Тернопільська область

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з...

Дивіться також: ЗБАРАЖ Як я вже писав, перший збаразький замок існував у місці, де сьогодні знаходиться село Старий Збараж, і був зруйнований татарами у 1589 році. У 1602 – 1605 році власник навколишніх земель Христофор Збаразький, перебуваючи у Венеції, замовив проект нового замку відомому італійському архітектору Вінченцо Скамоцці. Проект замка в Збаражі Скамоцці описав у відомому трактаті «Ідея загальної архітектури» (Венеція, 1615 р.). Відповідно до розробленого проекту це мав бути великий триповерховий палац, у плані - видовжений прямокутник з внутрішнім двориком та бастіонами на рогах споруди. Виступ його центральної частини мав бути...

Легендарний Збараж пішов саме звідси. Це сьогодні любителі старовини щорічно святкують відкриття туристичного сезону у збаразькому замку в центрі міста. Але більш ніж півтисячі років тому фортеця знаходилася зовсім не тут, а на одному з сусідніх пагорбів в декількох кілометрах на південний захід від сучасного Збаражу. Перша згадка про Збараж (сучасний Старий Збараж) датується 1211 роком. Але ще задовго до того він був одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства. До 1219 року Збараж належав польському королю Лешку Білому. Приблизно тоді його дерев’яні укріплення зруйнували орди Батия. Перший мурований замок...

Вишнівець тут На протилежному березі річки Горинь, що фактично є кордоном між Галичиною і Волинню, лежить старовинне село Старий Вишнівець. Саме тут в 1395 році новгород-сіверським князем Дмитром Корибутом було збудовано перший замок, що являв собою земляні укріплення. Від замку не залишилося й сліду, але сьогодні долину річки прикрашають мальовничій руїни кармелітського монастиря. Кляштор кармелітів босих заснував у 40-ві роки XVII століття власник Вишнівця Ярема Вишневецький. Як відомо, він перших з роду прийняв католицизм і був його ревним захисником. Тому цілком зрозумілим було його рішення щодо побудови поруч з родинним маєтком...

Ми прибули до Вишнівця раннім зимовим ранком, коли містечко ще спало. Було дуже холодно і темно. atanoissapasicheslavetsmartinbrest. та відправилися до замку аа таксі, а ми з і andreamster , яких щойно зустріли на автостанції вирішили прогулятися до замку пішки, оглядаючи пусті вулички і небагаточислені пам’ятки колиски українського козацтва. Перший замок був зовсім не там, де сьогодні стоїть палац Вишнівецьких. Земляні укріплення, що перше згадуються у 1395 році, були збудовані сином литовського князя Ольгерда, новгород-сіверським князем Дмитром Корибутом на правому березі Горині, на місці сучасного села Старий Вишнівець. Побудову ж...

Село Розгадів Зборівського району Тернопільщини знаходиться на самому кордоні із Золочівським районом Львівської області. Відразу за кордоном – Поморяни із своїм замком та рядом архітектурних пам’яток, а на південь – Бережанщина. Розгадів вперше згадується у 1494 році. Відомо, що в дорадянський період тут діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», «Хліборобський вишкіл молоді». А ще, село – батьківщина поета, композитора та січового стрільця Романа Купчинського. В Розгадові знаходиться садиба батьків митця, і якій відкрито музей. Головна цікавинка Розгадова – дерев’яна церква Святої Параскеви. Вона дійсно незвичайна: триверха, та...

Якщо ви подорожуєте автотранспортом з Бережан до Поморян чи Золочева, обов’язково будете проїжджати мальовниче село Урмань, розташоване над річкою Золота Липа. Перша писемна згадка про село датується 1385 роком, а сама назва має татарські корені. «Дрімучий ліс» - так можна перекласти на українську назву цього опільського поселення. В Урмані варто зупинитися хоча б на 15 хвилин, що оглянути стару тризрубну дерев’яну церкву і скульптуру Божої Матері поруч з нею. Церква Петра і Павла зведена у 1668 році на, про що каже нам надпис на налічнику двері. Сам храм зведений на Покутті (Прикарпаття) та перевезений пізніше до Урмані. Для тих, кого...

Жодна з руїн так не вразила мене у минулому році, як костел у Біщі. Дивлячись на рештки старого оборонного костелу Успіння Діви Марії сьогодні уявляю, яким довершеним було це диво декілька століть тому, коли стояло у повній своїй красі. Та, навіть, зараз, у такому вигляді, храм у селі Біще для мене – найулюбленіша пам’ятка костельної архітектури після костелу Станіслава у Чорткові. Важко уявити, що колись Біще було містом у повному сенсі цього слова, яке мало три храми. А сьогодні це - звичайне маленьке село Бережанського району з населенням трохи більше 500 мешканців. Коли виникло Біще і звідки ця дивна назва – достеменно невідомо. У 30-х...

Подорожуючи з Бережан до Біща випадково помітили з Ніком вельми симпатичний костел-капличку у селі Надрічне. Будь-які пошуки інформацію про пам’ятки в Інтернеті і літературі не дали результатів. Костел-загадка відсутній навіть в переліку місцевих пам’яток.

Село Лісники знаходиться відразу за Бережанами по трасі на Рогатин і входить до складу Бережанської міської ради. Відомо, передусім, урочищем Монастирок – культовим місцем це з поганських часів. Перша згадка про монастир в урочищі – 1320 рік. З 1530 році поселення Лісники, як і всі околиці Бережан, переходять у власність магнатів Синявських. Починаючи із XVII століття урочищем монастирок опікуються ченці Василіанського чину, які щорічно на свято Преображення проводять тут відпусти. Остання служба відбулася в урочищі у 1941 році. Тоді до віруючих звернувся бережанський декан отець Бачинський, промовивши: «Моліться люди, червоний кат...

У 1530 році Синявські отримали у власність Бережани і збудували замок. Пізніше, в двох кілометрах від міста магнати облаштували собі резиденцію. Місце вибрали по-справжньому райське: серед мальовничих опільських пагорбів в оточенні дрімучих лісів. І назва місцевості була і є відповідною – РАЙ. Достеменно невідомо, коли Синявські збудували в Раю свій перший мисливський будиночок, але відомо, що він був дерев’яним, а від його багатства впадали у захват перші особи держав. Тут бували і московський імператор Петро І разом з Іваном Мазепою, і ватажок угорського антигабсбургзького повстання Ференц Ракоци, поети Богдан Лепкий і Маркіян Шашкевич...

Зборів звичайно не такий цікавий, як його сусіди – Бережани, Поморяни, Золочів. Але якщо вже занесло сюди волею випадку, то напишу про його нечисленні архітектурні пам’ятки. Зборів перше згадується у 1624 році, як володіння Собеських. Хоча, попередником міста можна вважати поселення Верх остав, що було засновано у 1166 році на березі Стрипи, а у 1241 році зруйновано татарами. З 1740 року Зборовим володіють Радзівіли, з 1760 – Бєльські, а в 1772 році місто разом із Галичиною опиняється під Австрійською імперією аж по Першої світової. Як і більшість західноукраїнських міст, Зборів має свою ратушу. Скоріш за все, це будівля або міжвоєнних...