Банилів-Підгірний

Велике прикарпатське село БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ витягнулося уздовж Малого Серету та його гірських притоків на багато кілометрів.

Село – справжній рай для любителів гірської природи. Воно майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат: на заході – Велика Кічера (857 м) та Лишечини (878), на південному заході – Перехрест (1013 м), Велика і Мала Мачерки (1027 м і 875 м відповідно), Галечкі-Великі (1012 м) та Букова (1080 м), на півдні – Рагідна (1028 м) та Палтин (1097), та південному сході – Волховни (817 м). На будь-яку з цих гір не важко піднятися, а з їх вершин відкриється незабутня панорама інших гір Буковинських Карпат на півдні, та мальовничих прикарпатських сіл на півночі.

IMG_4372 Є в селі і водоспад, і цілющі мінеральні джерела. Останні роки Банилів-Підгірний став значним осередком сільського «зеленого» туризму. З кожним роком збільшується кількість приватних туристичний садиб і, відповідно, кількість туристів. IMG_4336

Величезне село складається з декількох кутів, кожний з яких, як правило витягнутий уздовж невеликих струмочків, що несуть свої води по гірським ущелинам до Малого Серету. Ми познайомимося лише з декількома такими куточками, що представляють інтерес для мандрівника. IMG_4370

Почнемо з центру села. Щоб досягнути його, треба їхати тією з дорогою, нікуди не повертати, не зважаючи на вказівники. Дорога, що веде з Черешу уздовж Малого Серету, пролягає майже через все село і є його головною вулицею. На початку села дорога – справжній жах. Але ближче до центру все міняється: там дорога ідеальна. Краща дорога Буковини, я б сказав. Через кожні 50 метрів – лежачі поліцейські.

IMG_4335

Центр села нагадує невелике буковинське містечко, а декілька особняків кінця ХІХ – початку ХХ століття нагадують про австрійське минуле Банилова. В самому центрі розташований цікавий палац – колишній панській маєток. Сьогодні тут знаходиться місцевий лікувальний заклад. Про минуле маєтку розповіла найстаріша мешканка закладу: при австріяках палац належав пану Гроссу, в румунський період – пану Урсакі. IMG_4366 IMG_4367

IMG_4368

Неподалік від палацу своїми золотими банями блищіть нова церква.

IMG_4364

З дороги також можна побачити молитовний дім – колишню кірху.

IMG_4371

Слід сказати, що своєму розвитку Банилів-Підгірний зобов’язаний переселенню у 1850 році богемських німців та заснуванні німецької колонії Августендорф. У куті Кошчуя (на сході села, поворот з центру, жахлива розмита дорога) про це нагадує найбільший храм села – мурований костел Пресвятої Трійці. Храм та монастир були споруджені у 1907 році для австрійського ордену тринітаріїв. А наступного року костел було освячено під титулом Святого Мартина. Після Другої світової війни храм закрито, у 1993 році – повернуто римо-католицькій громаді.

IMG_4377

IMG_4378

Поруч - келії, в яких розташувався базовий табір Чернівецької обласної школи-інтернату «Перлина гір». IMG_4379 IMG_4380 IMG_4381

Від центральної вулиці села у бік гір розходяться декілька радіальних вулиць, які ведуть до так званих «кутів» - віддалених частин села. Найбільш цікавим таким кутом є Кошелівка, поворот на який знаходиться праворуч, не доїжджаючи до центру с костелом. Хутір Кошелівка, розташований уздовж потоку Солонець, що впадає до Малого Серету, колись був самостійним селом. А назва свою поселення отримало завдяки тому, що тут плели кошики, адже на берегах Солонцю росли лози. IMG_4384

Окрасою Кошелівки є дерев’яна церква Святого Дмитра, збудована у 1875 році майстрами з Галичини. Була закрита більшовиками у 1978 році. Шкільна історія села розповідає про чудове спасіння місцевими мешканцями церковних дзвонів. За наказом тодішнього голови сільради влада знищіла іконостас та ікони. Наступними повинні були бути дзвони. Дізнавшись про це, відважні мешканці Кошелівки були закопали три дзвони у трьох різних куточках хутора, тим самим спасши їх від богоненависників. Спустя 8 років, у 1986 році кошелівці знову почули церковний дзвін.

IMG_4383 IMG_4385

Південною околицею Банілова-Підгірного є хутір Гільче, що розташувався майже у буковинських горах. Ще в австрійські часи тут була парова лісопильня. Там, де струмки Гільча і Дмитриця зливаються і утворюють річку Малий Серет, на роздоріжжі стоїть дерев’яна церква Різдва Пресвятою Богородиці 1782 року побудови. Церква – типово «хатнього» типу, оббита свіжою деревиною. Вдало гармонує із навколишніми краєвидами. IMG_4360 IMG_4361

IMG_4362

Дзвіниця

: IMG_4359 IMG_4363

Якщо на роздоріжжі в Гільче повернути ліворуч, то незабаром почнеться територія загальнозоологічного заказнику «Зубровиця» - єдине в Україні місце помешкання зубрів(бізонів європейських). Зубри і раніше мешкали в Карпатах і на Буковині, проте на початку ХІХ століття вимерли внаслідок інтенсивної господарської діяльності людини. IMG_4349

На початку 70-х років ХХ століття на Буковину з Біловезької Пущі, Кавказу та Польщі було завезено 19 голів цієї рідкісної тварини. Зубри добре акліматизувалися на новій батьківщини, і вже на початку 90-х їх чисельність складала близько 200 особин. У 90-ті роки минулого століття популяція почала зменшуватися, що було викликано суворими зимами, а здебільшого – розбалансуванням екосистеми людиною. Сьогодні на території «Зубровиці» за даними останньої таксації налічується 85 вільних зубрів. З працівниками заказника можливо здійснити екскурсію «Зубровицею», а якщо повезе, зустріти справжніх зубрів. IMG_4353 IMG_4354

Приблизно через два кілометри від Гільче на схилі гори Волховни побачимо водоспад, що має назву Королівський. IMG_4338

IMG_4339

IMG_4340

IMG_4341 IMG_4342

IMG_4343

IMG_4345

IMG_4346

IMG_4347

Вище за течією:

IMG_4350 IMG_4352 IMG_4356 IMG_4357

Трактор застряв. Назавжди, напевне…

IMG_4351

Коментарі

Очень красивый водопад и камни.

Так! :)
А костёл шо, фиговый? :)

Не, тоже хороший:) Просто я больше по водопадам:)))

И часто ты по водопадам? :)

Не, 1 раз вроде:)

В Крыме? :)

Неа, в Умани)))

А, точно, в софиевке! Але там же он искусственный! :)

вот-вот, и так всю жизнь...)))

як в тому анекдоті - "а все шо ви робите руками..." :)))

щось я не зрозумів, про що ти? :)

Про те, що природа кращий зодчий

О, тепер зрозуміло!

до чого ж гарне це карпатське село.. з мальовничими околицями
правда, якщо взяти до уваги архітектурні родзинки вілій, то це й не село, а, скоріще, містечко.
гарні світлини й оповідка
дякую, Андрію
й остання клякса, не до автора світлин і тексту - отой трельовщик на останній. подібне я колись бачив на Заросляку, там бульдозер С100 завалився був геть набік і вся соляра витікала з нього спершу в багенце, а потім мандрувала просто в Прут в його верхів'ї.. після такого видовища, а ще розмови з гол. інженером бази, я таки набрався люті й хутенько погнав до В.Ф. Савчука (нач деп-ту охоронприроди в області) та В. Красноштанова (його заступника по охороні вод. ресурсів в області). Через 2 тижні бульдозера вже не було :))

Насправді, велика частина буковинських поселень, які зараз мають статус сіл, при австрійцях були містечками.
А деякі навіть містами були (Селетин, наприклад). Тому що більшість населення юдеями були. Майже всі вони були знищені нацистами. А при совітах поселення також занепадали. Багато людей і до міст переїхало.
Найсумніше те, що це процес занепаду продовжується й за часів Незалежності...

що тут сказати.. шкода і сумно від таких процесів

це й справді дуже сумно. хоча така ж краса

як прийдемо до влади, восстановтмо колишню славу буковинських містечок! :)

хіба промовами...

2 дурних питання
перепрошую, яка це область і скільки метрів заввишки водоспад?

Re: 2 дурних питання
Область - Чернівецька.
Висота водоспаду - приблизно 5 метрів.

Re: 2 дурних питання
розумієш, якось на М1 була програма travel Ukraine, там одного разу розповідали про 30-метровий водоспад на Франківщині. Я забув назви села, на жаль. Тепер от хаотично шукаю. Підказати не можеш?

Re: 2 дурних питання
Ні, це краще спитай у nick_coll: http://nick-coll.livejournal.com/profile
Він звідти і знає про всі водоспади :)

вот это да!
спасибо за наводку:)

пожалуйста! :)

Був там, а крім водоспадів нічого не бачив.. Ще, щоправда, бачив поховання пана Гояна.

А що це за пан за такий був? :)

Як я розумію магнат з кута Гільче.

А, зрозуміло! А то не його палац біля костелу зберігся?

Цілком може бути.

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] XVIII ст. Антоніни, Красилівський р-н, Хмельницька обл. Палац Гросса, ХІХ ст. Банилів-Підгірний [...]

Розташування

Scroll to Top