Збаразький замок

Дивіться також: ЗБАРАЖ

Як я вже писав, перший збаразький замок існував у місці, де сьогодні знаходиться село Старий Збараж, і був зруйнований татарами у 1589 році. У 1602 – 1605 році власник навколишніх земель Христофор Збаразький, перебуваючи у Венеції, замовив проект нового замку відомому італійському архітектору Вінченцо Скамоцці.

Проект замка в Збаражі Скамоцці описав у відомому трактаті «Ідея загальної архітектури» (Венеція, 1615 р.). Відповідно до розробленого проекту це мав бути великий триповерховий палац, у плані - видовжений прямокутник з внутрішнім двориком та бастіонами на рогах споруди. Виступ його центральної частини мав бути увінчаний чотириколонним портиком з фронтоном, а загальний вигляд мав нагадувати міську резиденцію феодала, ніж позаміську укріплену садибу.

Новий замок з’явився протягом 1626 - 1631 років, але з значними відхиленнями від проекту, внаслідок чого він набув зовсім іншого вигляду. Очевидно, спочатку будівництво його провадилось за проектом Скамоцці, про що свідчать план і розміри головної частини палацу, а потім планування комплексу було зовсім змінено. Є припущення, що будівництвом керували голландець Ван Пеен та італієць Андреа Дел’Аква.

Збараж

Вірогідно, що замок набув відмінного від передбаченого проектуванням вигляду тому, що в проекті не досить повно були враховані практичні міркування, підказані умовами життя. Оборонна міць запроектованої споруди не відповідала вимогам захисту, а характер приміщень замка з його анфіладою покоїв був уже занадто репрезентативний. До того ж у ньому не передбачалося в достатній кількості приміщень для обслуги, зброї, стайні тощо.

За дослідженнями Ю.Нельговського, будівництво замку складалося з чотирьох етапів. На першому етапі (1612 - 1627 рр.) Христофор Збаразький розпочав будівництво палацу, на другому (1627 - 1631 рр.) його брат Юрій Збаразький оточив недобудований палац мурами й ровами і ввів замок у загальну систему фортифікацій міста. Упродовж третього етапу (1631 - 1649 рр.) небіж Юрія князь І.Вишневецький та його син, краківський каштелян Дмитро, оточили замок валом, дещо понизили й переобладнали башти для розміщення на верхніх майданчиках гармат, а оборонні мури перетворили на куртини з казематами. Під час облоги 1649 р. замок дістав значних пошкоджень. Його ремонт і реконструкція - це четвертий будівельний етап (1650 - 1670 рр.), протягом якого добудовано палац і замкову браму, а також розширено каземати і, відповідно, зменшено замкове подвір’я. Замок - квадратний у плані, з наріжними п’ятикутними баштами бастіонного типу (збереглася одна), з двоярусною надбрамною баштою і палацом, оточений ровами й валами. Башти - двоярусні; їхні похилені стіни в нижній частині не мають бійниць, а верхня частина, відділена горизонтальним білокам’яним півватом, має два яруси бійниць для ручної зброї. Башти з’єднуються з казематованими куртинами завдовжки 88 і заввишки 21 м, що складаються з шерегу склепінчастих приміщень вздовж широкого коридору з бійницями, розташованого з боку поля. Каземати вирішені в ренесансних формах.

Квадратний у плані двоповерховий ренесансний палац, що первісне мав внутрішній двір (пізніше забудований), прилягає тильним фасадом до каземату, над яким надбудовано бічні крила палацу. Під палацом збереглися пивниці та підземні ходи.

Палац має стриманий архітектурний декор в ренесансному стилі. Фасади прорізають двома рядами прямокутних вікон з білокам'яними наличниками, підвіконною профілізацією і горизонтальними сандрікамі. Фасади завершені розвиненим білокам'яним карнизом. Головний вхід акцентований розташованим над ним балконом на кам'яних консолях. У ренесансних формах вирішені також фасади казематів з білокам'яним декором вікон і дверей.

В'їзна башта розташована на одній просторовій осі з парадним входом палацу, первинний об'єм зберігся на висоту одного ярусу (другий ярус в барочних формах надбудований в XVIII столітті).

В 1648 році замок здобуло військо Максима Кривоноса, а з 30 червня по 14 серпня 1649 року його облягали війська Богдана Хмельницького. У 1675 році замок здобули й зруйнували турки, після чого його відновив князь Дмитро Вишневецький. Подальша історія замку пов’язана з руйнаціями (1717, 1734 рр.), зміною спадкоємців (Юзеф, Станіслав і Вінсент Потоцькі, генерал Бем), перетворенням споруди на цукроварню та її поступовим занепадом. Відбудований після Першої світової війни коштом польської громадськості, замок під час Другої світової війни перетворився на руїну. У 1965 році була спроба реставрації замку. Останню реставрацію здійснили вже за років незалежності, але за польські гроші. У 1994 році замковий комплекс оголосили історико-архітектурним заповідником.

Бастіони:

Збараж

Вигляд замку з тильного боку:

Замкові підземелля:

Інтер’єри замкового палацу:

Музейні експонати:

Збараж

Коментарі

якісь у тебе фотки круті вийшли, що мені навіть не віриться, що я там була )

так, фотожоп рулить! :)

а чо, симатичні фотки вийшли

Асабісто фотошопив :)

Рульна аватарка :-))

я такий тобі більше подобаюсь? :)

А що, хіба той, хто зображений на аватарці, має з тобою щось спільне????

Так, має! Він - мій начальник! :) (нажаль, це правда)

А хіба з начальником має бути щось спільне? От я зі своїм не хочу нічого спільного мати (наприклад, при ньому розмовляю тільки російською, хоча він україномовний).

Спільне??? хіба що підпорядкованість...
Україномовний начальник в Криму? :))

Львів'янин з Кийова :-)
Само собою, і українською, і російською розмовляє вільно. Але як його призначили, то обидва його заступники почали розмовляти з ним тільки українською. Я хоч і не заступник директора, але теж прямого підпорядкування, так у мене як кістка в горлі — ну не можу з ним ані слова українською вимовити з першого дня. Як виявилося згодом, моя нелюбов до підлабузництва зберегла мені чисту совість :-)

А фотки у тебе в жж значно кращими стали!

Це я не до розмови про начальство, а просто так :-) Якщо можна сказати хороші речі, які, до того ж, є правдою, обов'язково треба говорити!

Ой, дякую! Це, мабуть, після твоїх рекомендацій :)
І все ж таки, шкода, що ти до Дніпра не добралася...

Головне — це були твоє бажання та мотивація. Тому й почув дещо з моїх рекомендацій та рекомендацій інших, такі ж були? ,-)
Так, не добралася... ще буде нагода, сподіваюсь, у цьому році.

Мабуть так! Але, кожного разу, коли налаштовую діафрагму, завжди про тебе згадую :)

класно!!! і статті на РІСУ - чудові!

:) Дякую!
О, дякую, що нагадала про РІСУ. Зараз щось туди напишу :)

і був зруйнований татарами у 2589 році.
Это не описка? Или речь идет о еврейском календаре?

Та ні. Просто Андрій знає дещо з майбутнього.
У 2589-му році татари ще зруйнують Збаразький замок :)

В этом журнале глаза облокачиваются на фото, а я таки читаю и текст!
Потом занудствую!
Щас вспомнила из школьного...Когда после сентября приходил Октябрь, а я в тетрадях автоматически продолжала писать название ушедшего месяца. Нужно было несколько дней на адаптацию. ))

Точно не о еврейском! В 2589 году по еврейскому календарю никаких татар еще не было :)

Есть такой способ заманить на дискуссию...))
Пишешь пост и сознательно допускаешь оплошность...Оппоненты, как пчелы на мед слетаются, чтобы тебя разгромить.
А в этот момент ты как бы признаешь свою ошибку и глушишь их более вескими аргументами.

Да я к этому привык. Удивительно, что еще не отметилась дама, которая очень любит выискивать неточности и поддёргивать. С ней метод "признания ошибок" не срабатывает :)

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Збаражі [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Збаражі [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Збаражі [...]

Розташування

Scroll to Top