Вроцлав. Базиліка Пр. Ельжбєти

Попередня стаття
Вроцлав. Соляний майдан
Наступна стаття
Вроцлавський університет

Базиліка Пресв. Ельжбєти (або Гарнізонний костел) готичний храм, розташований поруч з майданом Ринок, один з двох найдавніших парафіяльних костелів у Вроцлаві.
Перший цегельно-кам'яний костел в цьому місці під титулом Св. Вавжинца постав ще на початку ХІІІ століття у романському стилі. У 1253 році він був переданий Генріхом III хрестоносцям, як монастирський храм. 31 березня 1252 рік парафію вперше названо на честь св. Ельжбєти.

Сьогоднішній тринавова базиліка постала на початку XIV віку в стилі редукційної готики завдяки Болеславу III. У 1309-1318 роках було зведено західне крило нави, в 1340 році було закінчено наву, у 1384 році - каплицю Пресвятої Діви Марії а в 1387 році – пресвітерій. Храм слугував, як костел вроцлавського парафіяльного патриціату і відображав його амбіції, конкуруючи за розмірами і величністю з єпископською катедрою Св. Яна.

Нави костелу вкрита простими хрестовими склепіннями, головна з них має висоту 29,7 метрів. Пресвітерій костелу відокремлений лише у внутрішньо незначними крилами. Бічні нави подовжені до кінця пресвітерію і закінчуються разом з ним.

Закінчена в половині XV ст. прилягаюча до костелу з півдня масивна башта має висоту 130,5 метрів, і є найвищою баштою в Сілезії.

Навколо костелу існувало кладовище, оточене вінцем маленьких будиночків «опікунів вівтарів», які підсилювали враження від величі костелу.

Входи і галереї постали на південній і північній сторонах, головний портал примикає до башти. Відносно скоромний західний фасад не має порталу і з огляду на прилягаючу до неї вулицю розташований косо по відношенню до осі костелу.

6 квітня 1525 року костел Св. Ельжбєти став першим з сілезьких костелів, який перейшов протестантам, а пастором став Амбросій Мойбан. Передача костелу повинна була відбутися в результаті виграшу вроцлавського патриція і королівського скарбника Генріха фон Рибіша в грі в кістки над майстром хрестоносців Ерхардом Скултетусом. 24 лютого 1529 під час бурі обрушилася дерев'яний каркас башти, і його рештки впали на оточуючий костел цвинтар. Католицькі письменники визначили це як Божу кару, яка впала на протестантів. Ті у свою чергу аргументували, що то, що в такому потужному катаклізмі ніхто не згинув, це свідоцтво особливої опіки Бога. Башту відбудовано в 1531-1535 роках зі значно меншим ренесансним завершенням у вигляді, існуючому до цього дня. У 1598 під час ремонту даху покладено черепицю «чернець-черниця», що утворює зразок червоно-зеленої шахівниці (аналогічні зразки існували тоді на дахах ратуші та костьолу Марії Магдалини). У 1649 році обрушилася частина покрівлі вежі.

Черговий раз серйозних руйнувань костел зазнав під час облоги міста неполеонівськими військами в 1806-1807 роках, коли було пошкоджено завершення башти, а також дах. У 1856-1857 роках провадять реконструкцію костелу, але під час робіт обрушується зовнішня стіна південного нефа, а разом з нею частина склепінь. після відбудови і укріплення конструкції костел знову відкрито 19 листопада 1858 року.

У костелі з часом з'явилося багате начиння, створене заможними міщанами, а також численне епітафії (приблизно 370 штук). У 1750-1761 роках Міхаель та і Беньямін Енглер, а потім Готліб Зейглер побудували в костелі великі органи. Інші, менші органи, що походять з 1718 року, побудовані через Адамом Гораціо Каспаріні, знаходяться тепер в актовому музичному залі Вроцлавського Університету.

Другу світову війну костел пережив без великих пошкоджень. Певний час він служив, як храм польської євангельської парафії, а в листопаді 1946 року був переданий католицькому польовому ординаріату, отримавши статус гарнізонного костелу. Служив також як концертний зал, його органи використовували під час фестивалю "Wratislavia Cantans". В соціалістичний період храм пережив три пожежі. Перша мала місце 4 червня 1960 році, коли від удару блискавки згоріла вершина башти і був пошкоджений дах. Дах і башта були відремонтовані, але 20 вересня 1975 року башта знову загорілася, а разом з нею оточуючі її ще дерев'яні підмостки. Остання, найстрашніша за наслідками пожежа 9 червня 1976 року спричинила майже цілковите знищення дерев'яного начиння костелу. Згоріли органи, покрівельний матеріал, обрушилися частково ребра склепіння головної нави, а склепіння полопалися. Тріснула також південна стіна головної нави і відділилась від вертикалі. Храм відбудовано лише в 1981 році. При реконструкції використано сучасну будівельну техніку, завершення вежі в давніх формах виконано із залізобетону. Реконструйована вежа має висоту 91,46 метрів.

Інтер'єрам повернено форми, наближені до готичних. Костел, а також оглядовий майданчик на башті були відкриті для вірних і відвідувачів в травні 1997 року. 31 травня того ж року Ян Павло II зробив самопожертву костелу, а шість років пізніше надав йому статус малої базиліки.


Попередня стаття
Вроцлав. Соляний майдан
Наступна стаття
Вроцлавський університет

Коментарі

Якось дивно виглядає ота чорна баня на дзвіниці. Неначе якийсь колпачок від фломастера :) З.І. Чого від спамерів не прєдохраняєшся? Набігло тут...
Раніше була дуже висока гостра вежа, а після руйнування натягнули колпачьок, бо він надійніше :) А як від спамерів предохранятися?
А як від спамерів предохранятися? запрошувати в оффлайн і там убивать. послідовно і методично.
Re: А як від спамерів предохранятися? Дякую за конкрентну практичну пораду НЕвіртуальної боротьби з гидотою :)
в налаштуваннях безпеки включи передмодерацію коментів з посиланнями, чи коментів від недрузів
Ні, не хочу, бо спамери збільшують відвідуваність журналу за рахунок свого відвідання :)
как красіво!
так, вміють німці будувати :)
...для поляків. це як турки у нас, да?
ну так Бреслау ж...
аналогія з турками не дуже, бо лиш КамПодівський мінарет пригадується
я про сучасних турків.
ну я сумніваюся, щоби сучасні німці щось в Польщі будували. Хіба грошима ЕС спонсорує, ну і може фірми німецькі :)
Вам і анекдоти по три рази розповідають, да?
йшлося про те, що німці будували те, чим пишаються сучасні поляки подібно до того, як сучасні турецькі будівельники зводять у Києві готелі, якими потім голосно пишається сучасна українська влада. така от гроиескна аналогія (сміх, оплески)
ну-ну, аналогія поляки-сучасна українська влада - трохи крива. Нє? Я наприклад не пишаюся тим, що у нас будують турки. Зате пишаюся, що побудували поляки у тому ж Львові І не смішно, ага
ну ладно. вже й мені не смішно. проїхали.
так! дорогу на Жовкву турки добре збудували, молодці!
а ще серед турчанок попадаються ДУЖЕ красиві турчанки! :)
кому шо, а курці просо
якось Ви своєю Западенщиною непомітно-непомітно, а трохи дістали вже. мухосранськам нєт кінця. зате оці останні польські пости дуже виграють. уважно читаю і з задоволенням. хотя, казалось би, Польша. не Ріо-де-Жанейро...
і австрійські хароші, да.
Нічо, у наступному році буде ще Нохчийчьо, Га1лгай1че та інші вилаяти! :)
какой жах!
За перше Ваше речення зобов'язуюсь годувати Вас мухосранськами до того моменту, поки всі мухосранські не закінчаться. А їх ще ох як багато! А от Жеч Пошполита скоро закінчиться...
Країна Вічного Карієса? Царство Шиплячих? закінчицця? нє вєрю!!!
В мене - так, бо для подальших відвідувань замеків, кошчьовів і паваців необхідні гроші...
перестаньте жувать!