Байраки

  • 01.07.2010

БАЙРАКИ (Герцаївський район, 1,9 тис. мешканців) вперше згадуються в документах 1633 року під назвою Могашешти. А вже у 1646 році власником села Стефаном Холбаном побудовано церкву. І не просто церкву, а найбільший з сільських храмів на всій території південно-східної Буковини. Церква Різдва Богородиці збудована з цегли у характерному для Буковини і північної частини Молдови стилі і має форму трилисника з конхою вівтаря та двома бічними ризалітами. Стіни церкви позбавлені декору за виключенням підкарнизного фризу з дрібними нішами, заповненими розписом. Храм виділяється високою дзвіницею над бабинцем та невеликими верхами над навою і вівтарем.

На особливу увагу заслуговує величезна дзвіниця висотою 48 метрів, яка стоїть окремо від церкви. Вона молодша за храм: її взели протягом 1848 – 1851 років. Дзвіниця є так само цегляною і має три яруси, нижній з яких прорізаний аркою і слугує основним входом на церковне подвір’я. Другий і третій яруси вертикально розчленовані іонічними пілястрами.

Розписи на фризі:

Ктиторський надпис на дзвіниці:

Ще раз церква:

Церква і дзвіниця разом:

Крім церкви Різдва в Байраках можна оглянути Байраківський парк, закладений у 1886 році, якій вважається одним з найкращих з сільських парків на Буковині.

Коментарі

Ех, у нас на Луганщині є побратим - село Байрачки. Але там таке...
Там така ж мощна церква? :)
Ні, там напівзакинуті бараки та шахта. Церкви мабуть і взагалі нема
іконостас в екстер'єрі? цікаво :)
таке буває, але вкрай рідко. І тільки з огляду на ремонт храму або технічні проблеми оного х-р. <a href="http://nick-coll.livejournal.com/92477.html" rel="nofollow">Дивися</a> пункт 17 (Міжгір’я).
думаєш, то через технічні проблеми інтер'єру так його декорували? Я думав просто - для краси
ти про «моє» Міжгір’я?<br /> Для краси найсвятіше, що є в церкві — іконостас — на вулицю мухам на срання не викладають.
ні, тут інший випадок: традиції румунсько-молдавської школи сакрального будівництва.
Таке у більшості румунських мурованих храмів Буковини. А якщо взяти Південу Буковину, то там взагалі стіни розписують біблейським живописом з ніг до голови.
стіни — це, вибачте, не іконостас. Тут треба розрізняти одне від другого. У метро теж стіни розписують на комуністичні сюжети. Але винесений на вулицю іконостас — то особливі випадки.
Удивляет факт постройки на Буковине в середине 17 века церкви из кирпича... P.S. Каменная ограда интересная...
<table cellSpacing=0 cellPadding=2><tbody><tr><td vAlign=baseline align=middle width=15 background="" bgColor=#8b8b8b>&#160;<font size=1>></font><td background="" bgColor=#6c6c6c><i><font color=#c0c0c0>&#160;Каменная ограда интересная…</font></i></tbody></table>а чим вона цікава? Така в більшості сіл, де був замок або де є річкові наноси.
вибач за мою прискіпливість, але я ніколи не повірю, що ти підійшов до церкви, подивився, глянув і раптом вирізнив у цій будівлі: <table cellSpacing=0 cellPadding=2><tbody><tr><td vAlign=baseline align=middle width=15 background="" bgColor=#8b8b8b>&#160;<font size=1>></font><td background="" bgColor=#6c6c6c><i><font color=#c0c0c0>&#160;форму трилисника з конхою вівтаря та двома бічними ризалітами. Стіни церкви позбавлені декору за виключенням підкарнизного фризу з дрібними нішами</font></i></tbody></table> Ну от не вірю я, і все! Бо це списано від першого до останнього слова. Але воно не суть важно для читачів твого щоденника. Навряд чи хтось вникне, яка там була конха і з якими саме капітелями.
Це ти мені???
Так, це він тобі. Нема нічого зазорного в тому, щоб переписувати з різних енциклопедій, збірників, etc. Тільки в такому випадку слід додавати: "В чотирьохтомнику такому-то вказано, що храм має...". Але цінність твоїх фотозвітів саме в тому, щоб прочитати що саме _ти_ там побачив, прочитати _твої_ слова, а не переписані. Нехай буде і переписане, але зі вказаним джерелом. Це і для читача зручно: він дізнається про книжки, в яких можно щось знайти. А якщо і не дізнається, то йому буде набагато легше сприйняти твої слова порівняно з тим, що написано в усіляких реєстрах та науковій літературі. Бо ж не всякий має хист та бажання в тому розібратися.
Та всім вже давно зрозуміло, що всі заумні фрази про "конхи та апсиди" з одного джерела - чоритьохтомника, при чому переведені мною на українську мову. Я час від часу про це вказую, але не в кожному звіті. Крім того, все що я пишу зараз про Буковину - це пристосовані для ЖЖ уривки із моєї майбутньої книги, де немає сенсу постійно наголошувати на одному й тому ж джерелі, бо для цього в книзі є перелік використаної літератури.<br /> А так, зауваження слушне, дякую!
Прошу. Але й Ніку подякуй, бо з усіх твоїх жж-читачів він, здається, найуважніше вчитується в написане і по суті коментує (хоч і не завжди робить це "ніжно й лагідно" :-))).<br /> А якщо ти запозичив шмат чужого тексту, то про це ЗАВЖДИ треба вказувати, і що саме запозичене теж треба вказувати. Інакше ти стаєш звичайнісеньким крадієм, нехай і при цьому в кінці книжки буде список використаної літератури. Для жж-статей можеш просто після запозиченого речення ставити позначку-зноску, а в кінці тексту написати назву того чотирьохтомника. <i>> це пристосовані для ЖЖ уривки із моєї майбутньої книги, де немає сенсу постійно наголошувати на одному й тому ж джерелі</i><br /> А ось тут ти зможеш краще зрозуміти: твоя книжка — щось нове, чи ти попрацював тільки ілюстратором для того чотирьохтомника. Якщо книжка варта уваги, дійсно хороша та цікава, то посилання на джерела тільки збагатять її. Мені дуже подобається працювати саме з такими книжками, бо якщо зацікавився окремою темою, моментом, то знаєш, яку ще книжку можна прочитати, щоб поглибити свої знання. А не дивитись у той мертвий список у кінці.
1. Нічого, зате від в житті ніжний і лагідний :) Так що дякую й йому.<br /> 2. Ти мені можеш показати хоч одну людину, яка завжди вказує на джерела ()чи серед ЖЖшників, чи серед авторів туристичних путівників)?<br /> Взагалі-то будь який краєзнавчий текст чи сучасна краєзнавча книга будується на іншому, більш ранньому і, як правило, чужому матеріалі. Немає зараз таких статей і книг, в яких автор пише все від себе. Взагалі немає!<br /> І уяви собі, що це буде за текст в жж (в моєму, чи в чиємусь іншому), де в кожному реченні буде посилання на джерело.<br /> Я ж намагаюсь писати від себе і додавати те, про що автори попередніх матеріалів не писали. А те, що стандартне і про що пишуть усі, про це також не можна не писати. І не завжди це можна написати «своїми» словами, бо терміни не переробиш. Ось і Нік з усього мого тексту знайшов лише два рядки «халтури».<br /> Звичайно, може ти маєш на увазі випадки, коли джерело переписується слово в слово? Я таких випадків намагаюся не допускати.
Тут правило просте: роби так, як вважаєш за потрібне, але ніколи не орієнтуйся на найгірші ображчики, на гірший досвід. Само собою, коли ти викладаєш прочитані де-інше факти своїми словами, то ніякого посилання на джерело не потрібно. Але якщо переписуєш шмат тексту — інша річ.<br /> В кожному конкретному випадку вирішуй самостійно як діяти, головне — щоб тобі потім не соромно було свою ж книжку перечитувати і (увага!!!) щоб твоя донька і всі майбутні діти та онуки могли похвалитися своїм батьком та дідусем. Бо для себе можна схалтурити, а як їм потім в очі дивитися?!
Ось я її вже 4-й раз перечитую, і 4-й раз мені соромно. Доводиться все переписувати з початку і до кінця...
Точно як я свій дисер — скільки не перечитую, все не подобається :-(
Так, тільки тобі складніше: від дисера нікуди не дінешься, його все одно треба належним чином завершувати і захищати. А з книгою простіше набагато: хочеш - переписуєш, хочеш - ні; хочешь - видаєш, хочеш ні; хочеш - для себе пишеш, хочеш - для інших... :)
я вже поняв
Хотел бы обратить ваше внимание вот на что - 4-томник пишет "В плане имеет форму трилистника с конхой апсиды и двумя конхами, вписанными в толщу колокольни". Т.е. действительно описывает, как я понял, сооружение, имеющее форму трёхлистника, который образует главная конха-апсида + 2 боковые конхи. Такой тип 3-х конхового храма считается довольно древним, к нему, например, можно отнести Церквуху в Урочище Монастирок или Среднююю церковь в Тернополе. Однако тут есть одно маленькое "НО" - на фото я лично не вижу боковых конх. В случае с тем, что видно на фото, текст от andy_babubudu куда больше соответствует реальному положению вещей, чем текст 4-томника. А вижу я, да и вы, наверное, не 3 конхи, а "конха вівтарь та два бічних ризаліта" Мне лично сложно понять, почему боковые ризалиты церковного строения в 4-томнике назвали конхами. Быть может на момент составления текста на месте ризалитов были конхи или же конхи выделены в интерьере, но тогда хотелось бы понять, как выглядит планировка храма, чтобы развеять все сомнения. > Навряд чи хтось вникне, яка там була конха і з якими саме капітелями<br /> Кому как не вам, ведущему рубрики расшифровки архитектурных терминов, должно быть понятно, что капитель - это завершение колонны или пилястра. К чему вы упомянули капитель в отношении конхи, мне лично не совсем понятно, тем более, что сам andy_babubudu никаких капителей у себя в тексте вроде бы не упоминал :)
Давайте по-порядку. Почнемо з кінця. Термін капітель я вжив до загального списку (вони представлені на фото дзвіниці). Якось очевидно, як Ви і здогадалися, що мені відомий цей термін. Тому зайвим було його розшифровувати для мене. Щодо незрозумілих конх та їх зникнення. Як зазначає 4-томник, конхи були вписані в товщу двізниці. Дзвіниця, згідно подання Енді, знаходиться над бабинцем. Тобто конхи стояли там. Тоді до чого тут трилисник, який вказує на зближеність трьох конх і неодмінну близькість? Тоді дійсно варто думати про ризоліти як усічені до непристойності конхи.<br /> Мабуть, має місце перебудова храму, яка призвела до зникнення і конх, і форми трилисника. Дійсно, щоби зникли усі сумніви, треба поглянути на нутрощі храми. Інакше лише залишається будувати здогади. > текст от andy_babubudu куда больше соответствует реальному положению вещей, чем текст 4-томника.<br /> Я думаю, що книга має трохи більше прожитих літ, ніж враження Енді. Тому завжди і ще раз завжди його описи будуть більш реальними, ніж якесь задавнене видання.<br /> Так чи інак, але Енді допустив помилку, коли написав про трилисник. Ні він, ні ми його вже не бачимо (на фото), тому я і вів мову про списаний і непереосмислений текст.
> Термін капітель я вжив до загального списку...<br /> Ясно, теперь :) > Дійсно, щоби зникли усі сумніви, треба поглянути на нутрощі храми.<br /> Эт точно > тому я і вів мову про списаний і непереосмислений текст.<br /> Надеюсь все советы, которые были написаны в комментах, пойдут автору на пользу :)
То може тоді ти мені поясниш, звідки я його списав? Як бачиш, точно не з 4-томника.
хто тебе пойме півпершої ночі :((
Я і сам не пам'ятаю. Це було півтора роки тому
> К чему вы упомянули капитель<br /> я її упом’янув, бо <b>вона</b> має бути іонічною, а не пілястра. Але вже не будемо тут прискіпуватися до автора :))<br /> Адже ні він, ні я не є архітекторами, а помилки може допускати кожен.
> я її упом’янув, бо вона має бути іонічною, а не пілястра<br /> Хорошо, когда в комменте идёт такое вот расширенное объяснение по теме допущенных в посте ошибок. Ещё бы оно изначально было таким, так вообще было замечательно. Ведь мы здесь, как выяснилось, не архитекторы, так что имеет смысл сразу писать как есть, в деталях :)
В Байраках замку ніколи не було. О ось річка є, але дуже маленька, скоріш - струмок
то, значить, побудували нещодавно з купленого (або вкраденого) каменя.
Меня интересуют объекты с оборонным прошлым. Отсюда и интерес к ограде, которая быть может некогда выполняла и оборонные функции.
Як сказав автор, нічого оборонного там не було і в помині.<br /> Тому огорожа — не цікава :)))))
Автор сказал, что "В Байраках замку ніколи не було", кажется ;) А оборонным объектом могла быть территория храма, если он был окружён стеной, прорезанной бойницами.
Це чотирьохтомних пише, що з цегли. А перевірити це ні як не модливо...
перед Хмельниччиной побудував, цікаво що з господарем далі було?
Туди Хмельниччина, здається, не дійшла
Так, я в курсах. Але все одно не ясно звидки та традиция (сори за акцент, не маю укр.розкладки)
на мою думку - церкви маленькі, не всі могли зайти всередину і не завше вони були відчинені - от і малювали ззовні теж...