Україна

Під час нашого першого експерементального туру вихідного дня Південним Поділлям, ми орендували яхту, щоб пройтися Дністром від Бакоти до Бабинської стінки - мальовничих вертикальних скель на Чернівецькому березі.  Ми стартанули з парк-готелю "Теремки" біля Колодіївки, оскільки там зупинялися на ніч. Зайшли в Бакотську затоку, пройшли вздовж гори Кабан (Веприк) та попрямували вверх по Дністру. Наш капитан Микола виявився досвідченим капітаном, який відвідав, мабуть, більше країн, ніж я. Тому всі подорож була насичена його цікавими розповідями про пригоди. З кожним кілометром краєвиди ставали ще більш вражаючими. Високі скелі нагадувати...

Містечко Товсте розташоване не березі річки Тупа на трасі "Тернопіль - Чернівці" між Чортковим та Заліщиками. Якщо ви їдете своїм ходом дивитися перлину Тернопілля - Червоногруд, то саме в Товстому вам треба сходити з поїзду. До завітного місця звідси ще йти близько 15 кілометрів пішки. Але й Товсте також варто уваги. Звичайно, памятки тут не таки знамениті і величні, як червоногрудський замок, але їх у містечку багато, і всі вони розташовані досить компактно. Поселення Товсте скоріш за все виникло ще за Київської Русі, свідченням чого є розташоване поруч городище, оточене валами. Вперше згадується у 1414 році. Назва, пішла від першого...

Сучасна реальність вже не відповідає жодному з двох слів назви поселення. По-перше, воно не "Нове", бо має більш ніж 700-річну історію, а по-друге Нове Місто давно вже не "Місто", а село з населенням трохи більше 8 сотень осіб. Маленьке поселення на річці Вирві з великою історією тягнуло до себе, як магніт. Якщо в вас таке ж саме відчуття, то сюди тричі на день зі Львова ходить автобус (на Добромиль), і один раз на день - поїзд з двох вагонів, який курсувва з Самбора до Нижанковичів до війни. Але зараз, на жаль, не курсує. Історія поселення на території сучасного Нового Міста почалася ще у Х столітті. Тут було винайдено два городища слов'...

Містечко Нижанковичі (Старосамбірський р-н) лежить на самому кордоні з Польщею. З львівською автостанції № 8 (біля залізничного Двірця) сюди о 7.00 годині відправляється бусик. Увага! Бус забивається так, що люди лежать навіть на колінах у них, хто сидить. Забита і кабіна водія, а разом з ним на сидінні сидить дівчина, яка не влізла у двері. Це все задоволення продовжується 3 години. І ще, якщо дійсно захочете їхати, то місце в автобусі треба займати принаймні о 6.30. В іншому випадку ви або будети їхати всю дорогу рачки, або взагалі нікуди не поїдете. Ну і головне: містечко знаходиться у прикордонній смузі. Треба мати при собі паспорт....

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету. Охоронна табличка розповідає про печерний храм в монастирку, як давньоруський, заснований ще в IX століття нашої ери. Печера, в якій розташований храм, носить...

Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо. За часів Київської Русі на місці Борщова існувало давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року....

Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець». Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік є за посиланням: https://andy-travel.com.ua/...

Монастир св. Онуфрія стоїть на Чернечій горі поруч з одним з найкрасивіших міст Львівщини - Добромилем. Його заснував у 1613 році Ян Щенсний Гербурт - власник замку на сусідній Сліпій горі. Тоді це були дві дерев'яні церкви, які не збереглися до наших днів. Сучасний ансамбль з церквою та дзвіницею з'явився протягом 1705 - 1751 років. Монастир належить отцям василіанам. З центру Добромиля до монастиря веде ґрунтова дорога. Хтось добирається сюди пішки. Я б не наважився: мені здалося, що ми їхали сюди з міста надто довго.  Нарешті на горизонті з'явився довгоочікуваний монастир. Якщо придивитися, то монастир зовні нагадує аналогічний...

В черговий раз я відвідав Окопи під час своєї авторської подорожі ТОП-локаціями Тернопілля 2 вересня 2023 року. Зустрівшись на вокзалі у Кам'янці, ми відразу ж поїхали у бік печери Кришталевої у село Кривче. Але наш водій Андрій повіз нас довшою, але цікавішою дорогою через Жванець. Тож, перетнувши межу Тернопільської області, ми зупинилися біля загадкової фортеці з назвою "Окопи св. Трійці - блокада Кам'янця" у селі Окопи. Фортецю побудував коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський у 1692 році, щоб звідси здійснювати набіги на окупований турками Кам'янець. У 1672 році пав Кам’янець – східний форпост Речі Посполитої. За ганебним для...

У перші осінні вихідні 2 - 3 вересня 2023 року відбувся вже 3й авторський тур Andy Travel Club українським Поділлям. На цей раз це були найтоповіші локації півдня Тернопільщини з найгарнішими в Україні панорамами, відвідуванням замків, костелів та різних інших архітектурних цікавинок Західного Поділля. Цей маршрут я проїжджав сам або з друзями вже неодноразово. Але оскільки оскільки він пролягає моїми найулюбленішими куточками України, я вирішим спробувати зробити з цього авторський тур вихідного дня. І здається, все вийшло)) Додаткових цікавинок подорожі надали незаплановані локації та ініціатива нашої постійної туристки Світлани, яка...

Село Скелівка (в минулому - містечко Фельштин) розташоване на річці Стрв’яж у Старосамбірському району Львівщини на півшляху між Самбором і Хировим. Перша документальна згадка про Фельштин - у Грамоті 1374 року, в якій йдеться мова про надання двом братам - Гербурту та Фридрушові Фулштейнам дев'яти сіл в перемишльській землі. У 1400 році Фельштин вже фігурує, як місто. До 1631 року містечко знаходилося у володінні роду Гербуртів - власників замків у сусідньому Добромилі і далеких Кудринцях. У 1646 році власником став Микола Данилович. З 1783 року Фельштин належав Станіславу Бжестянському, а вже у 1783 році перебував в руках Юзефа Мнішха....

Детально про багаточисельні пам'ятки Чорткова я писав вже багато. Насправді, Чортків займає 3 місце в моєму особистому рейтингу найкрасивіших міст України після Чернівців та Кам'янця.  Найкращий вид на місто відкривається з Вигнанської гори, що височіє над замком Гольських. Підйом на Вигнанську гору починається біля церкви св. Покрови. Грунтова дорога проходить над замком повз чудодійне джерело. Підніматися не довго, хвилин 10 - 15. Можна заїхати і на авто з високим кліренсом, дорога вузька і поганенька. Звідти увесь Чортків - як на долоні: Панорами клікабельні: Костел св. Станіслава:  Замок і Покровська церква: Синагога:...