю прикрашала статуя богині Ісіди, привезена Закревським з Єгипту, а на портику над входом розташовувався православний хрест. В центрі приміщення знаходився православний вівтар з великим кам'яним хрестом, а стіни були розписані цитатами з Біблії та єгипетськими символами. Фундатор піраміди Гнат Закревський помер в Єгипті у 1906 році. Його забальзамоване тіло було доставлено в Березову Рудку і поховано у спорудженій ним усипальниці. Після революції 1917-го року поховання було розграбовано, тіла повикидали, а саму споруду пробували зруйнувати, але безуспішно. Деякий час в ній розміщувався молочний склад. Сьогодні занедбана піраміда ховається за напівзруйнованою будівлею сільського клюбу. Навколишня природа: Засіб добирання до Березової Рудки: