Львів

Завжди є неймовірна ностальгія і бажання повернутися до Львова знову. Адже два роки свого життя я віддав цьому місту, працюючи у Львівській обласній раді. Вирішив присвятити день іншому Львову, де немає туристів, але який не менш прекрасний за Львів традиційний.  Вілла Дуніковського на вул. Драгоманова, 42. Зараз тут - національний музей Андрея Шептицького: Вілла Івана Долинського на вул. Лемика, 34: Замок-палац Сосновського на вул. Генерала Чупринки, 50: Палац гіпсових королів або вілла Франца на розі вул. Мельника та Коновальця (Коновальця, 47): Вілла Яна Яжини на вул. Уласа Самчука, 5: Палац Потоцьких на вул. Коперника, 15: Старі...

31.07.2022

Львівська цитадель - ще одне місце наряду з Високим замком, з якого гарно проглядається середмістя Львова. Крім огляду фортифікацій міста австрійської, цитадель - чудове місце для проведення вечорів. Ідеальне це місце і для зустрічі світанку, і для усамітнення, і, навіть, для напівцивілізованого вживання спиртних напоїв. Ратуша і Катедра: Гора Високий замок і середмістя: Перша башта цитаделі: Головний корпус цитаделі: Друга башта цитаделі: Третя башта. На неї можна залізти, але ми не ризикнули. В четвертій башті влаштовано п'ятизірковий готель: Ніч насувається все ближче: Ще декілька поглядів на львівське середмістя:

09.04.2011

Місто Винники, яке сьогодні територіально належить до Львівської міської ради, відомі з 1352 року. Перша згадка про містечко міститься в привілеї польського короля Казимира ІІІ для дітей львівського війта Бертольда про надання їм села Малих Винник та інших населених пунктів. З другої половини XV ст. до початку XVII ст. Винники належали родини Лагодовських і у 1606 році отримали Магдебурзьке право. Приблизно у той час у Винниках з'явився мурований замок, який, очевидно, постав на місці свого попередника, який міг існувати ще з княжих часів. Замок являв собою укріплену садибу бастіонного типу, що знаходилася на Глинянському шляху, яки вів на...

29.03.2011

Сьогоднішній день виявився дуже насиченим. Завдяки сьогодні побачив у Львові стільки цікавого, скільки не бачив на всі 3 місяці. А ще встигли подивитися Винники, піднятися на Чортові скелі, побувати в Лисиничах і зустріти вечір на цитаделі. Але спочатку була вулиця Пекарська. На своєму початку вулиця виглядає так: Йдемо далі: Обожнюю такі кутові будиночки. В Чернівцях їх бачив багато. Ось і у Львові побачив: Палац Семенських-Левицьких (1877 р.) у стилі французького бароко, архітектор А.Вагнер: Монастир сакраменток з костелом Заручин Марії (1744 - 1780): Львівський університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького...

27.03.2011

Не скажу, що час був дуже вдалим для фотографування заходу сонця. Під вечір чисте львівське небо окуnали хмарки, які, з одного боку, не дали насолодитися процесом відходу сонця до сну, а з другого - прикрашали вечірнє небо яскравими червоно-фіолетовими кольорами. Вечір почався з роздивляння пам'яток Львова з висоти пташиного польоту. Зверху вони виглядають зовсім по іншому. Так виглядає львівське середмістя: Кармеліти босі і Бернардини: Костел Марії Сніжної, вежа Корнякта та Домініканський: Церква Параскеви П'ятниці: Святий Юр та Ельжбєтка: Ратуша: Костел Єзуїтів: Вірменська дзвіниця: Бернардинський монастир: Костел Кармелітів...

13.03.2011

Сьогодні несподівано опинився на Личаківському цвинтарі. Ви запитаєте, як це так, несподівано? А от так. Бродив по місту у пошуках взуттєвого магазину і раптом натрапив на цвинтар. Ні, я, звичайно, планував найближчим часом відвідати Личаків, але що це буде сьогодні, ні як не міг передбачити. Цвинтарні каплички, які я так обожнюю, не могли залишити мене байдужим, і я кинув усе і заплативши 10 гривень, пішов гуляти по Личаківському цвинтарю. Сьогодні, власне, будуть лише каплички. Вони і були ціллю відвідання. Гробниці і поховання Личакова - то інша, окрема тема. Залишимо її на потім. Парад капличок перед центральним входом: Каплиця-...

12.03.2011

Вітаю, друзі! Щойно повернувся зі Львова (візит туди і був основною причиною моєї неактивності в останній тиждень). Я завжди боявся, що закохаюся в це місто, і що Чернівці і Кам’янець перестануть бути для мене “the must” після того, як я ближче познайомлюся зі Львовом. Тому і боявся глибше вивчати його, захоплюватися ним. Так і відбулося. На сьогодні Львів для мене – найкраще місто. Відразу ж хочу попросити вибачення у всіх моїх львівських друзів і знайомих за те, що не з ким так і не зустрівся. Поїздка була не краєзнавчою, а робочою. Часу дійсно не було. Якщо він і був, то тільки тоді, коли нормальні люди ще або сплять, або працюють. Але є...

15.11.2010