Ягільниця

Села Ягільниця і Нагірянка, що в 10 кілометрах на південь від Чорткова, колись були одним населеним пунктом з назвою Ягільниця. Сьогодні їх розділяє річка Черкаска: костел і церква сьогодні територіально знаходяться в Ягільниці, замок і дерев'яна церква - у Нагірянці. Назва могла піти від польського короля Казимира Ягелончика, який зупинявся тут табором під час свого походу на Молдавію. А можливо й, від слова "ягель", яке означає місце зупинки воїнів.

Перша згадка про поселення, яке належало до Галицької землі Руського воєводства, відноситься до 1448 року. У 1518 році Ягільниця оголошена містечком. Раз на рік тут проводився ярмарок, а щоп'ятниці відбувалися торги. Принаймні у XVI столітті у Ягільниці вже існувала дерев'яна фортеця. Мурований замок побудував приблизно у 1630 році брацлавський і руський воєвода, коронний гетьман Станіслав Лянцкоронський.

Твердиня була одна з найбільш укріплених на Поділлі. Те, що у 1648 році війська Богдана Хмельницького не змогли здобути фортецю - яскравий тому приклад. Щоправда, у 1655 році замок в Ягільниці таки захопили козацькі загони Бутурліна, але знову ж таки, завдяки повстанню місцевих мешканців проти місцевої шляхти. У 1672 році фортецю всього на декілька днів захопили турки, після чого вона ще декілька разів переходила з рук і руки. У 1684 році замок відвідав король Ян ІІІ Собєський, коли повертався з невдалого походу на Кам'янець.

Замок в Ягільниці - один з найкраще збережених на півдні Тернопільщини. Він збудований з тесаного каменю і є трикутним у плані. З півночі твердиню оберігало стрімке урвище над долиною річки Черкаски. З півдня, тобто з боку містечка, замок мав два бастіони, глибокий рів та чотирьохкутну в'їзну браму, до якої вів підйомний міст. На території фортеці розташовувалася кам'яниця власників замку та дерев'яні споруди для челяді і господарських потреб. Як і будь-який замок, ягільницький мав свої підземелля, одне з яких, за легендою, з'єднувало його з червоногрудським замком. Під час Другоюї світової підземелля слугували місцем переховування вояків УПА.

Замок слугував резиденцією Лянцкоронських до початку ХІХ століття. У 1817 році він став власністю австрійського уряду, який розмістив у стінах твердині склади тютюну. Тоді ж розрівняли бастіони, засипали рів, а на місці вежі звели браму. Тютюнова фабрика продовжувала діяти на території замку і в період радянської окупації, і сусідувала з кінним заводом. На початку ХХІ століття замок при загадкових умовах викупила приватна контора "всього" за 950 доларів для влаштування в ньому туристичного комплексу. На сьогодні фортеця для туристичних цілей так і не пристосована.

Римо-католицьку парафію у Ягільниці заснував ще у 70-х роках XV століття Зигмунт Ягільницький. Пізніше парафія перебувала під патронатом магнатів Лянцкоронських. На іншому березі Черкаски вони збудували мурований бароковий костел, який переосвятили у 1842 році під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Фронтон храму прикрашає шикарний герб Лянцкоронських (див. перше фото). З 1992 року після повернення святині віруючим костелом опікуються отці-домініканці з Чорткова.

Майже напроти костелу - церква, що походить з XVIII століття. Ймовірно, належала вірменській громаді Ягільниці.

IMG_1074

Поруч з замком біля траси знаходиться дерев'яна церква Успіння Богородиці. Храм перевезено у 1672 року з Карпат, а у 1782 році іі було перебудовано.

Костел і вірменська церква від замку:
IMG_1086

Коментарі

табачная фабріка — ето тру!

Розташування

Scroll to Top