No name

Дуже довго я відкладав візит в це чарівне містечко, що лежить між Вінницею і Немировим. Навіть не знаю чому, хоча багато раз проїжджав тут. І ось нарешті цього літа, мандруючи Брацлавщиною, завітав до Вороновиці. І не розчарувався. Палацовий комплекс Грохольських - приголомшливий, а його інтер'єри - вище за всілякі сподівання. Крім палацу, в якому зараз розташований музей історії авіації, Вороновиця має два костели і гарну подільську дерев'яну церква. Добиратися сюди дуже просто: маршруток і автобусів у немирівському напрямку через Вороновицю йде досить багато. Перша згадка про Вороновицю зустрічається у 1391 році. Поселення належало чи то...

Французький бульвар - незвіданий клондайк для мандрівника-гурмана. Бульвар більше трьох кілометрів тягнеться вздовж чорноморського узбережжя з півночі на південь і з'єднує історичний центр Одеси з Аркадією через Отраду і Малий Фонтан. З початку ХІХ століття він мав назву Хуторська дорога, згодом називався Малофонтанською дорогою, Малоаркадіївською дорогою. У 1901 році вулиця була перейменована на Французький бульвар на честь візиту імператора Ніколая II у Францію, у ході якого було розпочало військовий союз двох країн. З XIX століття тут селилися найбагатші жителі Одеси, тому і сьогодні тут лишилося багато заміських будинків, палаців, вілл...

Міфи формують уявлення про місто. Іноді спотворюючи об'єктивність. Так, Одеса приречена на те, що символом міста є вулиця Дерибасівська. Чому так і хто це придумав, вже не важливо. Хто любить і цікавиться Одесою, добре знає, що будь-яка вулиця навколо Дерибасівської дасть їй фори за цікавістю розташованій на ній історичних об'єктів. Одна з них - це Ланжеронівська, яка прокладена паралельно Дерибасівській ближче до моря. За кількістю архітектурних пам'яток з Ланжеронівською може конкурувати її сусідка Італійська вулиця (Пушкінська). На Ланжеронівській розташована відома на весь світ Одеська опера, французький сквер Пале-Рояль, неоготичний...

Колишнє місто Сокілець, розташоване в долині річки Ушиця Дунаєвецького району Хмельницької області, сьогодні є помираючим селом з населенням трохи більше 500 мешканців. Сокілець існував вже під час Галицького князівства у був зруйнований татарами у 1240 році. Місто поселення аж 2 фортеці і у 1395 році витримало облогу литовського князя Вітовта. У 15 столітті Сокілець отримає статус міста, а його найбільший розквіт припадає на 16 - 18 століття. З 1565 року власниками Сокільця були Закревські, з початку 17 століття - польський шляхтич Станіслав Ревера Потоцький. Пізніше власниками містечка були Гумецькі, Малаховські, Тшечеські та Іжицькі. Від...

Село Тимків поблизу Отрокова наприкінці 18 - початку 19 століття належало до Миньковецької держави графа Ігнація Сцибор Мархоцького. За легендою село виникло на місці поселення Райгород, яке існувало тут ще у 12 столітті і було знищено ордами хана Батия. Всіх мешканців Райгорода порубали і перерізали, але одному із людей, на ім'я Тимко, вдалось втекти. Тимко прорубав галявину і побудував собі хату. Він нього, начебто і пішла назва поселення. Єдина пам'ятка села - церква св. Івана Богослова. Її попередниця існувала тут з 1709 року і була розібрана у 1855 році. В наступному році на її місці був збудований новий кам'яний храм, який і зберігся...

Миньківці, що у Дунаєвецькому районі Хмельницької області - колишня столиця Миньковецької держави. Це самопроголошене державне утворення існувало після поділу Речі Посполитої наприкінці 18 - початку 19 століття на тогочасних землях Ушицького повіту Подільської губернії. Очолював державу подільський шляхтич Ігнацій Сцібор-Мархоцький ("граф Редукс") - один з найвідоміших диваків того часу. Одним з перших його рішень було було звільнення своїх селян від кріпосної залежності. В державі працювала повноцінна судова система, економіка (у т.ч. і промисловість, і сільське господарство) успішно розвивалася. На межі держави стояли прикордонні знаки: "...

На минулі вихідні випадково випала нагода в чергове відвідати Польщу. Не був там вже 4 роки. За цей час польські прикордонники стали ще більш злішими, а поїзди польських залізниць як запізнюватися, так і запізнюються. Але не будемо про погане. Попри все, Жеч Посполита залишається однією з моїх найулюбленіших країн. Завжди відчуваю себе там так, як вдома. А різноманітна архітектура країни дає фори будь-яким західноєвропейським шедеврам. На цей раз відвідав міста, в яких раніше не був: Варшаву і Торунь. Замкова площа у Варшаві (вид з башти костелу св. Анни): Королівський замок у Варшаві: Інтер'єри королівського замку: Королівський трон:...

Цього року відкрив для себе Олександрію. Проїжджав її сотні або тисячі разів, але не міг уявити, що місто на Кіровоградщині таїть в собі безліч яскравих таємниць. Вдумайтесь - в місті близько 100 пам'яток архітектури! Ось лише деякі з них: пожежна каланча з курантами, яка не поступається західноєвропейським ратушам, синагога, театр, стильні модернові купецькі особняки, будівлі місцевих органів влади (управи), будівлі училищ, що нагадують палаци, багато старої одноповерхової дореволюційної забудови. І жодного туриста! З містом познайомився випадково: робив пересадку з поїзда на поїзд, їдучи з Дніпра до Хмельницького. Вражений містом,...

Городок на Львівщині (історичні назви - Городок Соляний, Городок Галицький, Городок під Львовом, Городок Ягеллонський) - одне з найстаріших міст на території сучасної України, який виник і сформувався в княжу добу. Вперше про Городок згадує Нестор Літописець ще у 1213 році як поселення Галицько-Волинського князівства. В Городку наприкінці XIV - початку XV століття любив проводити час польський король Владислав II Ягайло, тут же він і помер у 1434 році. На його честь у 1906 році місто отримало назву "Городок Ягеллонський", яку поляки використовують і досі. Добиратися в Городок дуже просто: маршрутки з приміського вокзалу у Львові...

На одні з минулих вихідних катався історичним регіоном Брацлавщиною. Землі колишнього Брацлавського воєводства розташовані на території Східного Поділля (сучасна Вінницька область). До 1569 року Брацлавщина була адміністративно-територіальною одиницею Великого князівства Литовського, а у 1566–1793 роках Брацлавське воєводство існувало у складі Речі Посполитої. З минулих століть в містах і містечках колишньої Брацлавщини збереглося безліч історичних пам'яток: залишків замків, шикарні палаци польської шляхти, величні костели і монастирі, синагоги. Колишня столиця воєводства - Брацлав сьогодні являє собою навіть не місто, а провінційної селище...

У Вільнюсі я бував декілька разів, але чудовий неоготичний палац Тишкевичів у південно-західному передмісті литовської столиці вперше побачив лише в червні 2016 року. Містечко Лентваріс розташовано в 18 кілометрах від Вільнюса в Тракайському повіті. Вперше згадується наприкінці XVI століття. У ХІХ столітті був власністю роду Тишкевичів, якому Лентваріс і завдячує появі в ньому величного неординарного замку-палацу. Перший палац в Лентварісі був зведений у 1850 році Юзефом Тишкевичем, який напередодні придбав поселення для свого сина Владислава. Теперішній шедевр у неоготичному стилі збудували у 1885 році за проектом Густава Шахта. Одночасно...

Симпатичний палац в стилі ранньої англійської готики, відомий як "Шахський палац" розташований в кінці Приморського бульвару за "Тещиним" мостом на початку вулиці Гоголя. Палац збудував у 1851 - 1952 роках архітектор Фелікс Гонсіоровський для польського шляхтича Зенона Бжозовського. З родиною Бжозовських ми вже знайомилися раніше: їм належав палацовий комплекс з брамою в стилі замків Луари в забутому подільському селі Соколівка. Протягом 2-х десятиліть палац залишався у власності зернових магнатів Бжозовських. У 70-х роках ХІХ століття палац продали Федору Рафаловичу - представнику однієї з найзаможніших родин Одеси. У 1909 році в палаці...