Червоне

Від Городківки прямуємо понад 10 км бруківкою до села Червоне, де зберігся найгарніший на теренах Житомирщини палац, який належав цукрозаводчикам Терещенкам. В акті записів Червоне згадується із 1737 року з нагоди арешту, в селах Білопілля та Кашперівки було вбито міщанина Феніаміна Третяка.

Палац зведений неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Грохольського, що володів селом у першій половині ХІХ століття. Микола Терещенко, який придбав палац у вдови Адольфа Грохольського, трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків - цукровий завод.

Спочатку це був симетричний триповерховий палац, в плані — витягнутий чотирикутник з восьмибічною вежею на головному фасаді та двома чотирибічними вежами, прилегаючими до бічних фасадів. Дві «замкові» вежі (одна двоповерхова, друга — одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також - велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.

Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивіллів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала Миколі Терещенку. Микола Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.

Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Проте, будучи свободолюбивими, діти розбіглися, а будинок підпалили. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди.

Десь до кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.

Територія маєтку сьогодні належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю УПЦ МП. Монахині обгородили палац мотузкою, таблички на якій повідомляють про заборону входити на територію у зв'язку із реконструкцію монастиря. При цьому не забувши "прикрасити" палац пластиковими вікнами. Проігнорувавши дурні таблички, оглянув палац з усіх ракурсів.

На території маєтку також зберігся флігель з замкоподібною вежечкою:

В'їзна брама:

В самому селищі Червоному збереглося чимало прикладів забудови ХІХ століття:

Інформація - з Вікіпедії

Коментарі

Андрушівка і Волиця
Користувач посилається на ваш запис з Андрушівка і Волиця пишучи: [...] енків у неоренесансному стилі (найцікавіший палац Терещенків знаходиться у сусідньому Червоному [...]

Розташування

Scroll to Top