Andy Travel Club

Буданівський замок лежить осторонь традиційних туристичних маршрутів, тому відвідують його лише заядлі замкові фанати. Попри те, що на території колишньої фортеці розташована психіатрична лікарня, замок повністю доступний для відвідання і відносно непогано зберігся. Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось. Здавна поруч проходили два ординські шляхи - Чорний і Кучманський.

Марійський духовний центр в Зарваниці – одне з не багатьох святинь у світі, яке має статус місця «повного відпусту». Іншими словами, тут віруючим прощаються не лише гріхи, але й вони звільнюються від кари за них. Для цього треба не просто приїхати в Зарваницю, але й виконати цілий перелік ритуальних дій: прийти сюди пішки (це може тривати декілька днів в залежності від того, як далеко ви живете), відстояти службу, посповідатися, причаститися і так далі. Щоправда, я поки не виконав жодного пункту, бо поїздка була більш екскурсійною.

Вчора взагалі виявився день сюрпризів. Мало того, що безкоштовно попали на територію, непомітно побродили по залах і по саду, ще й несподівано знайшли таємний хід на дах Резиденції. Сходи, що ведуть на дах:  На горищі:

Опановуємо потрохи Вінниччину... 1. Браїлів. Троїцький костел, 1878: 2. Браїлів. Палац фон Мекків, 1868: 3. Браїлів. Парк маєтку фон Мекків:

Схоже, червонопрапорні провокації 9 травня дали протилежний ефект: Львів переповнений туристами, як ніколи. Сьогодні один наш депутат висловив думку, що славнозвісні події у Львові влаштував ні Кремль, ні влада, ні ліворадікали, ні націоналісті і навіть не менти. Їх влаштували туристичні боси, щоб зацікавити потенційних туристів на відвідання українського П'ємонту. Пізавчора, вчора і сьогодні по місту неможливо пройти: орди російськомовних туристів атакували "клондайк фашизму". Тому вихідні ми зі Світланкою та головою Львівської обласної ради Олегом Панькевичем переважно провели подалі від центру Львова.

Всі мрії, як правило, збуваються. Ось збулася ще одна мрія цілого десятиліття. Враження від цього не можливо описати словами. Дякую за компанію Лесі , її чоловіку Ігорю, а також Віталію і Надії зі Львова, які були зі мною у перший день подорожі. Маршрут був наступний: Львів - Хуст - Королево - Виноградів - Берегово - Мукачево - Середнє - Верхні Лази - Невицьке - Лумшори - Перечин - Ужгород - Косонь - Велика Бійгань - Гать - Чинадійове - Шенборн - Львів Хуст:

За останні 4 місяці я надивився стільки всього на Галичині, скільки, напевне, не бачив за останні три роки. В своїй більшості це була Львівщина - моя нова батьківщина. Маю багато вражень, почуттів. Але вчора зробив висновок: ніщо мене так не бере за живе, як долини і пагорби Тернопільщини. Мабуть, я не помилися, що саме цій області я присвятив свою спільноту.

частина 1: Золочівський замок Крім замку, Золочів має багато цінних пам'яток. Це і розкішно декорований костел, дві старовинних церкви, дві нових дерев'яних, оборонний двір, ратуша, палацовий будинок, цвинтар з чотирма каплицями та цікава забудова центру. Безумовно, найяскравіша пам'ятка міста - Вознесенський костел. 

Грабівниця - маленьке село з населенням всього 330 мешканців, яке територіально належить до Новоміської сільради Старосамбірського району Львівщини. Асфальтована дорога відсутня, автобусне сполучення відсутнє, жодного магазину у селі не помічено. Гарний початок, чи не так? Та не все так погано. Від залізничної станції Нове Місто сюди всього три кілометри мальовничої дороги, які варто подолати, що оглянути скромний костельчик і ще пару маленьких цікавинок.

Село Передільниця знаходиться в 6 кілометрах на південь від Нижанковичів. З транспортом сюди досить важко. Начебто, сюди раз на добу ходить маршрутка зі Львова. Можна дістатися пішки з дороги, що веде з Нижанковичів до Добромиля. А до основної пам'ятки зручніше дістатися з залізничної станції Нове Місто (близько 3 кілометрів).

Північна околиця Нижанковичів, що впритул примикає до державного кордону, називається Заболотці. Раніше це було окреме село, яке після Другої Світової війни приєднали до містечка. Тут знаходиться парк з шикарним палацом, залізничний вокзал австрійського періоду та пограничний перехід "Нижанковичі - Мальговіце". Щоправда, не знаю, наскільки це все вдасться оглянути і сфотографувати. Може і вдасться, але у будь-якому разі вас ненадовго затримують прикордонники.