Воротанський перевал та Зангезурський хребет

Через Воротанський перевал (2344 м) пролягає дорога в найбільш важкодоступну області Вірменії - Сюнік. Колись, в радянські часи, в найвіддаленіші східні райони країни можна було потрапити долиною річки Аракс через Нахічеванську АРСР. З початком же азербайджансько-вірменського конфлікту дорога через найбільший азербайджанський анклав Нахічевань закрита (схоже, вже назавжди), а в Сюнік можна потрапити лише складною гірською дорогою через Воротанський перевал Зангезурського хребта. Всю дорогу від Араратської долини і майже до перевалу супроводжував густий туман. Дороги у Вірменії особливо ніхто не розчищає, видимість в туман обмежується декількома метрами, а вся дорога - суцільний серпантин. Треба бути обережний кожну хвилину, бо дрібна помилка коштуватиме життя. Лише на висоті понад 2000 метрів закінчився туман і нарешті пощастило побачити всю красу кавказьких гір.

Гори у Вірменії - нереально красиві і мальовничі. На жаль, жодні фото не передадуть цієї краси. Приголомшливі гірські хребти оточують тебе з усіх боків.

На під'їзді до перевалу можна побачити один з потухших вулканів - Мец-Ишханасар (3549 м):

Воротанський перевал (2344 м) є кордоном між Вайоц-Дзорською та Сюнікською областями Вірменії. В'їзд в Сюнік символізує радянська арка:

Гори Зангезурського хребта з Воротанського перевалу:

Шлях від перевалу на схід проходить покинутим, безводним і абсолютно безлісому Ераблурському плато. По обидві сторони від дороги піднімаються конуси потухших вулканів.

Незабаром з дороги буде видно замерзле Спандар'янське гірське озеро:

Ближче до Горіса снігу стає все менше і менше:

Захід сонця в горах Зангезурського хребта:


 

Регіон:

Розташування

Scroll to Top