Хмельницька область

Великий Жванчик - не надто відоме туристам село в Дунаєвецькому районі Хмельниччини з цікавим палацом Хелмінських в стилі італійських вілл. Знаходиться в 23 кілометрах від районного центру Дунаївці. По дорозі можна подивитися палац в Голозубинцях. Добирання сюди - проблематичне: один автобус вдень з Хмельницького через Дунаївці. Дорога - також не фонтан: в деяких місцях дуже складна стара бруківка, але в цілому їхати можна. Щодо самого села - то відомостей не багато. Відомо, що у 1791 році у Великому Жванчику була дерев'яна Успенська церква, а у 1797 році був освячений костел, також Успенський. Діяла синагога, винокурня, водяний млин та...

08.07.2015

Приблизно до пів-шляху між Хмельницьким і Вінницею поблизу Меджибожа знаходиться райцентр Летичів з залишками замку та оборонним кляштором домініканців. З того часу, коли я останні раз був в Летичеві (2009 рік), замок значно відродили. Територія навколо нього стала доглянутою. Перша згадка про Летичів в письмових джерелах датується 1265 роком. Спочатку місто носило назву Лещин і було розташоване на лівому березі річки, там де знаходився дерев'яний костьол. Після знищення міста татарами воно було відбудоване на правому березі річки i почало носили назву — Летичів. У 1362 році землі, де знаходиться Летичів, надійшли у власність Коріатовичів....

28.09.2014

Антоніни стали для мене відкриттям цього року. Чесно кажучи, особливого бажання їхати туди я не мав. Особливо, коли придбавши квиток на маршрутку побачив, що вона забита більше, ніж в годину-пік в містах-мільйонниках. Півтори години стоячи рачки при 35-градусній спеці - це було справжнє пекло. Але Антоніни виправдили страждання. Їдучи в Антоніни я знав, що в містечку збереглися залишки резиденції Сангушків-Потоцьких нехай і без палацу, але з неповторними в'їзними брамами, фахверковим гаражем, возовнею та манежем. Та вже збираючись повертатися до Хмельницького, випадково зайшов на затишну вуличку. Переді мною відкрилося справжнє фахверкове...

13.09.2014

Найпівденніший на теренах Волині замок знаходиться в Старокостянтинові. Декілька кілометрів на південь - це вже Поділля. Але рельєфна відмінність між двома регіонами чітко відчувається по дорозі з Хмельницького: чим ближче до Старокостянтинова, ти ландшафт стає більш рівнинним. В Старокостянтинів простіше добиратися автобусом з Хмельницького, бо поїзди ходять за досить незручним графіком і вокзал далеко від центру міста. В Старокостянтинові крім замку представляє інтерес оборонна вежа домініканського монастиря, костел капуцинів і набережна з фігурами залізних монстрів. А так центр міста - цілком совковий, не рахуючи буквально парочки...

12.09.2014

Резиденція Чечелів в Самчиках - один з найбільш охайних і доглянутих палацових комплексів на теренах України. Знаходяться Самчики в декількох кілометрах на схід від Старокостянтинова. З головного автовокзалу Хмельницького сюди їдуть прямі автобуси. А зі Старокостянтинова до Самчиків взагалі бусики бігають чи не кожні півгодини. Палац є одним з найкраще збережених в Україні, що дало змогу облаштувати музей-садибу, яка отримала статус заповідника. Поселення відоме з середини XVI століття і називалося Замчики. Землі навколо Старокостянтинова, у т.ч. і Самчики, належали князю Костянтину Острозькому. На початку XVIII століття після черги...

11.09.2014

Тарноруда - одне з найцікавіших поселень на Збручі. Попри тотальне бездоріжжя, я побував тут вже вдруге. І, дасть Бог, поїду і третій раз, бо є тут ще об'єкти, які я не встиг подивитися. Сіл з назвою Тарноруда є два: одне - на хмельницькому березі Збруча з населенням 856 мешканців, а друге, кріхітне, на тернопільському березі, де проживає всього 18 осіб. Про Тарноруду тернопільську я вже розповідав. Сьогодні розповім про більш багату на пам'ятки Тарноруду хмельницьку і трохи доповню про тернопільську Тарноруду.До поділу Польщі наприкінці XVIII ст. Тарноруда була одним містечком. За переказами, ще у 1355 - 1365 роках два безіменні брати...

12.03.2012

Про Ярмолинці, райцентр Хмельницької області, розповісти можна багато. А от показати - майже і нема що. Адже більшість пам'яток містечка до наших днів не дійшла, а середмістя являє собою совок в мініатюрі. Але, менше з тим, Ярмолинці дуже зручно використовувати як базу для огляду навколишніх сіл з багаточисельними історичними пам'ятками - Сутківців, Шарівки, Зінькова, Маліївців та інших. Хоча "база" - це сказано голосно: в містечку нема жодного готелю. Але Ярмолинці є своєрідним транспортним вузлом: тут можна зробити пересадку з напряму Хмельницький - Кам'янець на Гусятин. Але залізнична станція знаходиться в п'яти кілометрах від центру...

05.11.2011

На протилежному від Зінькова березі річки Ушиця розташована Адамівка - колишня частина містечка Зіньків, а сьогодні - окреме село, відоме завдяки неординарній Покровській церкві. Навіть у довіднику "Приходы и церкви Подольской епархии" 1901 року дослідник Поділля Євтим Сіцинський відносить адамівську церкву у складі Зінькова, а про існування топоніма чи кутка Адамівка навіть не згадує.Церква св. Покрови була збудована у 1773 році за зразком подільських оборонних храмів XVI століття. Це є кам'яна одноверха споруда, яка є рідкісним прикладом триконхового храму XVIII століття. Основний об'єм церкви складається з бабинця, нави з двома...

01.11.2011

Щасливий той, кому протягом місяці двічі пощастило добувати в столиці Поділля. Двічі щасливий той, хто зробив це у жовтні. Адже жовтень – найкраща пора для відвідування Кам’янця. Осінь в мене вже давно асоціюється з Кам’янцем, а Кам’янець – з осінню. Осінь – з жовтим листям на деревах і під ногами, а дерева з жовтим листям – з каньйоном Смотрича. Каньйон Смотрича – з каменем, а камінь – з замками. Ланцюжки асоціацій можна продовжувати безкінечно, і в різні сторони. Якась з них закінчиться на неповторних кам’янецьких красунях, а якась – на кам’янецькому метро. Романтичніше за все виглядає сонний ранковий Кам’янець. Каньйон густо вкритий...

27.10.2011

Упродовж цілого року я з нетерпінням чекаю середини жовтня, щоб подарувати собі традиційний подарунок – Подільську осінь. Важко пояснити чому саме, але саме на Поділлі золота пора презентує себе найяскравіше. Може причина тому – вкриті деревами круті схили подільських річок, може руїни замків, які на їх фоні виглядають немов кораблики, що пливуть по жовтогарячих морях. А ще причина – тут осінь пахне по-особливому: свій неповторний запах має і вода, і повітря, і, навіть, замкове каміння. В цьому році я традиційно розпочав осінню мандрівку півднем Хмельниччини. Хотів відвідати цікаві місця, де ще ніколи не був (Маліївці, Зіньків, Адамівка) та...

19.10.2011

Це був мій другий візит у Чорнокозинці за останні півроку. Сюди ми йшли пішки з Кудринців з . Йшли пішки, по єдиний «зручний автобус» з Кам’янця вирушає о 13.00 і відразу ж о 14.25 повертається назад. Власне, йти з Кудринців пішки не смертельно, навіть приємно. Надзбручанські краєвиди тут гарні (як і скрізь на колишньому кордоні двох імперій). Особливо добре, якщо є навігатор. З навігатором – десь 2 – 2,5 години. Без нього, напевне, довше :) Тільки майте на увазі, що якщо спізнитесь на автобус, повернутися буде проблематично: Чорнокозинці – тупиковий пункт ґрунтовки, ще автівки – досить нечасте явище. Поселення Чорнокозинці вперше...

26.11.2010

Це зовсім поруч з Кам’янцем: якихось 5 – 7 кілометрів. Якщо вже приїхали до столиці Поділля, то у Панівці треба з’їздити обов’язково! Можна бусіком, яких ходить сюди декілька раз на день, або пішки. Що дивитися? Руїни замку Потоцьких та залишки споруд кальвіністів, для яких Панівці були притулком у кінці XVI – на початку XVII століття: колегіуму і кірхи. А ще, недобудований залізничний міст-примару, пілони якого піднімається над каньйоном Смотрича. Ну і, звичайно, сам каньйон і навколишні сільські ландшафти. Особливо заворожуюче це все виглядає зранку і в осінньому тумані. Сучасне село Панівці утворилося у 1967 році шляхом об’єднання двох...

25.11.2010

Сторінки