Таллінн, ч.3: храми міста

В цій частині розповім про храми Таллінна. Естонія - найатеїстична країна Європи: за оцінками, віруючих тут - всього 18 відсотків. Тим не менш, храмів у Таллінні багато. А ще вони всі насправді гігантські. Переважаючи релігія в Естонії - лютеранство. Тому інтер'єри храмів, переважно, скромні. Дивитися в середині церков, як правило, нема на що. А от ззовні - справа інша.

Найголовніший храм Таллінна - Домський (катедральний) собор, розташований у Вишгороді (горі Тоомпеа, де знаходиться потужній однойменний замок). Тому храм іноді вважають замковим. Присвячений собор Святій Діві Марії (ест. Püha Neitsi Maarja), і є одним з найстаріших храмів Таллінна. Сьогоднішній вигляд він отримав після численних перебудов. Раніше на цьому місці знаходилася дерев'яна церква, згідно з припущенням істориків, вона була побудована в 1219 р. Башта собору відноситься до епохи бароко, а його каплиці-прибудови - до пізніших архітектурних стилів. Всередині храму знаходяться поховання XIII—XVIII століть, а також різні дворянські герби і епітафії, присвячені відомим людям того часу і пов'язані з XII—XX століттями.

Церква закладена на початку XIII століття і освячена в 1240 році, як катедральний собор Північної Естонії. У другій половині XIII століття була зроблена перша реконструкція. У XIV столітті будівля була перебудована в базиліку. На початку XV століття остаточно було завершено перекриття нефів. У 1684 році під час пожежі була втрачена велика частина декору будівлі, а також башта над південним нефом. У 1778-1779 роках за проектом архітектора К. Л. Гейста була побудована західна вежа в стилі барокко. У 1878 році був встановлений сучасний орган, створений у Берліні майстром Ф. Ладегастом.

Основна структура сучасної будівлі має три нефи, з яких центральний має продовження у вигляді вівтарної частини. Із західного боку над центральним нефом знаходиться церковна вежа, що виконує функцію дзвіниці. Крім цього до основного корпусу є декілька разноперіодних прибудов.

У соборі поховані:
Понтус Делагард - шведський полководець, герой Лівонської війни.
Іван Федорович Крузенштерн - російський мореплавець, під керівництвом якого була проведена перша російська навколосвітня експедиція.
Самуїл Карлович Грейг - російський флотоводець, учасник Чесменського битви.

Церква Святого Миколая або Церква Нігулісте (ест. Niguliste kirik) - колишня лютеранська церква, в приміщенні якої нині розташовується музей-концертний зал. Будівля церкви розташована в Старому місті Таллінна. Цей храм, названий на честь покровителя всіх мореплавців - святого Миколая, був заснований німецькими купцями в XIII столітті. Музей Нігулісте є одним з чотирьох філій Естонського художнього музею.

Спочатку церква використовувалася також як сховище товарів, в ній іноді укладалися торговельні угоди, як взагалі було тоді прийнято у великих центрах торгівлі. Укріплені торгові церкви в райoні Балтійського моря мали давні традиції. Мандрівні купці будували їх вже з XII століття як центри сезонно використовуваних торговельних пунктів.

Церква Святого Миколая - єдина з церков Нижнього міста, в якій в смутні дні Реформації католицької церкви змогли запобігти спустошенню протестантами внутрішнього оздоблення храму. Вночі 14 вересня 1524 р., коли агресивний натовп городян, розгромивши церкви Св. Олава, Пюхавайму і святої Катерини у Домініканському монастирі, підійшов до церкви Св. Миколая, однак місцевий переказ стверджує, що замки дверей були запаяні свинцем. Потім пристрасті вчухли, і храм став лютеранським, багате оздоблення було збережено. Однак у березні 1944 р., під час повітряного бомбардування Червоною Армією будівля була сильно пошкоджена. Багато творів середньовічного мистецтва були знищені, але найбільш цінні вдалося зберегти. Після ремонту будівлі та реставрації інтер'єру в колишній церкві Нігулісте відкрито філію Талліннського художнього музею та концертний зал. Там були зібрані найцінніші експонати мистецтва Середньовіччя: вівтарі, скульптури, картини, герби-епітафії, сповідальні, що прикрашали колись церкви і монастирі Естонії.

Церква Св. Миколая так само відома своєю гарною акустикою, в її будинку регулярно проводяться органні концерти.

Церква святого Олафа (або Церква Олевісте, ест. Oleviste kirik) - лютеранська церква, розташована в Таллінні, на місці, де в 12 столітті знаходився торговий двір скандинавських купців.

Церква присвячена святому Олафу, норвезькому королю Олафу II, під час царювання якого завершився перехід країни до християнства. Крім того, святий Олаф вважався покровителем мореплавців.

Найраніші згадки про церкву відносяться до 1267 року. У 15 столітті церква була значно перебудована: були споруджені нові хори, подовжню частину перетворили на базиліку з чотиригранними стовпами. Зведення головного нефа були зроблені зірчастими, а бічні — хрестовими. На західному фасаді башти є високе вікно. У 1513-1523 році була прибудована каплиця Діви Марії.

В кінці 15 - на початку 16 століття, після завершення реконструкції в 1449 році, висота церкви досягала 159 метрів, що на той час дозволяло їй бути найвищою спорудою у світі, а впродовж двох століть, найвищою в Європі, хоча останній факт оспорюється. Церковний шпиль, що зметнувся до неба, був видимий за багато кілометрів і служив орієнтиром для кораблів, ймовірно цим і пояснювалася ідея його будівництва. Проте, така гігантська висота приховувала в собі і значну загрозу: вісім разів церкву вражали удари блискавки, і тричі під час грози вона піддавалася руйнівній пожежі. За інформацією, що дійшла до нас, вогненна заграва була видна навіть з фінських берегів. Саме через таку пожежу 1625 року церква і втратила місце найвищої споруди у світі, відбудований шпиль мав вже меншу висоту.

Ще про один цікавий факт, пов'язаний з історією церкви, згадує відомий літописець Балтазар Руссов. У 1547 році до Таллінна приїхали канатоходці. Вони натягнули між баштою церкви і кріпосною стіною довгий канат і стали витворяти на нім небезпечні трюки.

Церква Святого Духа, збудована в XIV столітті, одна з найстаріших на найвеличніших споруд в Таллінні. Зверніть увагу на фасад біля входу в церкву - там справно відлічує час годинник XVII століття. У церкві знаходиться унікальний вівтар XV століття, виготовлений Бернтом Нотці, і одна із старих в Естонії кафедр, датована 1597 роком.

Годинник і герб:

Православний Олександро-Невський собор був зведений в 1900 році на честь чудесного порятунку імператора Олександра III в залізничній аварії 17 жовтня 1888 року. З восьми запропонованих варіантів для зведення собору найкращим місцем виявилася площа перед губернаторським палацом (нині будівля парламенту). Собор був урочисто освячений 30 квітня 1900 року. За естонському переказами, на місці собору була могила національного естонського героя Калевіпоега. Влада збиралася знести храм в 1924 році, в період першої незалежності Естонії, а також під час німецької окупації. На початку 1960-х років собор хотіли перебудувати в планетарій, однак він був врятований єпископом Олексієм Рідігером - майбутнім Патріархом Алексієм II. Зараз собор Олександра Невського є Кафедральним православним собором Таллінна та Естонії.

Церква Миколи Чудотворця на вулиці Вене була побудована в 1820 році на місці старої церкви і стала першим купольною будівлею в Старому місті. Церква була побудована за проектом архітектора Луїджі Руска, складеному у 1807 році. Будівля розташована на вузькій ділянці, має класичні форми колон, на бічних фасадах - напівколони. Церква має дві чотиригранні вежі-дзвіниці і один головний купол. Перша православна церква на вулиці Сулевімягі, побудована новгородськими купцями, в XV столітті була перенесена на вулицю Відні, де пізніше була побудована Церква Миколи Чудотворця.

Поруч – римо-католицька церква Петра і Павла:

Українська церква з'явилася в Старому місті зовсім нещодавно, хоча український прихід існує в Таллінні вже з XVII століття. Ця цікава середньовічна будівля, розташована прямо біля міської стіни, за свою довгу історію виконувало тільки світські функції. Український прихід придбав його в 2001 році. Після ремонту звертає на себе увагу затишний інтер'єр будівлі, в якій поєднуються риси історизму і сучасності, а також іконостас роботи Петра Гуменюка. При церкві діє невеликий монастир черниць Ордену Святого сімейства.

Одночасно церква є культурним центром Талліннського української громади, тут же розташовується невеликий музей релігійного мистецтва і рукоділля.

Ще – парочка талліннських храмів:

Регіон:

Коментарі

> на честь чудесного порятунку імператора Олександра III в залізничній аварії 17 жовтня 1888 року
маю вражіння, що ті російські царі тільки те й робили, що мало не вбивалися на залізниці. Стільки понабудовано тих лубочних храмів

так, залізниця тоді мала серйозну вагу, як і цар

гарно, але якось дуже скупо про УГКЦ, чи вам вдалося поговорити з п. Анатолієм Лютюком?
здається на пострадянському просторі це єдиний такий український культурно-просвітницький і релігійний центр.
все зроблено в гармонії з духом старого міста.
все що там є -- то власне його заслуга,там були руїни, дуже талановитий і різнообдарований скромний чоловік, аскет, націоналіст не словом а ділом.
до речі, освячувати церкву приїздив архиєпископ Гузар.
от пан Лютюк дійсно заслуговує на найвищу нагороду України.
але може ви збираєтесь робити пост окремо.
Петро Гуменюк теж такий талановитий козарлюга в найкращому розумінні, от на таких тре рівнятись свободівцям.

Так, ми з паном Анатолієм провели півдня. Він спочатку показував нам церкву, розповідав її історію, годину водив нас по музею і майстерням, на башти водив. Потім ще вони вечерю приготовили в українському стилі.
Зійшлася майже вся українська громада Таллінні і ми ще довго спілкувалися на різні теми.
От, до речі, репортаж з зустрічі: http://www.oblrada.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=...

Плюс1..

Розташування

Scroll to Top