Миргород

Не знаю, в чому секрет Миргорода, але це затишне містечко на Полтавщині тягне до себе як магніт. Останнього разу був тут у 1991-му під час серпневого путчу… І ось зараз опісля більш ніж 20 років з’явилася нагода відвідати місто, про яке вже давно мріяв. Миргород є одним з найдавніших поселень Лівобережній Україні. Місто було засновано орієнтовно у ХII - ХIII століттях, як сторожовий пункт східної окраїни Київської Русі. Він був зручним місцем для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами. Звідси і давня назва - Миргород.

Історія Миргорода тісно пов'язана з становленням українського козацтва. З 1649 року місто — адміністративний центр Миргородського козацького полку. Миргородські козаки брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу під проводом Богдана Хмельницького. З літературних джерел відомо, що миргородці брали активну участь у селянсько-козацькому постанні 1638 року проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.

Опускаючи подальшу історію Миргорода, пов’язану з перебуванням у складі Російської імперії, перейдемо відразу до архітектурних пам’яток містах тут, як на мене, достатньо багато для звичайного провінційного містечка Наддніпрянщини.

Центр міста частково зберіг стару забудову кінця XІХ – початку ХХ століття. Найімпозантнішою будівлею центра міста та домінантою центральної вулиці, яка справедливо носить назву на честь Миколи Гоголя, є колишній будинок міської Думи. Якщо хочете, то Ратуша :)

Побудований будинок у 1912 році і знаходиться за адресою вул.. Гоголя, 120. В наші дні тут розташувалася Миргородська районна державна адміністрація.

На протилежному від «ратуші» березі річки Хорол зберігся цілий осередок культурного життя міста кінця XІХ – початку ХХ століття, якій являє собою цілісний комплекс архітектурних споруд цього періоду.
Найстарішою з будівель комплексу є колишня художньо-промислова школа, збудована у 1896 році (вул. Гоголя, 146).

Сьогодні тут розташований перший корпус державного керамічного технікуму ім. М.В. Гоголя. Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки.

Будинок дворянського зібрання, що знаходиться поруч за адресою вул. Грекова 5, збудований у 1909 році:

У 2002 році проведено ремонт будівлі. За часів Незалежності тут розташувалося приміщення Центру естетичного виховання:

Напроти будинку дворянського зібрання знаходиться будівля, що старша лише на 1 рік. Це - приміщення середньої школи № 1 ім. Панаса Мирного (вул. Гоголя, 173/1):

Починаючи з 1910 року тут розташовувалася чоловіча земська гімназія:

Будинок-садиба ж самого Панаса Мирного знаходилася поруч біла мосту через Хорол. Садиба не збереглася, а на її місці встановлено пам’ятний знак:

Поруч – пам’ятник Кобзарю:

В цьому кварталі збереглося ще кілька старовинних будинків:

Повернемося на протилежний берег Хоролу, де розташована курортна частина Миргороду. До речі, Хорол:

В цій частині міста теж є на що подивитися. Проте з глибоким болем у серці вимушений констатувати, що найцікавіша споруда старого Миргорода – будинок водолікарні, збудований у 1914 – 1917 роках за проектом полтавського інженера Зубова й місцевого лікаря Гаушинского за ескізами художника Стастіона, не зберігся. Шедевр українського дерев’яного модерну був зруйнований у 80-ті роки минулого століття. Довго обіцяли його відтворення. Пару років тому, нарешті, «відновили». Краще б не відновлювали взагалі…

Але все ж таки принаймні одна дерев’яна споруда у Миргороді збереглася. Це – дерев’яна Іоано-Богословська церква, датована 1912 роком:

Церква розташована на березі Хоролу у мікрорайоні Личанка по вулиці Єрківській.

Вхідна арка курорту Мирогород побудована у 1935 році за проектом архітектора А.Лангмана. Вона є візиткою Миргородського курорту, його центральним входом. Реставрована (перекрита і перефарбована) у 2001 році:

Справжньою окрасою і визитівкою курортного містечка є знаменита мирогордська калюжа, описана Миколою Гоголем у повісті «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»:

Калюжу оточують пам'ятники гоголівських героїв.

Іван Іванович з Іваном Никифоровичем:

Свиня Хаврон'я:

Пацюк:

Кузнець Вакула:

А ось і сам їх творець – Микола Васильович Гоголь:

На території курорту знаходиться найстаріша із збережених архітектурних споруд Миргорода – Свято-Успенський собор, датований 1802 роком:

При совітах тут знаходився кювет мінеральних вод. Храм був відновлений і повторно освячений наприкінці 1990 року. Побудована дзвіниця, встановлені дзвони. Говорять, що їх передзвін має лікувальний характер.

Від санаторію «Хорол» міст веде на протилежний берег однойменної річки, де розташована основна частина курорту.

Пляжі тут - не гірші, ніж на Таїті:

Водонапірна вежа:

Жодних архітектурних цікавинок тут немає, лише традиційний совєтській конструктивізм.

Будинок культури:

Бювет мінеральних вод:

Став біля бювету:

Мозаїчне панно на грязелікарні:

Територія курорту на останні 20 років змінилася: стала більш охайною і зеленою:

За містком починається територія ландшафтного заказнику обласного значення «Березовий гай». Лісопарк був закладений у 1934 році. Гай прекрасний у всі пори року, а найбільше, звичайно ж, весною. Це улюблене місце відпочинку миргородців та всіх гостей міста:

Закінчуємо прогулянку містом залізничний вокзалом, якій теж є архітектурною пам’яткою місцевого значення (1904 рік):

Вечір над Хоролом:

 

Коментарі

Были проездом, гуляли по курорту - очень приятное место :)
Хочу поехать туда денька на три.

Туди треба на 24 дні їхати :)

Розташування

Scroll to Top