Амбуаз

Я вже розповідав про два замки в Амбуазі: королівський замок Амбуаз та замок Кло-Люсе. Сьогодні показу і саме місто. Амбуаз варто дивитися неспішно, бажано повний день. Звісно, я не мав стільки часу і вимушений був обмежитися двома годинами. Але навіть з цього короткого репортажу ви зрозумієте, що середньовічний Амбуаз – в десятки разів крутіший за попсовий Париж. Саме готичні замки, біло-сірі будиночки з фахверками та оригінальні беффруа – то і є Франція! Сьогодні провінційний Амбуаз має всього 12,5 тисяч населення. А колись місто було королівською резиденцією та містом, де творив легендарний Леонардо до Вінчі. Амбуаз був заснований орієнтовно у ІІІ столітті нашої ери і належав багатьом королівським династіям. У письмових джерелах поселення вперше зустрічається у 5,3 році, коли на острові посередині Луари («Золоте озеро») проводили перемовини король франків Хлодвиг I і король вестготів Аларих ІІ.

У XI столітті Анжуйський граф Фульк Нерра відібрав ключовий брід через Луару в графів Блуа й зміцнив його зведенням високого донжона, який з роками еволюціонував в Амбуазький замок. Про замок в Амбуазі дивимося окрему розповідь. Місто неодноразово зазнавало набігів норманів, і згодом було приєднано до земель графів Анжуйських. Згодом Амбуаз став володінням знаменитої династії Амбуаз-Шомон, а в 1422 р. перейшов у спадщину до Людовіка, віконта де Туар. Король Карл VIII, будучи уродженцем Амбуаза, залучив до будівництва нового замка італійських зодчих, до яких в 1515 році додався Леонардо да Вінчі. Про замок Кло-Люсе, в якому да Вінчі, дивимося тут. В історії Релігійних війн із Амбуазом пов'язані дві події - Амбуазька змова гугенотів проти Гизів (1560) і Амбуазький едикт про свободу віросповідання (1563). Середньовічні будиночки на центральній вулиці міста: Помешкання жителів, вимурувані у схилах замкової гори: Найголовніша цивільна пам’ятка міста – беффруа або Годинникова вежа (Tour de l'Horloge). Її збудували у XV столітті на місці колишньої міської брами, яку в ті часи називали «збором». Роботи із спорудження вежі почалися у 1495 році та закінчилися у 1500 році за короля Карла VIII. Вузенькі середньовічні вулички поруч з беффруа: Міська ратуша (на ратушу вона, власне, не схожа) походить з XVI століття. В музеї, що розташований в ратуші, зберігаються пістолети, одним з яких під час дуелі був смертельно поранений Алєксандр Пушкін. Поруч з ратушею – церква Святого Флорентина – один з двох приходських храмів Амбуаза. Її збудовано за вказівкою короля Луї ХІ, як альтернативу замковій каплиці. Освячено храм у 1484 році. Подвір’я церкви: В центрі міста: Центральна площа міста (вид з замку): В західній частині міста розташована друга церква Амбуаза – Сен-Дені, походження якої приписують четвертому століттю нашої ери. На південній околиці міста є досить дивна пам’ятка - семиярусна пагода герцога Шуазеля - приклад захоплення «китайщиною» (1758 – 1770 рр.): Місцевий Нотр-Дам на лівому березі Луари. XV століття: Панорама міста від замку Кло-Люсе: Ще одна панорама міста і замка:

Коментарі

саме містечко має якийсь троха депресивний вигляд, фахверки не порозмальовані, як в Німеччині, вузькі вулички теж якісь сірі, на відміну від Провансу. І навіть пагода якась дивна :)
А місцевий Нотр-Дам нагадав чомусь Немирів :)

От луарські містечка саме такі і є: сіро-білі.
А кольорових фахверків ще надивишься, коли буду про Нормандію писати :)

Так ти ж любиш таке не вилизане :)
Якби не погода, то, думаю, місто мало би вельми затишний вигляд.

я люблю невилизане у нас, а не десь у вилизаній Европі :)
За сонячної погоди так, можливо і виглядало би інакше

а чому таке різне ставлення?

система подвійних стандартів, як нас влада вчить, хіба ж не ясно? :)

а я то думав, що тут якесь глибше підгрунтя :)

шо ти там про владу казав? :)

казав, шо влада - казли :)))

Влада різна буває. Ми до тої влади не належимо :+)

ну я ж не казав, шо то - ви
ви поки що не влада, а отже і не казли, поки що... :))))

Ми вже влада, і так виглядає, що друга в країні після казлів :)

головне, щоби не стали такими ж казлами, як перша :)

зі мною точно не стануть! :)

ото на тебе лиш і надія ;)

Я теж собі вірю! :)

дивись, не розчаруйся ;)

в собі? :)

авже ж :)

Я в собі і не зачаровувався. Просто вірю собі, і все :)

Погода була найкраща з тих, які могли бути. Обіцяли всі 4 дні дощі, а дощ був лише один раз, і то - 5 хвилин. І тепло було. Та що з погодою мені повезло :)

Ну, не скажи, явно не найкраща. Де сонце? Де мальовничі купчасті хмари на небі? ;)

Яке сонце? Це ж Франція, а не Іорданія! :)

Тю! Та навіть у вічно дощовому Львові буває сонце :)

Львів сонячний у порівнянні зі Францією :)

Це дуже суб'єктивний висновок, бо в листопаді у Львові сонця теж вкрай мало ;)

Там його завжди вкрай мало

От не треба! Інколи його аж забагато буває :)

Тобі це краще знати :)

Та ні, я просто спеку важко переношу :)


уютный домик

Головне, що криша велика :)

і проблем з сусідами ІМХО небагато

якщо і є, то хіба що із сусідами зверху :)

В таких вузьких провулках гопікам можна збиратись, один з одного боку, інший з протилежного - і все, тікати нема куди)

Ееее, тут тобі не Єнакієво! :)))

В кожній країні є своє Єнакієво:))

Але такого красивого, як в нашій, неба більше ніде :)

А то! У нашому є музей Януковича, наприклад:) А у них є такий? Нема:)

Навіть таки є? Ну тоді я дійсно вдвічі ближче до мрії :)

Тільки за шапку тримайся, там люблять шапки красти:))

Так мені здається, що того, хто крав шапки, вже давно посадили, і навіть аж два рази! :)

Дякую за можливість повернутися до Амбуазу! :) Ми с Музою найбільш яскраво запам'ятали саме це містечко. Від нього залишилися чудові спогади! Бо нас занесло у ту саму шоколадницю) Хоч і туристське місце, проте найказковіший шоколад у моєму житті. Шоколад - і Леонардо... :)

Прошу! Навіть не віриться, що там колись бувають туристи. Здається, в той день я там був єдиним туристом :)

Розташування

Scroll to Top