Романківці

  • 02.08.2010

Найбільше село Сокирянщини – РОМАНКІВЦІ (перша згадка – 1565 рік, 5 тис. мешканців). Деякі пов’язують походження його назви з галицьким князем Романом Мстиславовичем, хоча, більш ймовірно, що своєю назвою Романківці зобов’язані засновникові села Роману, який переселився на задністрянські землі з Поділля. З 1834 році Романківці становляться волосним центром Хотинського повіту, зберігаючи цей статус до 1920 року. Наприкінці ХІХ століття в селі збудовано першу початкову школу, волосний будинок, лікарню. Такому успішному розвитку село зобов’язано багатій родині Крупенських, коріння яких сягають ще часів Молдавського князівства. Крупенські володіли землями навколо Сокирян ще з XVIII століття, а Романківці отримали у власність після приєднання краю до Російської імперії. Представники цієї родини відігравали важливі ролі в політичному житті як Хотинського повіту, так і всієї губернії.

Сьогодні в селі дещо залишилося від колишньої панської величі. Палац Крупенських з тріумфальною аркою, збудованою у 1829 році, не зберігся. Проте до наших днів дійшов парк з унікальними деревами з Європи, Азії та Америки, закладений поміщиками у 1880 році, що і сьогодні вражає своєю красою нечисленних відвідувачів. Щоб побачити парк, треба повернути праворуч на першому повороті в селі.

В захаращеному парку можна віднайти залишки підземель Крупенських. Зберігся тунель завдовжки більше кілометра, що веде до місцевої церкви.

В колишніх господарських спорудах, що сьогодні розвалюються на очах, донедавна розміщувалися машинно-тракторні майстерні. W0Etj.jpg

Трохи далі за парком розташована дерев'яна Михайлівська церква, збудована у 1894 році у псевдоросійському стилі. До неї з маєтку Крупенських вів тунель.

Поруч з церквою зберігся старий будинок, ймовірно плебанія:

Неподалік від села – залізнична станція Романківці зі старою будівлею вокзалу та граційною водонапірною баштою:

Коментарі

крива панорама, срызани хрести , а так цікавенько.<br /> Ніколи не розумів таки маленьки теріторії засадженою деревами, ніфіга неможна зняти, ніякої реклами.
Та то не панорама, то один кадр. Вони всі засвітлені, сонце в очі світило. На оригіналах взагалі нічого не видно. А ці дерева дійсно кумарять. Нічого, чкоро настане осінь, листя опадуть, і буде все по-іншому! :)
і шо ти знову поїдешь по томуж маршруту ? ) кожне місце можно дивитись як мінімум 4 рази (зима, весна, літо, осінь)
Ні, на Буковину більше не поїду!:) (хіба що Чернівці).<br /> Ага, якщо на Западенщині мешкаєш, то можна і 10 раз на рік дивитися. А якщо "повезло" жити за тищу км, то дай Боже, щоб хоча б один раз в житті подивитися...
під балкон ? ))) ну да це точно. кто ж винен що така Україна велика.
Сталін винен, що приєднав Бандерівщину у 1939 :)
ага, треба нах віділяти модярів, русів, татар, шахтарів<br /> и жити як було оно раніше херсонщина, дніпровщина, полтавщина, кусочек житомирщини з виниччиною, киевщина, чернігівщина, сумщіна
дякую! :) але захоплюватися мною - це зайве :)<br /> з Новим Роком!
люблю такі старі парки. це здорово. єдине, що незрозуміле - на фіга той тунель до церкви? щоб у дощ не намокнути?
Підземелля - це було модно. Тіпа як в старих замках. Навряд чи їх будували на випадок можливої оборони та врятування у випадку блокади.
Теоретически, подземный ход мог быть между двумя зданиями.
Так и было: он был между дворцом и храмом
а на фото з тунелем кавалок шльопанця видніється)))) гарно, гарно. а ще приємно бачити ще незагаджені підземелля.
Напевне, це шльопанець невідомого відвідувача підземель, яки не повернувся звідти...<br /> Насправді, там все загажано так, шо капець. Просто це я так вдало зняв :)