Долина (Янів)

Оглядати рештки замку і костел в Долині (до 1960 року - Янові) зручно на шляху з Теребовлі до замку в Буданові. Памятка розташована на високому плоскогір'ї, оточеному петлею річки Серет. Перша згадка про поселення відноситься до 1497 року. Тоді на місці теперішнього замку знаходилося дерев'яне укріплення та поселення, залишки якого археологи помітили в урочищі "Кут" на схід від замку.

На початку XVII століття власником поселення був подільський воєвода Ян Гольський. На честь його містечко отримана назву Янів. Гольський збудував міст через Серет, за користування яким брав мито. На високому березі Серету він заклав мурований замок.

Замок в Янові збудовано з акуратно складених плиток коричневого пісковику на вапняному розчині. Завдяки цьому стіни зберігалися міцними навіть у льохах. Фортеця мала по кутах чотири вежі і каплицю.

До наших днів зберігся один ярус потужної округлої західної вежі-бастеї, яка сильно висунута за лінію оборонних мурів. Башта була основним форпостом оборони замку, маючи стіни близько 3 метрів завтовшки. В збереженому першому ярусі башти є шість прямокутних вікон-бійниць з широкими відкосами. Зсередини башта засипана.
UkFPu.jpg

Під баштою є льохи, які у ХІХ столітті використовували, як холодильник. Туди взимку носили вирубаний на Сереті лід, і він морозив продукти протягом цілого літа. За переказами місцевих мешканців замкові підземелля тягнуться до Теребовлянського замку (12 км), а одне з підземель тягнеться до Серету і навіть проходить під його руслом. Селяни розповідають про випадки відкриття цих тунелів під час зведення будинків, копання підвалів.

Від укріплень замку також збереглися фрагменти південної стіни товщиною до 3 метрів та невелика ділянка фундаментів північного муру.

Зберігся і зовнішній мур з арковим прорізом першого ярусу надбрамної вежі. Сьогодні вона служить входом на внутрішнє подвір'я.

Замкову каплицю заклали у 1611 - 1634 роках з ініціативи дружини воєводи Яна Гольського Софії. Освятили її у 1661 році.

Після Гольських замок почергово переходив до родин Замєховських, Богушів і Скарбків. Фортеця постраждала в часи козацьких війн. Міщани і селяни коли у відплату за шляхетські знущання організувалися в козацькі сотні, здобули укріплення, зруйнували костел і вигнали поляків. У 1675 році замок здобули і зруйнували турки. У 1685 році його захопив і доруйнував козацький загін Сулименка. після того замок вже більше не відновлювали.
.

Після тих буремних подій відбудували лише капличку, яку перетворили на костел Св. Трійці. Для розширення храму використали частину стін фортеці, та залишили в'їзну браму. Костел є прикладом пізнього неоренесансу з окремими елементами готики, якій був поширений на Поділлі до XVIII століття. В західній частині храму збудовано оборонну башту, вхід на яку здійснювався внутрістінними гвинтовими кам'яними сходами. Частково збереглися вузькі арочні вікна, обрамленні білокам'яними різьбленими лиштвами.

У підвалах колишнього костелу мають зберегтися гробівці колишніх власників замку. Проте їх ще ніхто не досліджував.

У XVIII столітті власники Янова шляхтичі Богуші частково відбудували фортецю і пристосували її територію під селітровий завод. Але фабрика довго не діяла, і з часом пам'ятка остаточно занепала. Сьогодні споруди заросли кущами, деревами та густими травами.

Біля костелу розташовані дзвіниця і дві колони зі скульптурами по обидва боки вівтаря.
XHOfQ.jpg

На схід від костелу у 1725 році збудовано греко-католицьку церкву Архістратига Михаїла. На схід від неї зберігся фрагмент оборонного валу довжиною близько 40 метрів в урочищі "Кут". На городі біля валу - численна кераміка XVI - XVII століть. На думку дослідника цієї місцевості Байгера, тут був оборонний табір.

Напевне, будинок плебанії:

З замкового пагорбу можна побачити дерев'яну церкву Івана Богослова (1793 рік) і муровану церкву у селі Довге та протилежному березі Серету:

Розташування

Scroll to Top