Болехів

Найцікавішим містом історичної Бойківщини є Болехів, що знаходиться на Прикарпатті між Стриєм і Долиною. Більшість пам'яток міста - охайні і відреставровані, завдяки чому Болехів яскраво контрастує з Долиною і Калушем. А цікавинок в місті багато: ратуша, синагога, костел, солеварня, ряд чудових вілл, міські кам'яниці, польський цвинтар. Все дуже зручно і компактно розташовано. Зупинка автобуса розташована в самому центрі міста на колишньому історичному Ринку.

Серце Болехова - колишня площа Ринок, яка сьогодні має назву майдан Івана Франка. На просторій розташовані міська ратуша, синагога, церква і декілька симпатичних кам'яниць.

Ратуша в Болехові - симпатична, мініатюрна, у стилі романтизму, і добре відреставрована. Її спорудили у 1861 році на місці більш старої, яка закладена була ще в XVIII ст. Магдебурзьке право Болехів отримав набагато раніше - у 1603 році.

Над головним входом до ратуші височіє ратушна вежа. На рівні її третього поверху вмонтовано годинник-куранти з чотирма циферблатами. Під ними - герб України. Вежу завершує гостроверхий дах, прикрашений фігурними башточками зі шпилями, завдяки яким вежа і вся ратуша має елегантний вигляд. В 2011 році ратушу відреставрували, на вежі встановили новий годинник роботи львівського майстра А. Бурнаева.

Від колишнього Ринку поруч з ратушею залишилося декілька симпатичних кам'яниць:

На протилежному від ратуші боці колишнього Ринку зберіглася синагога, збудована 1789 році. В совєцькі часи в ній перебував клуб шкіряників, зараз - склад:

Вхід до синагоги:

На південному боці площі Франка (колишнього Ринку) - ансамбль православної церкви святих Жон Мироносиць. Храм вперше був побудований ще в XVII столітті і був дерев'яним. У 1793 та 1868 роках проведено його реставрацію. Новий храм розпочав будувати у 1884 році священик Іван Озаркевич, який приїхав до Болехова. У 1909 році церкву освятив митрополит Андрей Шептицький. У травні 2009 року з нагоди святкування 100-річчя церкві надано статус собору.

Болехів виглядає досить охайно у порівнянні з сусідніми Долиною і Калушем:

Історичну частину міста майже навпіл ділить гірська річка Сукіль. З моста через неї добре видно Карпати:

На протилежному, лівому березі Суколі знаходиться багато пишно декорованих будинків і вілл. Найцікавіший з них - будинок родини Боренштейна у стилі сецесії. Сьогодні тут - приміщення пологового відділення Болехівської центральної міської лікарні.

Напроти - ще одна цікава вілла:

Ще одна дуже цікава історична будівля:

Будинок народного музею:

Ще один яскравий приклад сецесії:

В бойківському будинку з дерев'яним ганком розташувалася дитяча бібліотека:

Будинки - один кращий за інший:

Болехів тісно пов'язаним з ім'ям Наталії Кобринської - української письменниці і громадської діячки. В центрі міста розташований її музей, перед яким встановлено пам'ятник:

Костел Успіння Діви Марії в Болехові був збудований у 1820-ті роки на місці більш давнього храму, вперше зведеного у 1607 році. Тоді його фундатором був гербовий шляхтич Микола Гедзінський. У 1730-1738 роках, після пожежі, яка знищила костел, було споруджено нову муровану святиню. У 1739 році архієпископ М. Вижицький освятив новий головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1785 році, через поганий фундамент костел завалився, богослужіння відправляли у старій дерев’яній каплиці. Новий храм було освячено у 1838 році.

Як і сусідні ДолинаКалуш і Дрогобич, Болехів був центром солеваріння. На південно-західній околиці міста є залишки солеварні. Ще декілька років тому можна було побачити її головний корпус з характерною вежечкою з годинником. Сьогодні все зруйновано вщент:

Від комплексу вцілів лише еклектичний будинок контори:

Неподалік від костелу лежить старий польський цвинтар з старовинними надгробками:

Гробівець родини Гошовських:

Цвинтарна капличка:

Поховання воїнів УГА, що загинули в Першу світову:

Розташування

Scroll to Top