Турильче

Попередня стаття
Глибочок
Наступна стаття
Монастирок: печерний храм та каньйон Серету

В Турильче варто приїхати заради Петропавлівського костелу. Так, дійсно, в кожному селі навколо збереглися старі римо-католицькі храми, та костел в Турильчому – найгарніший. Щоправда, на фото ви цього не побачите: жодна фотографія не передасть вам відчуття його величі. Треба лише їхати і дивитися! Тим більш, умови дозволяють. Село хоч і не на трасі, але дорога до нього гарна: це та, що веде зі Скали-Подільської через Нивру на Гермаківку.
pYcdf.jpg
Турильче вперше згадується в письмових джерелах у 1462 році. За півтисячоліття своєї історії село ні чим особливим не виділялося серед інших сіл Борщівщини. Входило до складу маєтків Сатанівського ключа, власниками якого були Синявські, а згодом – Чарторийські і Любомирські. Наприкінці XVIII століття перейшло до Потоцьких, які незабаром продали Турильче родині Івановських, у власності яких село перебувало до трагедії 1939 року. В серединні XIX століття Івановські спорудили в селі скромний двоповерховий палац, які був зруйнований за Першої світової війни. Його рештки ще можна було побачити напередодні Другої світової.


Ux65b.jpg
Костел в Турильчому постав у 1871 році. Для маленького села з населенням трохи більше 700 мешканців храм виглядає досить великим. І величним одночасно. Шкода лише, що від тої величі з кожним роком залишається все менше і менше. Служба в храмі не правиться з часів війни. Заколочені деревом двері давно вибили, через них можна залізти всередину. Та потреби в цьому немає: до костелу запросто можна потрапити з бічного входу.
tDjZ8.jpghet68.jpg

А всередину храму все ж варто попасти. Там дивом зберігся вівтар з розп’яттям та апостолами по боках. Незважаючи на те, що католиків в селі немає, хтось приносить до вівтаря живі квіти. І то вже добре.
ihkVF.jpg

E6LD2.jpg

Збереглися і залишки амвону, і ніші для ікон. А ось дах, напевне, незабаром завалиться.
UKs9W.jpgMep45.jpg

aMXqA.jpg

Апостоли Петро і Павло в нішах на фасаді:
H7JU5.jpgf2J75.jpg

Головний портал та фігура святого по боках храму:
a4hmU.jpgif0JU.jpg

Романо-готичні вікна. Таки скрізь зустрічалися мені в Далмації.
Hkl8q.jpgqLnmU.jpg

Інший вид храму (з тилу):
SPoBQ.jpg

Покинута капличка біля костелу:
00uwx.jpg

В селі є також церква Різдва Пресвятої Богородиці (ймовірно, теж кінець ХІХ ст.):
pt7Uz.jpg

Попередня стаття
Глибочок
Наступна стаття
Монастирок: печерний храм та каньйон Серету

Коментарі

оце дійсно жесть!!! вдохновляє!
Ага! На тлі вмираючого храму - і такий готичний вівтар! )
коли будували каплицю, готика вже вмерла давно. Не бентеж народ, називай речі своїми іменами: неоготика.
каплиця виглядає ось так:
http://nick-coll.livejournal.com/132200.html
Ого! Вот это старина!
Старина - во Флоренции! :) А это - конец 19 века...