Підгірці: замок Конєцпольських, костел, заїзд, монастир

Попередня стаття
Підкамінь

Замок у Підгірцях поряд з іншими відомими замками в Олеську і Золочеві, входять до замків так званої "Золотої підкови Львівщини". Як правило, туристичні фірми зі Львова возять туристів в саме ці три замки, хоча на теренах Львівщини є й не менш цікаві: СвіржЖовкваСтаре Село. Проте, саме Підгорецький замок - мій найулюбленіший. Як дістатися сюди громадським транспортом - не знаю. Думаю, це важко. Найкращий варіант - то, мабуть, пішки з Олеська.

Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастиргородище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви приїдете сюди з екскурсією, навряд чи ви побачите навіть половини з того всього.

Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля.

Замок розташований на високому плато, що домінує над долиною, до якої він обернений парковим фасадом, і є важливою архітектурною домінантою в краєвиді.

Мурований замок споруджено в 1635-1640 рр. на місці давніших укріплень коштом і на замовлення власника Підгірців - великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського за проектом французького військового інженера Г.Л. де Боплана. Будівельними роботами керував італійський архітектор Андреа дель Аква. Замок є центром великого архітектурного ансамблю, до складу якого входять парк з парковими спорудами XVII-XVIII ст., костел св.Йосипа 1766 р., гетьманський заїзд початку XVIII ст. Належить до поширеного в Європі у XVII ст. типу оборонних палаців з поєднанням італійської та голландської фортифікаційних систем. Взірцем слугував французький палац Шато Неф у Сен-Жермені.

Замок зазнав руйнувань у 1648-1651 рр., 1672 та 1688 рр. У 1728-1779 рр. його відбудовано з надбудовою 3-го поверху палацового корпусу. Після цього в замку було зібрано цінну колекцію творів мистецтва. Реставрацію замку здійснено 1865 р. У 1953 р. замок повністю згорів. Через три роки, у 1956 р. його відремонтовано, проведено внутрішнє перепланування. З 1997 р. замок передано Львівській картинній галереї й розпочато реставрацію.

Замок - симетричний щодо поздовжньої осі всього ансамблю, квадратний у плані, з чотирма наріжними бастіонами та внутрішнім двором. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.

Північний бік займає палац, а з інших боків - каземати оборонних стін, приміщення яких використовувалися для господарських і, частково, житлових та оборонних потреб. Куртини стін і фаси бастіонів облицьовані каменем.

Плоскі перекриття казематів утворюють терасу, обгороджену балюстрадою.

На рогах бастіонів влаштовано вишукані навісні башти - кавальєри. По периметру замок оточує широкий сухий рів з контрескарпом.

Палац - прямокутний у плані, з наріжними квадратними й центральним гранчастим ризалітами. Первісно - двоповерховий з триповерховими ризалітами, нині - триповерховий. Розпланування анфіладне, з дворядним компонуванням залів.

Фасад палацу з боку замкового двору акцентують симетрично розташовані прямі тримаршові відкриті сходи, що ведуть до бічних аркових лоджій, які є найвиразнішими пластичними акцентами південного фасаду.

Архітектура вирішена в перехідних стильових формах від Ренесансу до бароко із застосуванням наріжних рустів, ордерних пілястр, наличників і пишних порталів. В інтер’єрі зберігся лише декор палацової каплиці та кілька окремих порталів і камінів з білого мармуру.

Наріжні ризаліти палацу увінчані наметовими верхами з ковніром та перехватами й люкарнами, а також скульптурними зображеннями Атласа й Атланта.

Вид на замок з боку селі Підгірці:

Алея французького парку, що розташований на схід від замку, приведе до костелу Св.Йосифа:

Костел св. Йосифа збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки під керівництвом архітектора Кароля Романуса. З 1861 року костел є парафіяльним храмом.

Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Жозефа (Юзефа, Йозефа) Лебласа.

З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках.

До комплексу замку входить заїзд, побудований у XVIII столітті в стилі бароко. Він цегляний, прямокутний в плані, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом із заломом. Північний і південний фасади оформлені шестиколонними портиками і увінчані розвиненими барочними фронтонами.

На в'їзді до Підгірців з боку Золочева на території давньоруського городища Пліснесько стоїть василіянський Підгорецький Благовіщенський монастир. Монастир розбудований у 1706-1750 роках на місці давньоруського монастиря, зруйнованого у 1241 році татаро-монголами.

Церкву та монастир було відновлено за сприяння власника села Станіслава Конецпольського. Монастирський ансамбль належить до визначних пам'яток барокової архітектури галицької школи. В теперішній час його складають церква, корпус келій, огорожа, дзвіниця та кілька менших споруд.

Чудова барокова Онуфріївська церква була зведена у 1726 - 1750 роках Онуфріївська церква побудована у 1726—1750 роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років. Церква є тринавною купольною базилікою з гранчастою апсидою. Центральну частину вінчає баня на восьмигранному підбаннику зі світловим ліхтарем.

Церква має надзвичайно цікавий бароковий вівтар:

Фото - Володимира Мороза (http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/47120)

Сонячний годинник на фасаді церкви:

Капличка:

Святе джерело:

Монастир оточений мальовничими пагорбами Вороняків:

Попередня стаття
Підкамінь

Коментарі

Туди можна дістатися 2 шляхами (які мені відомі):
1) Маршрутка зі Львову на Броди, від АС-2. Є зупинка на трасі "Підгірці", але потім доведеться йти пішки спершу дорогою через поля, потім по селу, а потім підійматися вгору до замку, до його тераси. Мабуть, там 2-3 км відстань від зупинки. Не те щоб важко, але час займає, а в погану погоду, як було у нас восени, ще й некомфортно йти полями.
2) Назад ми їхали зручніше, виявилося, що напроти костелу, трохи вбік від початку алеї до замку - зупинка, можна доїхати до Золочева, а звідти до Львову. Повинно працювати і в зворотньому напрямку:) А палац найкрайщий серед усіх наших, на мою думку. Шкода, що так вийшло з ним...