Кіцмань

Перша письмова згадка про КІЦМАНЬ (7,6 тис. мешканців) датується 1413 роком. Цей населений пункт згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року, згідно якої він дарить «великий Коцман з усіма його присілками» своїй тещі Анастасії. З цієї грамоти стає зрозумілим, що Кіцмань вже тоді був значним поселенням. Його розвитку сприяло розташування на перехресті доріг, які з’єднували долини Дністра і Прута.

Особливого розвитку майбутнє місто набуло за часів передачі буковинських земель до складу Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Поштовхом до економічного піднесення поселення стало відкриття у 1788 році ярмарку, якій став одним з найбільшим на Буковині і знаний далеко за її межами. А у 1780 році у Кіцмані відкрилася перша на Буковині початкова школа. Відповідно до грамоти австрійського цісаря Франца ІІ від 31 липня 1798 року Кіцмань отримав статусу міста-ярмарку. Статус міста Кіцмань офіційно має з 1902 року. У цьому ж році в місті утворилось перше на Буковині молодіжне спортивно-пожежне товариство «Січ», що пізніше переросло у «Союз січей на Буковині»

.

Австрійська доба залишила вагомий слід в архітектурі міста. У середмісті Кіцмані збереглося значна кількість будинків кінця ХІХ – початку ХХ століття, переважно адміністративних. Симпатичною будівлею австрійських часів є традиційна для західноукраїнських міст, але незвичайна мініатюрна одноповерхова ратуша з балкончиком на невеличкій вежі і гербом міста. Сьогодні вона використовується за призначенням: тут розташована міська рада.

Ліпнина на фасаді ратуші та оформлення віконний пройомів:

Іншими будинками, що мають архітектурну цінність, є: колишнє приміщення магістрату (зараз – будинок народної творчості і дозвілля):

Будинок гитрайранту – колишня повітова адміністрація (в наші дні – відділ внутрішніх справ та районний суд):

Приміщення пошти (зараз - філіал обласного краєзнавчого музею):

Будинок повітового суду (сучасна школа-інтернат):

Гімназія та дворічна рільнича школа (сьогодні – технікум):

До сакральних пам’яток міста відноситься велика Свято-Миколаївська церква (1876 рік) на центральній вулиці:

Напівдерев’яна дзвіниця:

На бічній вулиці Шевченка розташований костел Матері Божої Королеви. Храм побудовано у 1826 році, а у 1906 році здійснено його перебудову, в ході якої він втратив свій первісний вигляд. Зокрема, була знесена башта-дзвіниця. Після Другої світової війни у 50-ті роки минулого століття храм було закрито комуністичною владою, а протягом 1999 – 2006 років костел відбудовано та передано римо-католицькій громаді міста.

Кіцмань тісно пов’язаний із життям великого українського композитора Володимира Івасюка (1949 – 1979), автора знаменитих шлягерів української естради другої половини ХХ століття: «Червоної Рути», «Водограя» та багатьох інших. Його пісні неабияк піднімати національний дух українців, за що радянська влада помстилася Івасюкові. Вважають, що композитор був закатований кегебістами у Брюховецькому лісі під Львовом. Володимир народився у родині вчителя французької мови, письменника Михайла Івасюка. Одноповерховий білий будиночок з бордовими віконцями, в якому з’явився на світ майбутній композитор, можна оглянути і сьогодні. Тут, по вулиці Горького, 5 знаходиться музей Володимира Івасюка. До речі, через 30 років в цьому ж самому будинку народилася майбутня зірка вже сучасної української поп-музики Кароліна Куєк, відома як Ані Лорак. На честь Івасюка названа музична школа, де навчався основоположник української естрадної пісні. А на центральному майдані міста встановлено пам’ятник композиторові.

Крім Володимира Івасюка і Ані Лорак з Кіцманню пов’язано життя багатьох творчих особистостей: письменника, композитора, фольклориста та громадського діяча Сидора Воробкевича (1836 – 1903), письменника Михайла Івасюка (1917 – 1995), археолога, поета і українського патріота Олега Ольжича-Кандиби (1878 – 1944), співака Дмитра Гнатюка. Про них, а також про історію Кіцманщині починаючи з трипільських часів, продовжуючи Шипинською землею та закінчуючи нашими днями розповість Кіцманський районний історичний музей (філіал Чернівецького обласного краєзнавчого музею), що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 50. Стара вежа над будинком краєзнавчого музею (колишньої пошти):

Залізничний вокзал

:

Розташування

Scroll to Top