Петра - одне з семи чудес світу

Попередня стаття
Марсіанські пейзажі пустелі Ваді-Рам
Наступна стаття
Йорданія-2022: давні міста, біблійні герої, Мертве море, пустелі та легендарна Петра

Емоції від Петри зашкалюють. Прийнято вважати, що місто в скелях в біблійному Єдомі (Ідумеї) зробили у 1 - 3 століттях семітські племена ідумеїв - народ, який пішов від Ісава (Єдома), який був старшим братом Якова. Або ж набатеї, в яких Петра була столицею. Коли розглядаєш фасади, а особливо деталі, розумієш, що це усе неможливо було зробити примітивними інструментами.

Та чи могли створити такі шедеври племена, які їздили на верблюдах і жили в наметах? Ми все одно не дізнаємося, чи правду кажуть історики і археологи про Петру чи ні. Нам залишається лише насолоджуватися красою, походження якої до кінця невідомо.

Вирушаємо рано з ранку, до світанку. Каси відкриваються у 6 годині ранку. Треба йти якомога раніше, щоб встигнути зробити фото у фасаду знаменитої Казни, поки там немає натовпів туристів. 

До найвідомішої пам'ятки Петри від каси йти близько 3 кілометрів. Початку - долиною серед гробниць в обелісків, а потім - надзвичайно мальовничої ущелиною. Перша зупинка - цистерни джинів, тут зберігали воду:

Майже навпроти - могила обелісків, одна з давніх набатейських гробниць:

Хвилин 20 неспішної прогулянки і заходимо в ущелину Сік довжиною майже 2 кілометри, яка веде до головної площі перед фасадом Казни. 

Людей немає, ми перші, тому досхочу робимо фото ущелини.

Скеля, яку називають "Слон". Правда ж схоже? Шкода, що хобот - в скороченому варіанті.

Дмитро фотографує Наталку. Фотосесію можна робити через кожні 5 метрів. Все навколо - неймовірно фотогенічне!

Ущелина стає все вужче і цікавіше:

А на горизонті вже видніється фасад Казни:

І ось він, найзворушливіший момент: вид на Казну з ущелини Сік:

Виявилося, що ми не перші, хтось прийшов раніше нас. Але нічого страшного, верблюди-моделі вже чекають, щоб їх сфотографували на тлі фасаду Казни. Вже за годину фото зробити буде майже неможливо.

Аль-Хазне або Казна - це одна з гробниць набатейської столиці, очевидно, усипальниця одного з царів Набатеї. Араби її називають "Скарбницею фараона", а слово "аль-хазне" перекладається, як "сховище". Фасад Казни повністю видовбаний у скелі. 

Деталі фасаду Казни:

Верблюд - обов'язковий атрибут усіх туристичних локацій Петри:

На площі біля Казни є кафешка, де можна попити кави з видом на фасад. 

Більшість туристів доходять до Казни, фоткаються і йдуть назад. А дарма: Казна - це лише початок Петри. Попереду - ще багато таємниць. Щоб роздивитися все найцікавіше - потрібно хоча б 2 дні.

Найгарніший вид на Казну відкривається зверху, з гори Кубта. Здавалося б, це зовсім поруч з площею, на якій розташована Казна. Але дістатися сюди не так просто. Зараз розповім як.

Від Казни йдемо головною стежкою Петри, яка називається "вулицею Фасадів". Минаємо декілька гробниць:

Незабаром зліва від дороги буде римський амфітеатр. Він міг вміщати до 7 тисяч глядачів. Збудували амфітеатр набатеї, а добудували вже римляни. Петра ще й була важливим центром Римської імперії. 

Біля амфітеатру збереглося декілька римських колон:

За амфітеатром повертаємо направо і піднімаємося до Королівських гробниць. 

Основна частина споруд Петри, яка дійшла до наших часів, це гробниці, видовбані у скелях. Найбільш симпатичними є так звані Королівські гробниці з фасадами з шедервалними різьбленнями. Всього їх чотири.

Урнова гробниця (Urn Tomb):

Шовкова гробниця (Silk Tomb):

Корінфська гробниця:

Палацова гробниця:

За королівськими гробницями піднімаємося на гору. Підйом досить тривалий і достатньо складний. Але види будуть неймовірні!

Вид на Великий храм Петри на вулицю Колонади:

Внизу - римський амфітеатр:

Піднявшись на вершину гори Кубта, доведеться спустити трохи вниз до оглядового майданчика. Весь шлях займе до 2 годин. Складно, але воно вартує того! Звідси видно Казну.

А на самому майданчику спритний йорданець влаштував собі міні-кафешку з майданчиком для фотографування. Не потрапивши всередину і не купивши якійсь напій, ви цього магічного виду не побачите.

Але вид дійсно інстаграмний і вартує 120 гривень за стакан чаю чи соку. Так, не дивуйтесь, Йорданія, мабуть, найдорожча з 67 країн, в яких побував. Але готовий їздити сюди ще і ще!

Деталі фасаду Казни:

Пити каву з видом на Казну - неймовірне щастя!

Повертаємося назад і вже з відомого нам оглядового майданчика роздивляємося більшу частину Петри:

Внизу бачимо залишки візантійського храму з колонами:

Амфітеатр:

Вид на північ:

Спускаємося і рухаємося вулицею Колонади у бік Великого храму Петри:

Входимо до давнього античного храму через ворота Адріана або ворота Теменос:

Вони прикрашені барельєфами:

Великий храм Петри був збудований на початку І століння нашої ери набатейським царем Аретою IV.

Храм Душари:

Від великого храму починається довгий підйом уверх до Монастиря. Після півдня насиченої прогулянки Петрою зробити це пішки досить важко. Тому можна піднятися на віслюку за 5 динарів. Ось як це виглядало у 2005 році (цього року фото чомусь не зробив):

По дорозі до монастиря побачимо ще одну цікаву гробницю. Це - Трикліній Лева. Вона також була збудована у 1 столітті нашої ери.

Якщо придивитися, то на фасаді можна побачити двох левів по боках:

Віслиця Шакіра підняла нас не до самого Монастиря, а до місцевого туристичного базару по дорозі. Від нього до монастиря підніматися близько кілометра. А продавці на цьому базарі - найбільш нав'язливі.

Ер-Дейр - найвідоміша (після Казни) і одночасно найвіддаленіша гробниця Петри. Її хоч всі і називають "Монастирем", насправді це є звичайна гробниця з фасадом, шо нагадує Казну.

Деталі фасаду Монастиря:

В Петрі є гора Джебель Гарун: там помер і похований первосвященник Аарон, брат Мойсея. Цього разу туди не дійшов, тому фото - 2005 року з плівкового фотоапарату:

Нереально втомлені, але щасливі, повертаємося назад. Додому нам знову належить пройти близько 6 кілометрів пішки.

Знову проходимо крізь Казну і повертаємося в готель:

А ввечері на нас ще чекало нічне шоу Петри:

На площі перед фасадом запалюють сотні свічок під звуки східної музики:

А в поселенні Ваді-Муса, в якому розташований вхід у Петру, є джерело Мойсея

Під час Ісходу з Єгипту євреям не вистачало питної води. Мойсей вдарив посохом у скелю і з неї потекла вода.

Попередня стаття
Марсіанські пейзажі пустелі Ваді-Рам
Наступна стаття
Йорданія-2022: давні міста, біблійні герої, Мертве море, пустелі та легендарна Петра