15.12.2018 Індія стала 50-ю країну, яку я відвідав. Давно хотілося, щоб моя ювілейна країна - це було б щось надзвичайне, і це вдалося. Індії немає рівних у світі за красою архітектури. Індія - одночасно найкраща в світі, і одночасно найгірша. Індію не можна просто любити. Її можна одночасно обожнювати і ненавидіти. Жодна з країна не давалася мені так важко, як Індія. За 9 днів подорожі я примудрився двічі захворіти, а після повернення опинився в лікарні. Але тут треба обов'язково побувати. Індійські красоти варті того, щоб терпіти заради них багато складнощів і неприємностей.
Протягом 9 днів подорожі ми подивитися майже всі найцікавіші (на мою думку) куточки Індії. Маршрут був такий: Нью-Делі - Джодхпур - Джайпур - Амбер - Агра - Пакистанський кордон - Амрітсар - Варанасі - Нью-Делі.
Довго не зміг заставити себе написати звіт про Індію: настільки не хотілося згадувати негативні моменти, пов'язані з перебуванням в ній. Але позитива було набагато більше.
Летіли прямим рейсом МАУ Київ - Нью-Делі. Час польоту туди - 6:30, назад 7:50. Вартість в обидва кінці - 385$.
Аеропорт ім. Індіри Ганді в Нью-Делі - крутий. Очевидно для того, щоб не зіпсувати перші враження від країни.
Метро - також одне з найдовершеніших, якими доводилося користуватися. Не поступається ні Дубаю, ні Сінгапуру.
Виходиш з метро, і відразу ж потрапляєш в індійські реалії. Main Bazaar - головна пішохідна вулиця історичної частини Нью-Делі:
Ми не стали довго затримуватися в Делі і полетіли в Джодхпур. Це місто в Раджастані багато років було моєю мрією.
Джодхпур називають "блакитним містом" завдяки історичним будинками, пофарбованим в блакитний колір.
Будинки належали найвищій індійській касті - касті брахманів.
З пагорба місто виглядає так:
В Джодхпурі - не лише блакитні будинки.
Але кожний з них - шедевральний.
На багатьох будинках - давній символ сонця:
Старовинна купальня у Джодхпурі з резервуаром для накопичення води:
В Джодхпурі - чудова ратуша:
Особливо гарно вона виглядає, коли підсвічується ввечері:
В Індії дуже багато песиків. Особливо гарно вони виглядають на тлі історичних будинків:
Песики дуже люблять спати на дахах автівок:
Над містом височіє форт Мехрангах:
Мехрангах - один з найвражаючих замків, які доводилося бачити:
Архітектура замкових палаців не залишить байдужим нікого:
Еркер в замковому палаці:
Зала палацу магараджів:
Охоронець у форті Мехрангах:
Палац Jaswant Thada в Джайпурі:
Захід сонця біля палацу Jaswant Thada:
Раджастанська вечеря:
Кінгфішер - єдине індійське пиво, яке можна пити:
З Джодхпура до Джайпура їхали у відносно комфортному (за індійськими мірками, звичайно), поїзді:
Джайпур - столиця штату Раджастан.
На відміну від Джодхпура ("блакитного міста"), Джайпур називають "рожевим містом".
Старе місто оточено середньовічним муром з ефектними брамами:
Найвідоміша пам'ятка Джайпура - Хава Махал ("Палац вітрів"):
Фасад будівлі пронизаний 953-ма крихітними віконними отворами, які дозволяли провітрювати приміщення у спекотні дні. По-суті, палац слугував гаремом для жінок магараджі, які з вікон спостерігали за життям на вулицях Джайпура.
Вид на Хава Махал з мінарету:
Історичний центр Джайпура займає Міський палац - резиденція магараджів:
Арковий павільйон міського палацу:
Альберт Холл - приклад колоніальної архітектури Джайпура:
Біля Альберт Холлу є великий парк. В парку живуть багато щурів. Для них в парках спеціально ставлять миски з водою, щоб не вмерли від спраги. До речі, щури і миші безсоромно бігають навіть в номерах готелів.
А серед собак трапляються такі екземпляри:
Над Джайпуром височіє форт Нахаргарх:
У форті Нахаргарх:
На півночі міста посеред озера розташований Джал Махал ("Острівний палац"):
Ще північніше, за містом, знаходиться легендарний форт Амбер.
Архітектура його приміщень дуже нагадує іранську:
Прикраси палацу в замку Амбер:
Вхідні портали палацу:
Мавпи в Амбері достатньо агресивні. Ця намагалася накинутися на мене, коли я хотів її сфотографувати.
На вокзалі в Джайпурі. Уїжджаємо в Агру:
Про індійські поїзди, думаю, чули всі.
Але "чути" і "проїхатися" - то різні речі)
Агра, мабуть, найвідоміше місто Індії, бо тут знаходиться знаменитий Тадж-Махал. Щоб його побачити, доведеться переночувати в Агрі. І рано зранку, до світанку, зайняти чергу в каси, щоб бути одним з перших. Лише так можна зробити фото на сході сонця і майже без людей.
Тадж Махал в Агрі - не лише найвідоміша пам'ятка Індії, а й одне з чудес світу.
Мавзолей Тадж Махал збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї перської дружини Мумтаз-Махал.
Описати враження від побаченого - неможливо. Треба просто дивитися.
Мечеть комплексу:
Розписи стін:
Мінарети Тадж Махалу:
Власне, гробниця Мумтаз Махал:
Світанок біля Тадж Махалу:
Сніданок на даху ресторану, з якого видно Тадж Махал:
Сади Mehtab Bagh на протилежному березі річки Ямуна, звідки добре видно Тадж Махал:
Агра - це не лише Тадж Махал. Серед багатьох пам'яток Агри варто виділити мавзолей Itimad-Ud-Daulah в іранському стилі:
Зали мавзолею:
Форт Агра (Червоний форт) - резиденція Великих Моголів - друга за значимістю і красою історична пам'ятка Агри:
Один з павільонів замкового палацу:
Оформлення колон в Червоному форті
Павільйон з арками:
З форту Агра видно Тадж Махал:
Взагалі, в Агрі дуже брудно.
В Нью-Делі вирішили їхати автобусом. Виявилося, що автобуси в Індії - ще гірші за поїзди. Перший автобус зламався, в другому не було куди подіти ноги.
Ніч провели в готелі з гарним видом на місто:
З ранку вилетіли до Амрітсару:
Амрітсар - столиця штату Пенджаб, що знаходиться біля кордону з Пакистаном.
З усіх міст Індії Амрітсар виявився найприємнішим і найчистішим.
Амрітсар - це священне місто релігії сикхів.
Тут знаходиться головна релігійна святиня сикхів - комплекс Золотий Храм, в якому зберігається золота книга сикхів Ґрантг Сагіб.
Побачити Золотий храм сикхів - було моєї давньою мрією ще з дитинства.
Такого почуття внутрішнього спокою, як тут, в мене ще ніколи в життя не було.
Амрітсарський храм сикхів - це, напевне, найдивовижнійше, що доводилося бачити в житті.
Сикхи - найдобріші люди у світі!
Місцеві дуже люблять фотографуватися з іноземцями:
Золотий храм - найвражаючий храм, який пощастило бачити:
Черга в храм:
Купання в озері Нектару навколо храму:
Вулички Амрітсару:
Ратуша в Амрітсарі:
Ближче до вечора ми поїхали з Амрітсару на індо-пакистанський кордон:
Індійський КПП:
Пакистанський КПП:
Щодня тут проходить церемонія закриття індійсько-пакистанського кордону - видовищне шоу, на яке з'їжджаються сотні глядачів з обох країн.
Індійські глядачі:
Пакистанські глядачі:
Власне, церемонія:
Це відео дозволить зрозуміти, на скільки видовищною є церемонія закриття кордону Індії і Пакистану:
Ввечері повернулися до Амрітсару, щоб прогулятися нічним містом:
Золотий храм вночі - це щось нереальне!
Зранку вилетіли у Варанасі.
Варанасі - священне місто для усіх індусів. Одне з найстаріший міст у світі знаходиться на березі священної річки Ганг:
На березі Гангу на набережній знаходиться "гати" - сходи, що ведуть до Гангу. Тут проводяться річні релігійні церемонії, у тому числі і спалення померлих.
Найвідомійший з гатів - гат Манікарніка.
Саме тут відбувається основна частина кремацій:
Дрова для спалення готові!
Труп, обернутий в кольорові ганчірки опускають в Ганг перед кремацією:
Фотографувати церемонію кремації суворо заборонено. За цим слідкує купа людей. Але хіба заборона - це проблема для досвідченого мандрівника? Варто взяти човен, відплисти на достатню відстань, і маючи відповідний об'єктив, можна знімати скільки влізе.
Набережна у Варанасі:
Йоги на набережній у Варанасі:
Чоловік робить вигляд, що медитує. Але насправді втикає в айфон:
В Гангу плаває труп корови:
А поруч - купаються люди, чистять зуби, п'ють воду, миють посуд.
Чоловіки купаються в Гангу:
Жінки купаються в Гангу
Молода родина купається в Гангу:
Чоловік бере воду з Гангу:
Графіті тут - відповідні:
Вечірні ритуали на березі Гангу:
Після ритуалів в воду опускають лампадки з квітами:
Я також вирішив зранку опустити лампадку в Ганг:
Вперше більш ніж за тиждень знайшли за допомогою власників готелю маленьку пляшку індійського рому:
Один з палаців на набережній у Варанасі:
Рано з ранку взяли човен, щоб поплавати по Гангу і зустріти світанок:
Короніальна забудова Варанасі:
Індуїстський храм в Варанасі:
Електричні проводи у Варанасі:
Індійська їжа. Дуже гостра. На третій день вже набридає.
Індійські солодощі:
Останні півтори доби присвятили вивченню столиці Нью-Делі і її околиць.
Центральний історичний район Делі - Пахаргандж:
Коннахт Плейс - центральна площа колоніального Делі:
Триумфальна арка "Брама Індії":
Проспект Раджпат та будівлі уряду:
Президентський палац:
Індуїстський храм Лакшмі Нараян:
Символ Ньо-Делі - бахайський Храм Лотоса:
На півдні Нью-Делі розташований комплекс Кутуб-Мінар, який включає в себе найвищій у світі цегляний мінарет, мечеть та давні гробниці:
Різьблення мінарету вражають!
Арки комплексу Кутуб-Мінар:
Ввечері мали останню вечерю перед поверненням в Україну:
Після вечері влаштували нічну прогулянку нетрями Нью-Делі.
Сміттєприймальник на Мейн Базарі:
Типова вуличка центрального району Нью-Делі:
Олександра ледь видно із-за купи сміття:
І все ж таки нічний Нью-Делі прекрасний!
Сподобався пост? Поділись з друзями!