Хмельницька область

Про Ярмолинці, райцентр Хмельницької області, розповісти можна багато. А от показати - майже і нема що. Адже більшість пам'яток містечка до наших днів не дійшла, а середмістя являє собою совок в мініатюрі. Але, менше з тим, Ярмолинці дуже зручно використовувати як базу для огляду навколишніх сіл з багаточисельними історичними пам'ятками - Сутківців, Шарівки, Зінькова, Маліївців та інших. Хоча "база" - це сказано голосно: в містечку нема жодного готелю. Але Ярмолинці є своєрідним транспортним вузлом: тут можна зробити пересадку з напряму Хмельницький - Кам'янець на Гусятин. Але залізнична станція знаходиться в п'яти кілометрах від центру...

На протилежному від Зінькова березі річки Ушиця розташована Адамівка - колишня частина містечка Зіньків, а сьогодні - окреме село, відоме завдяки неординарній Покровській церкві. Навіть у довіднику "Приходы и церкви Подольской епархии" 1901 року дослідник Поділля Євтим Сіцинський відносить адамівську церкву у складі Зінькова, а про існування топоніма чи кутка Адамівка навіть не згадує. Церква св. Покрови була збудована у 1773 році за зразком подільських оборонних храмів XVI століття. Це є кам'яна одноверха споруда, яка є рідкісним прикладом триконхового храму XVIII століття. Основний об'єм церкви складається з бабинця, нави з двома...

Щасливий той, кому протягом місяці двічі пощастило добувати в столиці Поділля. Двічі щасливий той, хто зробив це у жовтні. Адже жовтень – найкраща пора для відвідування Кам’янця. Осінь в мене вже давно асоціюється з Кам’янцем, а Кам’янець – з осінню. Осінь – з жовтим листям на деревах і під ногами, а дерева з жовтим листям – з каньйоном Смотрича. Каньйон Смотрича – з каменем, а камінь – з замками. Ланцюжки асоціацій можна продовжувати безкінечно, і в різні сторони. Якась з них закінчиться на неповторних кам’янецьких красунях, а якась – на кам’янецькому метро. Романтичніше за все виглядає сонний ранковий Кам’янець. Каньйон густо вкритий...

Упродовж цілого року я з нетерпінням чекаю середини жовтня, щоб подарувати собі традиційний подарунок – Подільську осінь. Важко пояснити чому саме, але саме на Поділлі золота пора презентує себе найяскравіше. Може причина тому – вкриті деревами круті схили подільських річок, може руїни замків, які на їх фоні виглядають немов кораблики, що пливуть по жовтогарячих морях. А ще причина – тут осінь пахне по-особливому: свій неповторний запах має і вода, і повітря, і, навіть, замкове каміння.  В цьому році я традиційно розпочав осінню мандрівку півднем Хмельниччини. Хотів відвідати цікаві місця, де ще ніколи не був (Маліївці, Зіньків, Адамівка)...

Це був мій другий візит у Чорнокозинці за останні півроку. Сюди ми йшли пішки з Кудринців з . Йшли пішки, по єдиний «зручний автобус» з Кам’янця вирушає о 13.00 і відразу ж о 14.25 повертається назад. Власне, йти з Кудринців пішки не смертельно, навіть приємно. Надзбручанські краєвиди тут гарні (як і скрізь на колишньому кордоні двох імперій). Особливо добре, якщо є навігатор. З навігатором – десь 2 – 2,5 години. Без нього, напевне, довше :) Тільки майте на увазі, що якщо спізнитесь на автобус, повернутися буде проблематично: Чорнокозинці – тупиковий пункт ґрунтовки, ще автівки – досить нечасте явище. Поселення Чорнокозинці вперше...

Одним з майських вечорів після важкого туристичного дня (в той день маршрут нехілий: Чернівці – Мамаївці – Лужани – Шипинці – Дубівці – Оршівці – Снятин – Ошихліби – Іванківці – Хлівище – Кіцмань – Валява – Бояни – Динівці – Хотин) я нарешті дістався Кам’янця. Цього дня пізно увечері до мене в Кам’янець повинні були приїхати мої київські друзі Богдан і Наталка, але їхній поїзд прибував майже у півночі. Знявши номер в готелі «Садиба» для себе і для них, я шукав, чим зайняти себе на 4 години, що залишилися до їхнього приїзду. Якраз переді мною лежала мапа Чернівецької області. Так от, я давно звернув увагу на те, що кілометрах в 15 від Кам’...

Немає на Поділлі міста, кращого за Кам’янець, і немає кращого Кам’янця, ніж Кам’янець восени Власне, за осінню я і їхав цього разу до одного з найулюбленіших своїх міст на планеті. Щоправда, трохи помилився: треба було вже ж таки їхати на тиждень-другий пізніше, коли жовтогарячо-листопадова осінь у повній мірі вступає у свої права. Проте я не пожалкував. Всупереч дощу і снігу, який прогнозували синоптики, погода виявилася дуже непоганою, як для середини жовтня: жодних опадів і навіть трохи сонечка. А те що, не вдалося побачити осінь у всій красі, скоріше не біда, а додатковий привід для відвідання подільського Вавелю. Новопланівський міст...

Старовинне подільське містечко з назвою Шаравка вперше згадується у 1433 році. Принаймні так стверджує стаття О.Пламеницької «Оборонні храми Поділля». Хоча відомо, що вже у XIV столітті тут постала оборонна споруда, яка пізніше була перероблена на дзвіницю Покровської церкви, яка й на сьогодні залишається перлиною оборонного зодчества Поділля. Сьогодні колишня Шаравка – це село Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області, розташоване на мальовничих пагорбах в декількох кілометрах на схід від траси, що веде з Хмельницького до Кам’янця-Подільського. Проте, знайти головну визначну пам’ятку села не так просто, як здається. Дороговказ у...