Полтава

Історичним ядром Полтави є Іванова гора. Саме тут на початку XVII століття було зведено Полтавську фортецю, про яку сьогодні нагадує відновлена її частина - Подільська вежа. В наші дні це історичне місце називається Соборним майданом - на честь відновленого шедевра українського бароко - Успенського собору. На Івановій горі є дуже вдало відновлена садиба засновника нової української літератури Івана Котляревського - з хатою, коморою, повіткою та криницею. Багаточисельних туристів та мешканців міста сюди приваблює романтична альтанка, що стоїть над урвищем, з якої відкривається панорама Подолу та Хрестовоздвиженського монастиря. А ще на...

Цінною пам’яткою історії та архітектури козацького (українського) бароко є Хрестовоздвиженський монастир на північно-східній околиці Полтави. Монастир заснований у 1650 році поблизу міста на мальовничій, порослій віковими деревами горі, де впадає у Ворсклу річечка Полтавка, відома більше під назвою Тарапунька. У XVIII столітті вся гора була вкрита старим, переважно дубовим лісом, через нього до монастиря вилася вузенька стежина. А засновано було цю обитель з ініціативи й на кошти полтавського полковника Мартина Пушкаря, Івана Іскри та іншої козацької старшини, а також міщан за дозволом тодішнього Київського митрополита, відомого церковного...

Кругла площа в Полтаві - найбільший класицистичний містобудівний ансамбль в Україні. Більшість (і я у тому числі) вважає, що класицизм - це надзвичайно скучно і одноманітно. Однак розмах імперського ансамблю Круглої площі в Полтаві вражає і заставляє дивуватися. Площу забудовано за єдиною містобудівною концепцією відповідно до нового плану Полтави, затвердженого у 1803 році. 1805 р. майдан дістав назву Олександрівської площі і став адміністративним центром Полтави. Автор містобудівного вирішення - полтавський губернський архітектор М.Амвросимов. У 1806 - 1811 рр. збудовано губернські та повітові Присутствені місця, будинки генерал-...

Найвідомішою будівлею в стилі українського модерну можна вважати будинок губернського земства у Полтаві. Власне, саме в цього будинку цей стилі отримав стою путівку у життя. Спочатку, коли у 1903 році архітектор В.Кричевський запропонував на конкурс з розробки архітектури будинку Полтавського губернського земства свій проект, стиль його проекту був віднесений до псевдо-мавританського стилю, тому що він мав незнайомі архітектурні форми. Дуже швидко новий архітектурних напрям назвали «модернізований український стиль», а згодом - "український модерн". В його основі лежали форми української народної хатньої і церковної архітектури. Основними...