Нові-Сад

Подорожуючи Сербією, відчуття перебування за кордоном майже повністю відсутнє. Це й не дивно. З усіх слов’янських країн саме Сербія в мене склала враження найбільшої близькості до України. Нові-Сад і околиці, де проживає достатньо багато українців, лише підсилює відчуття того, що ти майже вдома. Мені вдалося подивитися в Сербії не так і багато. Почнемо віртуальну подорож країною з міста Нові-Сад – столиці провінції Воєводина.

Друге за кількістю мешканців місто Сербії розташувалося на півночі країни на березі ріки Дунай. Місто було засновано в 1694 році, коли православні сербські купці створили поселення на протилежному від Петроварадинської (католицької) фортеці березі Дунаю.

Назва міста в перекладі із сербської означає «нова плантація». Вже у 18-19 століттях Нові-Сад став осередком сербської культури того періоду, а також важливим торговельним і виробничим центром одержавши прізвисько «Сербські Афіни». Спочатку місто називалося Ratzen Stadt, Ratzenstatt або Peterwardeiner Schantz, а сучасний варіант одержало лише в 1748 році. У Новому Саді офіційними мовами є сербська, угорська, словацька і русинська. Відповідно на сербському місто називається Новини Сад, на угорському Ujvidek, на словацькому Novy Sad, на русинському Новий Сад. На інших мовах, на яких говорять або говорили в місті його назва звучить, як Neoplanta на латині, Neusatz або Neusatz an der Donau німецькою, Novi Sad на румунському і Млада Лоза болгарською. В 1999 році, під час агресії країн НАТО проти Югославії, Нові-Сад піддавався багаторазовим бомбардуванням авіацією Альянсу. Нові-Сад є типовим центральноєвропейським містом. У цей час у ньому збереглося тільки кілька будинків, побудованих до XIX сторіччя. Всі інші не збереглися, тому що місто було зруйноване під час революції 1848-1849 років. Тому у середмісті сьогодні домінує архітектура починаючи XIX століття. Колись навколо центра стояли низькі одноповерхові будинки, але вони поступово заміняються на сучасні багатоповерхові. Старе місто Нового Саду - місце осередку церков і храмів, побудованих в XVIII-XIX століттях. Є серед них православні церкви, римські католицькі, протестантські, уніатські церкви, мусульманські і єврейські релігійні будинки. Головний православний храм у місті - церква Великомученика Святого Георгія, побудована в 1742 році, а католицький костел Пресвятої Діви Марії по праву вважається архітектурною домінантою центра міста. Її легко довідатися по характерних ознаках готичного стилю. У Новині-Саду також можна побувати в будинку, що належить Церкві Ісуса Христа Святих останніх днів, і в чудовій синагозі в центрі міста. Площа Свободи - головний міський майдан в Новому Маді. Площа з'явилася одночасно із самим містом, а протягом свого існування неодноразово міняла назву. У часи Австро-Угорщини вона називалася площею Франца Іосіфа, після Першої світової війни - Площа Звільнення. Сучасна назва площа одержала після Другої світової війни. Якийсь час на ній розташовувався ринок, зараз же там знаходяться костел Діви Марії, ратуша (відоме як «Градска кућа»), готель «Воєводіна», офіс «Банку Воєводіни» (колишній «Гранд-готель») і т.д. Площа є частиною пішохідної зони, що продовжується на вулиці Йована Змая. Міська ратуша в Новому Саді (Градска кућа) будувалася наприкінці ХІХ століття Дьєрдєм Молнаром – архітектором, який у той самий час будував напроти неї католицький костел Пресв. Діви Марії. Фасад ратуші, виконаний в стилі неоренесансну, прикрашають колони і алегоричні фігури, що зображують різні види діяльності людини. Костел Пресвятої Діви Марії – головна прикраса площі Свобода і всього міста. Храм збудований на місці католицького костелу, зруйнованого під час революції 1848 року, який не підлягав відновленню. Будівництво храму за проектом Дьєрдя Молнара було завершене у 1894 році. Храм неготичної архітектури має три нави і є найвищім у Воєводині. Головний вівтар виконаний з дерева з австрійського Тіролю. Вікна з вітражами зроблені з будапештського скла.

Глазурна черепиця на храмі: Головний православний храм міста – кафедральна церква св. Георгія. Вперше церква на цьому місці згадується в 1720 році. Будівля собору була побудована в 1734 році, але практично повністю зруйнована під час революції 1848-1849 рр. Сучасний собор побудований в 1860-1905 рр. Усередині розташований іконостас з 33 іконами, деякі написані сербським художником Пайей Йовановичем. У соборі також знаходиться древній хрест з рожевого мармуру. Поруч із собором – будівля, які мені нагадала Стару ратушу у Гданську. Але цей симпатичний будиночок виявився єпархіальним управлінням: Струнка Успенська церква – релігійний осередок українців і русинів: Ще один міський храм: Нова синагога у Новому Саді – одна з найвражаючих в Європі, що мені доводилося бачити. Ця божниця є вже п’ятою, збудованою на цьому місці, починаючи з 18 століття, коли в місці з’явилися євреї. Її розпочато будувати у 1905 році і закінчено у 1909. Синагога – проект угорського архітектора Baumhorn Lipot. Вона є лише частиною величезного єврейського комплексу. По обидва боки синагоги розташувалися збудовані у подібному стилі єврейська школа та офіс єврейської спільноти. На протилежному березі Дунаю стоїть величезна фортеця Петраварадін. Про неї я розповів наступного разу. Вулички міста: В міському парку: Модерн і еклектика в Новому Саді: Вечірнє місто:

Регіон:

Коментарі

дуже приємне місто!
нагадало чомусь закарпатські міста
а площа коло ратуші нагадала Чернівці
а як там щодо русинів, відчувається їхня присутність?

Точно, на Ринок в Чернівцях дійсно схоже! :)
Якщо під русинами розуміти українців, то так. Ми якраз їздили туди на фестиваль української культури. Там їх багато, вони підтримують спілкування традиції. І найцікавіше, що діяльність українських товариств фінансово підтримує місцева влада.

маленькі будиночки такі класні

Ага! Але то не дуже маленькі. Дійсно маленькі часто трапляються у Франції чи Німеччині.

Маленьких ви не бачили....

А мені чимось Закарпаття нагадує, особливо Ужгород :)

Комусь Ужгород, комусь Чернівці. Насправді, дійсно він нагадує причипурене західноукраїнське містечко :)

Гарно. Дивни дуже маленькі одноповерхові будиночки.

дійсно красиві одноповерхові сербські будиночки будуть наступного тижня :)

Андрій вітаю!
Дуже гарні у тебе світлини!
Бо вони теплі і приємні від них несе теплом!
Напевно і хороша у тебе модель фотоапарата?
Дах костелу мені нагадує нашу буковинську митрополію і саме місто своєю архітектурою схоже на Чернівці.
Я розмістив твій матеріал на своєму ресурсі http://photokarachko.blogspot.com/
Він за добу збирає близько двох тисяч відвідувачів.
З повагою Степан Чернівці

Re: Андрій вітаю!
Дякую, пане Степане.
Ні, фотоапарат в мене дуже простий. Просто додатково ще обробляю фотки.
Дійсно, коли я вперше побачив дах костелу, то першою асоціацією в мене стала резиденція в Чернівцях :)

Розташування

Scroll to Top