Острів Ольхон (Байкал)

  • 30.07.2008


Селище Хужир - центр туризму острова Ольхон. Правда, була вже зима, і про його туристичну суть нагадували тільки високі ціни на проживання на турбазах і у місцевих жителів, і космічні ціни на їжу.

Житло ми знайшли за допомогою вчительки англійської мови, яка учора їхала з нами з Іркутська, і яку ми випадково зустріли по приїзду в Хужир. Ми оселилися в звичайній російській дерев'яній хатинці з російською піччю. Туалет, звичайно ж, на вулиці. Та зате є лазня, в якій ми кожен вечір парилися.

Півдня до самого вечора ми грілися біля печі, тому що за два дні промерзли, як цуцыки. Увечері вишли, щоб оглянути Хужир. Виявилось, що селище зовсім маленьке. У селищі декілька турбаз, пара продуктових магазинів, селищна рада, маленька лікарня, маленька школа, маленька бібліотека і краєзнавчий музей.
Подіти себе увечері було нікуди. Жодного кафе в Хужире не виявилося. А на центральній вулиці була повна темрява, так що ходити можна було тільки з ліхтариком.
За наполяганням вчительки ми пішли у бібліотеку на лекцію, яку проводив іркутський письменник, який приїхав в Хужир спеціально для проведення лекції. Під час спілкування з письменником і жителями Хужира ми упізнали багато цікавих і забавних речей. Виявляється, електрику на острів Ольхон провели тільки рік тому. Досі частина жителів острова не розуміє, що воно є і як їм користуватися.На острів не проведений газ, відсутня система водопостачання. Привозну воду і дрова для розтоплення печей жителі купують за гроші.
 
Більшість слухачів лекції були бурятами. При цьому письменник активно втирав слухачам про велич російської нації, про те, як американці за допомогою безглуздих фільмів і попсової музики намагаються її знищити, і про те, як китайці мріють присвоїти собі багаті сибірські землі.

На другий день погода покращала, виглянуло сонечко, потепліло, і ми відправилися оглядати острів.

Головна вулиця Хужира :

На березі Байкалу було неймовірно красиво: із скель звисав полій, схожий на сталагміти в печерах, а кожен камінчик на березі озера був покритий шаром льоду, нібито їх хтось спеціально обернув шматочками целофану.

 
 
 
 
Найвідоміше місце острова Ольхон - мис Бурхан, знаходиться якраз біля Хужира. На мисі Бурхан розташована скеля Шаман-камінь - культове місце для бурят, древнє язичницьке святилище. Це місце - візитна картка Байкалу, ви можете бачити його на листівках і на книгах, присвячених Байкалу. Вхід на мис дозволений тільки шаманам для проведення культових обрядів і богослужінь. Але ми про це не знали, тому облазили скелю вздовж і поперек.
 
 
 
 

На протилежному березі озера - засніжені гори Приморського хребта, з боку острова берег - скелястий з мисами, що виділяються у воду.

 
 
 
 
 
 
 

На третій день гуляли по довколишній тайзі і відвідали краєзнавчий музей Хужира.

Дорога в Хужир:

Коментарі

Вау, супер!
Отож! :)
Так, тайга достатньо смурна і сувора. Особливо південіше, в районі Кяхти. Там взагалі стовби чорного кольору.<br /> Це не наші привітливі бандерівські смереки :)
Але це, все ж таки не заважає повернути цю тайгу Україні! :)
ну вы крутые))))))))))))))))
И не говори! Круче нас - только яйца, которыми в Януковича кидали! :)))
Яйця - франківські. Це особливо тішить :)))
Дуже красиво!!!!<br /> Уууу-ууу-у-у-у-у. Я так само хочу це побачити!!! Там виправ, не сталагміти, а сталактити (вони ростуть зі стель і склепінь печери).
Ага, добре! :)<br /> Насправді, в світі багато подібних фантастичних місць. Все одно, життяі грошів не вистачить, що все побачити.<br /> А в тебе завжди є вибір, куди поїхати :)