Єлецький Успенський монастир

Вагоме місце у сакральній спадщині Чернігова поряд із Троїцько-Іллінським монастирем займає Єлецький Успенський монастир. Архітектурний ансамбль монастиря розташовано на підвищеному правому березі річки Десна, між давнім Чернігівським дитинцем (територія сучасного Валу) і Троїцько-Іллінським монастирем. Його головним храм, Успенський собор, є одним із найяскравіших зразків архітектури Київської Русі із завершенням у стилі козацького (мазепинського ) бароко.

За легендою монастир, що йменувався Успенським, був заснований в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв'язку з появою 3 лютого (або 6 листопада) 1060 року на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Згідно з тим же переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський. Літописних відомостей про монастирську обитель небагато. Крім повідомлення про прибуття до Чернігова св. Антонія і заснування ним на Болдиних горах печерного Богородицького монастиря (1069 рік), згадується у 1177 році «Єфрем — ігумен святої Богородиці».

В середині ХІІ століття на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Увінчаний єдиною масивною главою тринефний, триапсидний двадцятип'ятиметрової висоти собор було видно не тільки з будь-якого кінця міста, але і з навколишніх сіл. Він зберігся до наших днів і його добре видно з південної частини Чернігова.

У 1239 році монголо-татари штурмом взяли Чернігів. Місто було спалено і пограбовано. Не минув цієї долі і Єлецький монастир. Він довгий час знаходився в запустінні. На початку XVI століття Чернігів переходить під владу Москви. Є відомості, що давня обитель на той час відновлюється. її укріпили і в ній поселили московських іноків. У 1611 році Чернігів спалив воєвода Горностай. Після цього ченці повернулися до Москви. Через 7 років місто підпадає під Польщу. Пошкоджений і залишений Успенський собор не витримує тиску часу. Спочатку впали бокові глави, а потім і центральний купол.

Після 1623 року Єлецький монастир відремонтували і передали греко-католицькій церкві. Найвідомішим ігуменом монастиря того часу був Кирило Транквіліон-Ставровецький. У 1646 році він випустив першу в Чернігові друковану книгу «Перло многоцѣнное». У 1649 році після переходу Чернігова до московської держави Єлецький монастир невдовзі знову стає православним. У XVIII столітті Єлецький Успенський монастир перетворюється у великого землевласника. Але указ імператриці Катерини ІІ поклав цьому кінець. У 1786 році до казни були передані кріпаки, які перебували у його власності, - 1256 чоловіків і 1169 жінок, 7 пекарень, 8 шинків, винокурня, 4 бані, 9 млинів, 4 поромні переправи та багато іншого майна. З того часу тут припинилось велике будівництво. В кінці 1921 року Єлецький монастир було закрито. З 1944 по 1964 на території монастиря розташовувалася Чернігівська обласна філармонія. На початку 90-х років XX століття релігійне життя у монастирі відновилось. Тут заснували жіночий монастир.

Головна споруда архітектурного ансамблю Єлецького Успенського монастиря - Успенський собор - один з небагатьох зразків мурованої монументальної архітектури XII століття, в якому збереглись залишки стінопису часів Київської Русі:

Церква-усипальниця Якова Лизогуба була збудована 1689 року з південного боку Успенського собору на замовлення Юхима Лизогуба, сина полковника Я. К. Лизогуба. Згодом використовувалась як бібліотека і ризниця. Складається з 2-ох приміщень розділених тамбуром:

Надбрамна дзвіниця 1670 - 1675 років - найдавніша висотна споруда Чернігова, її висота - 36 м. Збудована на місці старішої дерев'яної дзвіниці: P9284021

Келії монастиря - найдавніша цегляна жила будівля, що збереглась на Лівобережній Україні. Складаються з трьох корпусів: палатного, східного і південно-західного:

На території монастиря є загадкові руїни будинку ігумена XVIII століття.

Дерев'яний житловий будиночок, відомий як будинок архімандрита Феодосія Углицького, побудований у 1688 році - найдавніша дерев'яна будівля, що збереглась на Лівобережній Україні.

За матеріалами Вікіпедії

Регіон:

Коментарі

Наразі Чернігів в моєму переліку бажаних для відвідування місць значиться під номером 1.

вірю :)

интересно

Дякую!

І ми цього літа були у Чернігові )) і у Качанівці, і у Батурині, і в Черкасах і ще і ще і ще ))) Чернігів заполонив наші серця. Дуууже сподобалося місто, ну дуууже. Планували провести там добу, а зачепилися на три.

Ну як наступного разу будете в наших краях, маякуйте! З наступаючим!

Гарні фото! Як завжди в цьому блозі:)
З наступаючим!

Дякую!
І Вас також вітаю! :)

Розташування

Scroll to Top