Дубно. Частина 1: замок

Наступна стаття
Великі Межирічі

Про замок в Дубно і про саме місто написано багато, тому немає сенсу щось вигадувати і писати від себе. Обмежусь лише зимовими фотографіями та інформацією з офіційного сайту державного історико-культурного заповідника м.Дубно і «Пам'яток архітектури та містобудування України» IMG_8130

Розкопками 2005 року, під керівництвом кандидата історичних наук, археолога Богдана Прищепи, підтверджена перша письмова згадка про Дубно 1100 року. Знайдені залишки давньоруських джерел ІІ пол. Х – ХІ ст. засвідчили заселеність історичного центру міста Дубна у час князювання Ярослава Мудрого.

yMYue.jpg

Іпатіївський літопис згадує про Дубно і в 1149 році, коли виникла міжусобна боротьба за великокняжий престол між Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем. Двоє старших Юрієвих синів, Ростислав і Андрій, йшли попереду з половцями і зупинилися ночувати біля Муравиці, раптом вночі половці злякалися і побігли назад. Дочекавшись ранку, Андрій відступив до Дубна, де його чекали брат з військом і половці. Тоді Дубно входило до складу Володимир-Волинського, а у ХІІІ – першій половині ХІV століть – Галицько-Волинського князівства. Поселення тоді відігравало важливу роль у боротьбі населення краю із зовнішніми ворогами – польськими, угорськими та литовськими феодалами, степовими кочовими племенами.

JEeFW.jpg

У 1240 році татари під проводом Батия розгромили Волинь. Не вціліло і Дубно. Воно занепало і було на рівні незначного села, що входило до складу Острозької волості. Таким воно дісталося Федору Даниловичу, князю Острозькому. Трагічна боротьба населення Галицько-Волинського князівства проти монголо-татарських орд врятувала Центральну і Західну Європу від навали кочівників. Але в цій нерівній боротьбі князівство ослабло. Цим скористалися більш могутні сусіди. У 1340 році Волинь була загарбана Литвою.

iM0LH.jpg

4 листопада 1386 року князь Федір Острозький отримує від польського короля Ягайла і Великого литовського князя Вітовта жалувану грамоту на місто Остріг з округом Острозьким, до складу якого входило і село Дубен. Нові господарі прагнуть зробити поселення надійним бастіоном в охороні своїх володінь. У 1492 році вони споруджують замок.

uNVAv.jpg

Дубно почало швидко розвиватися. Тож князь Костянтин Іванович Острозький, Великий гетьман князівства Литовського виклопотав у Великого князя литовського Олександра у Вільні 9 червня 1498 року грамоту, яка дозволяла йому закласти із села Дубен місто з такою ж назвою. mIwES.jpg

У 1507 році король польський Сигизмунд І дарував жителям Дубна “магдебурзьке право”, а власнику його, князю Костянтину Острозькому, дозвіл будувати укріплення для оборони від ворогів, проводити ярмарки і торги, збирати із заїжджих купців мито. YR1Th.jpg

Тепер, нарешті, про сам замок Острозьких-Любомирських Муровані укріплення засновано на початку XVI ст. князем К. І. Острозьким у найвигіднішому стратегічному пункті, захищеному природними перешкодами - р. Іквою, болотами, а також широким каналом. Замок займав східну частину півострова, на якому сформувалося середньовічне місто. Від міста замок захищався глибоким ровом, що наповнювався водами річки. bmF6i.jpg

На початку XVII ст. за часів князя Я. Острозького замок модернізовано за системою оборони, започаткованою видатним французьким інженером-фортифікатором С.Вобаном. З XVIII ст. замок втратив стратегічне значення. Перебудований у 2-й половині XVIII ст. князями Любомирськими, котрі в той час володіли Дубном, він став їхньою парадною резиденцією. У XIX ст. будівлі замку не використовувалися; під час Першої світової війни вони зазнали руйнувань. У 1920-1930-х роках у замку здійснювалися значні ремонтно-реставраційні роботи. У плані комплекс має форму неправильної трапеції, основою якої служить інкастельований західний фронт, фланкований двома могутніми наріжними бастіонами. У наш час до складу комплексу входять брама з прибрамним корпусом, палац князів Любомирських, південний флігель, куртина та два бастіони з башточками.

gc0X3.jpg

Брама - прямокутна в плані, невелика одноярусна цегляна споруда в центрі західної куртини. На фасаді арка в’їзду акцентована ренесансним білокам’яним порталом, увінчаним трикутним фронтоном. Впритул до брами прилягає прибрамний корпус. Це майже прямокутна в плані, двоповерхова будівля з аттиком, над центральною частиною якої підноситься прямокутна в плані башта. Сучасний вигляд брами та прибрамного корпусу - наслідок ремонтно-реставраційних робіт за проектом інженера-архітектора Ю.Новака.

Vjzxu.jpg

Палац князів Любомирських розміщується в північно-східній частині замкового подвір’я, на самому березі річки. Його збудовано за проектом архітектора Г.Іттара з використанням фрагментів старих стін і фундаментів палацу XVI ст. У 1780-х роках, під час наступної перебудови, в архітектурі палацу, особливо в оздобленні інтер’єрів, з’явилися елементи архітектури класицизму (архітектор - Д.Мерліні).

vWzbF.jpg

Палац - велика за розміром (70:20 м), прямокутна в плані споруда, витягнута з південного сходу на північний захід. З боку замкового подвір’я - двоповерховий, а від річки - триповерховий завдяки мурованому цоколю, укріпленому контрфорсами. Монолітний об’єм палацу перекрито чотирисхилим черепичним дахом. Фасади - без декоративного оздоблення; вікна - прямокутні, без обрамлень.

avliI.jpg

 

Колишній палац Острозьких - трапецієподібна в плані двоповерхова будівля, перекрита високим чотирисхилим дахом. Це одна з мурованих споруд 16 ст., перебудована у 18 ст. У 1930-х роках флігель переобладнано й пристосовано для розміщення громадських організацій. 2shZN.jpg nrwtz.jpg

Обидва палаци разом:

Xou7d.jpg

Два бастіони та куртина входять до складу горнверка, яким на початку XVII ст. укріплено західний фронт замку, звернений до міста. Загальна довжина укріпленого фронту - близько 330 м. Його підсилює рів завширшки понад 18 і завглибшки близько 14 м, який наповнювався водами р.Ікви. Ескарпи та контрескарпи обмуровані піщаником та вапняком до рівня горизонтального напіввалу, вище від якого - мурування з цегли. Обидва гострокутні бастіони мають наріжні циліндричні двоярусні цегляні сторожові башточки зі сферичними завершеннями. Під бастіонами влаштовано каземати, перекриті склепіннями. Rp4K1.jpg

Північна вежа і вежа Беатка:

8ShIN.jpg

 NIlZU.jpg

На завершення трохи замкових підземель:

gscSr.jpg

MyRmz.jpg F4kwz.jpg

Наступна стаття
Великі Межирічі

Коментарі

а я там була )))
так коли ж ти встигла? )))
Дякую, мені дуже приємно!
Закордон - фтопку! :)
З першоджерелами щодо наших замків дуже важко. Хоча вторинної інформації більш ніж достатньо: і сайти, і книги. Очевидно, що щось є в краєзнавчих музеях. Але, далеко не в кожному місці, де є замки, є подібні музеї.
Впевнений, що багато первісної інформації про українські замки є в польських джерелах. У всякому раз про всі палаци - так це точно (багатотомник Р.Афтаназі про палаци польської шляхти)
Головне - визначитися, що тобі потрібно:
1. Переплюнути Блеку по кількості побачених замків і збору інформації про них?
2. Насолоджуватися вивченням визначних пам'яток для власного задоволення, шукаючи інформацію та відвідуючи їх.
Імхо, перше - це дурниці і непотреб. Бо дивитися своїми очами чи її - це різні речі. Її враження - це лише її враження. А твої - лише твої. Те що Блека бачила усе на Західній Україні - це іллюзія, яку вона тобі сама ж і спростує. Вивчаючи, наприклад, Буковину (як на папері, так і в реалі) я в цьо му переконався. Впевнений, що хтось, хто поїде туди по поїх слідах, побачить ще багато того, чого я не бачив.
Кто такая эта Блека?)))
Фото и комментарии к ним, как всегда прекрасны! Даже не верится, что это Украина!
Не знала...Я же только-только прикоснулась ко всему этому!
Как раз моё прикосновение в всему этому через неё и осуществилось :)
можу безплатно покатати на машині :)
ну тоді будете ходити невіддяченою
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Любарта: Замок в Дубно [...]
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Любарта: Замок в Дубно [...]
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Любарта: Замок в Дубно [...]