Герца

Герцаївський район, як і його райцентр, місто ГЕРЦА (2,1 тис. мешканців), є потенційними кандидатами на занесення до української книги рекордів Гіннеса. Сам район є найменшим в Україні за територією, а Герца – найменшим за населенням райцентром. До того ж, не варто забувати, що район і місто знаходяться у Чернівецькій області, що є найменшою за територією й населенням в Україні. А ще однією особливістю міста і району є його румуномовність: румунською тут розмовляють близько 97 відсотків населення. Тож перебуваючи у Герці ви будете відчувати себе справжнім іноземцем, приїхавши за кордон до сусідньої держави.  

Поселення Герца вперше згадується у Молдавській грамоті від 20 грудня 1437 року. Серед місцевих мешканців існують три версії про походження назви поселення: від прізвища румуна Херця, слова "герца", що означає землю, яка годує, та від слова "герц" – «місце, яке творить, будує». Однак, скоріш за все, назва утворилася від однойменної річки. Герца виникла на стику стародавніх торгових шляхів, що йшли з північних руських князівств до Дунаю і Чорного моря та через Карпати до Центральної Європи, що зумовило швидкий розвиток поселення. Із входом Буковини до складу Австрійської імперії Герца стає центром Герцаївського краю, а у 1864 році отримує статус міста. Перед Другою світовою війною населення Герци становило більше 8 тисяч мешканців. Під час війни місто було майже повністю зруйновано і частково відбудовано за радянських часів. Але довоєнного рівня чисельності населення так і не досягло: сьогодні населення райцентру становить трохи більше двох тисяч мешканців.

У місті збереглося багато свідоцтв колишньої довоєнної розкоші, зокрема декілька віл та маєтків багатих мешканців кінця ХІХ – початку ХХ століть. Серед них найбільше виділяється будівля райдержадміністрації – одноповерхова, з масивною баштою, що схожа на оборонну, з чотирьохсхилим черепичним дахом (дивіться заглавну фотку).

Герби на фасаді:

Загальноосвітня школа також розташована у старій віллі з башточкою посередині:

Трохи скромнішу віллу зайняв «Приватбанк»:

Ну, а примарія, зовсім стримана:

Серед архітектурних пам’ятків міста до національного реєстру потрапила лише одна споруда – Спиридонівська церква. Вона відноситься до пізнього типу культових споруд, що розповсюджені на території Буковини, де переважає румунське населення і, відповідно, румунська храмова архітектура. Зведена у 1807 році, вона представляє собою мурований трилисник з гранчастою апсидою. У товщу бічних ризалітів вписані конхи. Ще одна конха вписана у західну стіну нави. Прямокутна нава завершується восьмигранний купол барабану, типовий для румунських церков Буковини.

Грані барабану розписані малюнками на біблейську тематику. З заходу прибудовано невисоку квадратну в плані дзвіницю. Позбавлені декору стіни відштукатурені і розчленовані на два яруси. Але, незважаючи на відсутність декору, храм дійсно милує око.

 

Герца є батьківщиною відомого румунського письменника, просвітителя та політичного діяча Георгія Асакі (1788 – 1869 рр.). Музей імені Г.Асакі створений у 1988 році на базі міського ліцею. У міському парку встановлено бюст митцеві:

Ну, яка ж Буковина без Міхая Емінеску?

Це що? Невже синагога?

З претензійністю на столичність: