Вадуц - столиця князівства Ліхтенштейн

Детальний опис своєї нещодавньої подорожі Альпами почну з Ліхтенштейну, а точніше, зі його столиці – міста Вадуц. Зізнаюсь, ціллю відвідання Ліхтенштейну для мене не було подивитися якійсь архітектурні та природні пам’ятки, як у випадку із Швейцарією. Швидше за все, головна мета – це втілити в життя дитячу мрію відвідати одну з найменших країн світу. Десь років з 7 ця держава-привід не давала мені спокою: чому вона така маленька? Пам’ятаю, років в 9 я намалював докладну карту Ліхтенштейну з кожним будиночком на величезному аркуші паперу. Звичайно не так, як воно є в реалі, а за допомогою свого уявлення. Але самі контури держави і назви міст, залізниця і дороги були реальними. З тих пір я знав напам’ять назви всіх населених пунктів князівства. Хто б міг подумати, що від мрії до реальності мине майже 30 років…

По великому рахунку дивитися в Ліхтенштейні нема на що: нічого старовинного тут, крім двох замків та ще декількох руїн немає. Та і на замки можна б було не звертати уваги: навколо – в Баварії, Австрії і Швейцарії їх сотні. Але на користь ліхтенштейнських замків може зіграти один позитивних факт – їх місце розташування на фоні схилів Альп. Власне, Альпи і факт мініатюрності Ліхтенштейну і є двома причинами, щоб відвідати князівство.

Сьогодні ми зупинимося на столиці князівства – місті Вадуц. Назвати його містом дуже важко – населення столиці складає 5,1 тис. мешканців. Ще, до речі, не найбільше місто країни – трохи більшим за населенням є місто Шан, що знаходиться на північ від Вадуцу.

В самому Вадуці майже нема на що дивитися. Місто являє собою хаос сучасних безстильних архітектурних одиниць, які не залишають жодних вражень, крім розчарування.

Над містом домінує замок Вадуц – резиденція князя Ліхтенштейну. Йому присвячено наступну розповідь.

Від замку відкривається непогана панорама міста, околиць та навіть, частина Швейцарії. І можна б було годинами насолоджуватися панорамою міста, на насолоджуватися немає чим.

На горизонті – швейцарське місто Букс:

Єдина старовинна будівля Вадуцу – Червоний Дім. Будівля, побудована в середньовічному стилі, є типовою і єдиною будовою того часу, що збереглася. Будинок є будівлею із загостреними формами і ступінчастим дахом.

Під час створення, будинок належав знаменитому монастирю святого Іоанна, і ченці пристосували будівлю під виноробство. У 1525 році будинок придбали нащадки Вайстлиса. Після них будинок був куплений Йоганном Райнбергером, і по теперішній час його нащадки залишаються власниками пам'ятки. Під час володіння будинком Егона Райнбергера він був реконструйований і його вигляд істотно змінився, набувши нинішнього вигляду.

В середині будинку знаходиться жорно вагою в декілька тонн, зроблене з мореного дуба. Велетенський стовп наводиться в рух важелем на горищі. Стовп, або "торкель", використовується для вичавлювання свіжого соку з винограду. До речі, перед будинком знаходяться найбільші виноградники у Вадуці.  

Одна з найбільш «футуристичних» будівель – будівля парламенту. Законодавчий орган Ліхтенштейну – ландтаг (парламент) складається з 25 депутатів, що обираються прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки.

Поруч – будинок Уряду (1903 – 1905). Коаліційний уряд у складі його голови і 4 радників (три представники парламентської більшості і два представники опозиції) призначає князь з відома парламенту.

Парламент, Уряд і замок:

Єдиний храм Вадуцу - неоготична катедра Св. Флоріана 1868–1873 рр. Знаходиться у риштуваннях і на домінанту міста не тягне:

Музична школа – колишня плебанія поруч з храмом (кін. ХІХ ст.):

Будівля Національного музею

Центральна вулиця міста – Aulestrasse:

Головна пішохідна вулиця – Stadte:

Ратуша Вадуцу - будівля засідань міської та комунальної ради столиці Ліхтенштейну Вадуцу. У 1931 році комунальна рада Вадуцу ухвалила рішення про будівництво нової будівлі ратуші. За результатами проведеного конкурсу в лютому 1932 року був прийнятий, після декількох переробок, проект ліхтенштейнського архітектора Франца Рьокле, у вересні того ж року він був затверджений комунальною радою міста.

Будівництво ратуші здійснювалося у 1932–1933 роках; 19 листопада 1933 вона була відкрита. Оскільки витрати втричі перевищили загальний річний дохід комуни, міська рада прийняла рішення частину будівлі здавати в оренду. У 1984 році був анульований останній такий договір оренди — з Ліхтенштейнським національним банком (нім. Liechtensteinische Landesbank), що тримав тут обмінний пункт валют — з того часу будівля ратуші знаходиться повністю в розпорядженні міської комуни Вадуц. 

 

Виноградники і замок:

Північні околиці міста:

Ласкаво запрошуємо до Ліхтенштейну:

Коментарі

Раніше думалось, шо Вадуц на кшталт міста-музею. А він скоріш декоративно-іграшковий.

Ні, декоративно-іграшковим його також важко назвати. Швидше, він хаотичний, несистемний і занадто футуристичний, як для історичного князівства

Хех, я ж казав, що будуть звіти ;)
Якийсь захолустний райцентр, реально, хоч і європейський, але на столицю не тяне )

Ага, намагаюсь трохи шукати час для звітів :)
А райцентри в Європі доводилося і посимпатичніше бачити

Ну вірніше, як наш райцентр :)

Та і в нас посимпатичніше райцентри: Чортків, Бережани :)

Чудові краєвиди навколо. Тільки я думаю їм там трохи нудно жити. Занадто спокійно) Хоча хто знає, чим вони там займаються...

Там справді трохи нуднувато. Але ж навколо вся Європа, можна пересуватися без усяких перешкод. От якби кордони були, як раніше, то б дійсно сумно було :)

Повторюсь, здание парламента - прекрасно!
Думаю, тебе не понравился Лихтенштейн из-за завышенных ожиданий.

Ні, я не кажу, що не сподобався. Там дуже мальовничо. А от Вадуц дійсно не сподобався: не тягне навіть на захолусний європейський райцентр.
На рахунок парламенту згоден: в ньому щось є.

Щодо старих споруд, то в нас далеко не кожне місто і таку кількість має, а гори навколо взагалі чудові.

Саме красиві гори і "витягують" красу Ліхтенштейну

Чомусь не видно всіх світлин.
А мені подобається їх порядок. З того, що видно.:)

Іноді глючить radikal. Але в мене зараз всі відображаються.
А порядок - він скрізь є, крім України :)

щось задофіга у них бюрократів, я так думаю :)
а містечко непогане таке. Нє, не Штайн-ам-Райн, звісно, але може бути :)

Так, містечко - далеко не Бжежани, але й не Поморжани :)

Ну шо ти возьмеш з міста, в якому немає польського звуку rz :)))

Всі мяста від можа до можа з rz пшекрасні і кшасиві :)

вспаньяле і пьєнькне :)))

Розташування

Scroll to Top