Жидачів

Наступна стаття
П'ятничанська вежа

Районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI - XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період. Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю.

Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля Казимира Великого на західноукраїнських землях. Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога утримувала фортецю до 1387 року.

У 1393 році отримало Магдебурське право від короля Владислава Ягайла. Замок разом з жидачівською землею надавалися Ягайлом у володіння литовським князям Свидригайлу, Федору Любартовичу та Земовиту Мазовецькому. Після цього в твердині перебували королівські старости, зокрема відомий Ян з Чижова, який у 1448 році відав указ, звертаючись до міщан про добровільну участь в розбудові укріплення. На замку до XVIII століття знаходилися старостинська адміністрація жидачівського повіту і там же зберігалися актові документи гродських та земських судів.

Укріплення знаходилося за містом на горбку висотою понад 20 метрів, довжиною до 100 метрів та шириною близько 20 метрів, який був розділений на 3 частини (можливо, штучно), середня з яких була дитинцем, обведена невисоким валом з північної сторони. Від міста замок відділявся ставком з насипною греблею посередині. На валах була дерев'яна огорожа, житлово-господарська забудова, яка складалася з 4 будівель, каплиця та 4 вежі. У 1767 році замок був вже в руїні, до староста Жидачева Міхал Жевуський мав намір своїм коштом відбудувати та привести в належний стан фортецю. Але задум не був реалізований, і замок зник з лиця землі.

Тут стояв замок:

Перший дерев'яний костел у Жидачеві був вже всередині XIV століття. Навколо нього був розташований цвинтар. У 1387 році король Владислав Ягайло подарував костелу маєток Рогізне, а його брат Свидригайло, який став власником Жидачева у 1403 році, у 1415 році оздобив храм.

Мурований костел збудовано у 1577 році на кошти Миколи Лігензи та освячено у жовтні 1612 року. Костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та два бічні - Різдва і Св. Анни. Храм зазнав пошкоджень під час турецько-татарського (1620 - 1621) та козацького (1649) нападів. У 1676 році король Ян ІІІ Собєський у жидачівському костелі дякував Всевишньому над перемогою над турками під Журавно.

Всередині ХІХ століття було збудовано парафіяльний дім, а в 1775 році проводилися реставраційні роботи в храмі. У 1895 році костел зазнав пошкоджень від пожежі і наступного року був відремонтований. У 1933 році костел відреставрували ззовні, а у 1938 році розписали в середині.

У 1941 році німецька бомба зруйнувала парафіяльний будинок. Останній жидачівський парох та група парафіян 1946 року виїхали до Польщі разом з частиною костельного майна. Святинею опікувався о. Ієронім Квятковський, якого у 1947 році було заарештовано. З 1947 року до Жидачева доїжджали священики зі Стрия, і лише 1963 року культова робота храму була припинена. Радянська влада, зваливши з костелу вежу, знищивши вівтарі та заподіявши інших руйнувань, розмістила в ньому склад меблів, а пізніше - автобусну станцію. У місці, де відбувалося поклоніння Святим Дарам, було облаштовано бар, в якому розпивали алкогольні напої. Лише згодом храм перетворили на музей.
У вересні 1989 року храм було передано римо-католицькій громаді. У листопад того ж року костел було переосвячено під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, а через 10 років було повернено і парафіяльний будинок.

На початку XVIII століття в Жидачеві було збудовано дерев'яну синагогу:

На місці колишнього єврейського кіркуту в наші дні збудовано капличку, яку добре видно з замчиська:
ChpFM.jpg

Джерела:
В. Пшик "Укріпленні міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII - XVIII ст.".
М. Бучек, І.Седельник "Львівська архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь".

Наступна стаття
П'ятничанська вежа

Коментарі

Там ще в одній з церков чудотворна ікона є.
А також збереглися вали на межі міста з північно-західної сторони.
Так я ж вали показав :)
там є ще одні, в іншому місці.
Я не люблю ці всі вали.
Люблю, коли не вали, а нормальні замки тіпа цього:
Нам з такими замками не пощастило.
Оскільки в Жидачеві крім костела практично нема на що дивитись, то і згадуються різні вали :)
Та, не вберегли ми свої замки.... Жидачів щось взагалі нецікавий...
Таких як на фото в нас і не було. Не все ж таке як Жовква...
Але ж все одно є тіпа Мукачева, Хотина, Стоун-Подільського! А скільки ще подібних було і не дожило...
Стоун-Подільський у ХХ столітті теж перебував у занедбаному стані - його відновили, але таке мало якому замку світить.
Відновили завдяки каменчанці Олені Пламеницькій і каменчанці Ользі Пламеницькій
Re: Відновили завдяки каменчанці може не Олена, а Євгенія?
Re: Відновили завдяки каменчанці Тю, блін, звичайно Євгенія! :)))
Тот самый древний Зудеч (Жидачев) состоял из 2-х городищ (на месте одного из них был позднее построен замок) и нескольких неукреплённых поселений близ этих городищ. В общем, серьёзный городок был. Есть мнение, что там и речной порт существовал. Чаще всего говорят про одно городище (то, на месте которого построили замок), но второе намного больше и по логике скорее его и нужно позиционировать как древний Зудеч, а не замчище.
от як воно все хитро, виявляється ))
саме так і казав археолог Орест Корчинський, який свого часу мав відношення до досліджень в Жидачеві.
ага, якийсь він прісний - той Жидачів
Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." ніякий взагалі...
це просто запостив, щоб ті,хто про нього нічого не знав, хоч щось дізналися
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." дороги там хоч поремонтували?
*питання риторичне, ага*
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." до Жидачева їхати можна, ям мало і неглибокі, а от далі дуже тяжко.
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." > ям мало і неглибокі
це ж треба, автобан просто :)))
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ...&q "Жидючивщина для людей"
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ...&q ти, кстаті, якось сором'язливо так оминув тему походження назви міста ;)
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ...&q про синагогу згадав - цього достатньо :)
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная . досить мені вже обвинувачень в антисемітизмі :)
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." до Розвадова майже автобан, а там ще якихось 20 км можна потерпіти :)
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." всього 20 км, а й справді, можна й пішки
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ..." Там цілком нормально автівкою їхати - провірено :)
Це тобі не від Червонограду до Волинської області, не від Радехова до Бродів, і навіть не від Жидачева до Журавно :)
Re: Як би сказал Гепа Добкіну: "Міша, ето же постная ...&q Ні
по нецікавості хіба що з Перемишлянами може позмагатись :)
В Пшемишляних хоч кам'яниць старих побільше буде
Так, але все одно не є дуже цікаво. Церква, костел і кілька будинків... Як для райцентру Львівської області замало буде :)
терміново ліквідовуйте Перемишлянський та Жидачівський райони, щоби не позорили область
Райони нормальні, а от з райцентрами і дорогами там треба щось терміново робити :)
От нехай в Жидачеві замок відновлять :)
Пустомити ще гірші
Точно! На момент написання вилетіли з голови :)
згадав собі свої перші і водночас останні відвідини Жидачева з спортовою місією десь приблизно чверть віку тому.
чверть віку... який довгий проміжок часу...
як згадаю, скільки нам вже років, пагано становиться...
Костел справді ульот . Я мав можливість заглянути в середину, правда через грати дверей :)
А більше на жаль в місті не має на що дивитися.
Та як ульот, там хіба що портал цікавий :)

Пропоную вашій увазі свої враження від поїздки в місто Жидачів і села Гніздичів та Руда з фотографіями http://trip-impressions-ua.blogspot.com/2016/02/zhydachiv-hnizdychiv-ruda.html