Великі Лази

Попередня стаття
Середнє
Наступна стаття
Ужгород: Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Якщо Середнє – це поселення мійже посередині між Ужгородом і Мукачевом, то село Великі Лази знаходиться на річці Циганка посеред пагорбів між Ужгородом і Середнім. В селі зберігся класицистично-бароковий палац кінця ХІХ століття, що належав Нандору Плотені – композитору і скрипалю.

Поселення було засновано в другій половині XIII ст. вихідцями з села Холмець. Перша назва, яка фігурує у XIV ст. - "Galambhaga" («Поселення Голуба»). Очевидно, вона пов'язана з похованням доби енеоліту (IV тисячоліття до н.е.), яке виявили на південній околиці села. В ті далекі часи поховальні споруди в Європі і Азії робили у вигляді голуба (тулуб, крила, хвіст). Пам'ять про них і збереглася у назві поселення.

В другій половині XIV - XV ст. село фігурує під назвою Лази, а з XVI ст. "Felsevlaz" («Верхні Лази»). З 1517 року поселенням володіли шляхтичі села Холмці - Другети та Оросі. Протягом XVI ст. кількість мешканців села значно зменшилася: одні виїхали, інші повмирали, а решта - збідніли. В 1599 році за рахунок нових переселенців в селі нараховувалось 17 залежних домогосподарств. Близько 1631 року в Великих Лазах господарювало 24 селянських дворів, що належали Невицькому домену Другетів. Наприкінці XVI ст. село на деякий час взагалі спорожніло.

 

У другій половині ХІХ століття власник села Нандор (Фердінанд) Плотені (1844-1933 рр.) організував у Великих Лазах потужне виробництво вина і спирту. Місцеві марочні вина та горілка користувались великим попитом у Європі. Під впливом друга, угорського музиканта Едуарда Ремені Нандор Плотені навчився грі на скрипці, що згодом став першим скрипалем Угорського національного оперного театру. У маєтку бував відомий угорський композитор Ференц Ліст, про що розповідає меморіальна дошка на фасаді палацу.

У 1870 році Нандор Плотені отримав графський титул, а 1896 року, набувши визнання у музичному світі, повернувся у Великі Лази, де спорудив вишуканий палац. Навколо був розбитий мальовничій парк із, дерева для якого завозилося з-за кордону.

Після Другої світової війни маєток конфіскувала радянська влада. Виноградники і підвали графа використали для коньячного заводу, який діє в селі. Палац перетворили на дитячий садок. Сьогодні в палаці розташовано Ужгородський районний центр дитячої творчості.

Палац з тильного боку:

Попередня стаття
Середнє
Наступна стаття
Ужгород: Закарпатський музей народної архітектури і побуту

Коментарі

Спасибі!
На душі стало тепло!
http://starog1.blogspot.com/
Прошу!
О! Там ще не був.
А що за коньяк там виробляють?
ой, не знаю
в принципі для Львова це вже неактуально.
чого ж не актуально? Якраз напрям для алкотуризму :)))
той напрямок вже давно популярний, але інколи хочеться алко без туризму :)
нє, бухання без туризму, то вже тривожні симптоми :)
Енді, гадаю, мене підтримає ;)
а краще мухи отдєльно, і котлєти отдєльно? :)
і навіть якщо поєднувати, то де пальне брати?
мукачівською, мукачівською ;)
що саме мукачівською?
шо, шо
їхати електричкою мукачівською
не підходить! в поїздах заборонено вживати алкоголь :)
зате не заборонено везти із собою контрабанду до Львова :)
це вже не алкотуризм, а якісь човникові перевезення :)
ну так... всьо тобі треба розжовувати. То так просто назвемо алкотуризмом (так, щоби Азаров зі "Свбодою" не доперли). А взагалі бізнес :)
та нє, не хочеться таким займатись.
а бухати, значить, хочеться? :)))
неправильне формулювання! має бути - культурно споживати в приємній обстановці з достойною компанією :)
так для цього кнайп у Лемберзі вистачає ;)))
львівські кнайпи - це для тебе алкотуризм, а для нас буденність ;)
ще додав би рутинна буденність ;)
це вже як для кого :)
А я тут до чого? :)
от і правильно, вирощуйте свою капусту на дачі на пенсії :)))
Не зовсім підтримую, але ставлюсь із розумінням :)
"Тису" палену :)
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Городоцький р-н, Львівська обл. Палац Плотені, кін ХІХ ст. Великі Лази [...]