Deutschland. Вперше в житті

Наступна стаття
Трір - найстаріше місто Німеччини

Вже майже доба, як я в Україні, але досі не можу зрозуміти, що це було: миттєвий сон, або дійсно я був у Саксонії. Перший у житті візит до Німеччини відбувся не плановано і несподівано. Так швидко, за мить, він і закінчився, залишивши купу вражень, які і буду переварювати, напевно, що не один тиждень. Програму максимум на два дні я виконав: 7 міст (містечок), кращі саксонські замки, і звичайно ж, Саксонська Швейцарія.

Кожне місто, яке пощастило відвідати, настільки відрізняється одне від одного, що складається враження, що пересуваєшся між країнами. Прикордонний Гёрліц десь ще перекликається із сусідньою польською Сілезією, а от сусідній Бауцен, заселений лужицькими сербами – вже зовсім інший. Дрезден – незвичайне для Німеччини царство бароко, а Майсен – то вже справжня Німеччина з усіма її атрибутами.

Перше побачене мною німецьке місто – Гёрліц. Між Польщею і Німеччиною місто розділяє річка Нейсе. Частина міста, що знаходиться в Польщі, має назву Згожелец. Звідти відкривається чудова панорама німецького Гёрліца. На фото, яке зроблено з польського берега, костел Петра і Павла – найбільший храм Саксонії! Зверніть увагу: справа на фото – польська прикордонна застава.

Переходимо міст через Нейсе, і піднімаємося вузькими вуличками до альтштадту – історичного центру міста.

З перших кроків розуміємо, що головна фішка Гёрліца – це дивовижні портали, які мають майже всі будинки середмістя. Вхідні портали Гёрліца – то окрема тема, якій я, напевне, присвячу окрему розповідь.

Незабаром опинимося на Унтермаркті – головному Ринку з ратушею:

На Ринку, звичайно ж, багато оригінальних кам’яниць, серед яких виділяється будинок старої аптеки:

Планетарій і сонячний годинник на фасаді аптеки:

Йдемо далі у напрямку Верхнього Ринку. Попереду - ще багато цікавого, але продовження розповіді про Гёрліц буде у наступні частині розповіді.

Ми ж сідаємо на поїзд і їдемо далі. Поїзда в Німеччині, на відміну від польських (жах, про який не хочеться згадувати) – набагато комфортніші. Єдина проблема – це коштовний проїзд в них. Але й тут є виключення. Я купував Länder-Ticket – земельний квиток за 21 євро, який дійсний протягом дня для проїзду в усіх регіональних поїздах з 9.00 до 3.00 у будні дні, та протягом всієї доби у вихідні. За цим квитком можна необмежено їздити по Саксонії, Саксонії-Анхальт і Тюрінгії.
Регіональний двоповерховий поїзд на вокзалі у Дрездені:

Близько 40 хвилин подорожі поїздом з Гёрліца – і ми в чудовому місті Бауцен. В Бауцені та його районі значну частину населення становлять лужичани - слов'янська народність, що здавна проживає в басейні верхньої і середньої течії річки Шпре. Місто є центром лужицької культури та неофіційною столицею Верхньої Лужиці. Всі надписи у Бауцені дублюються сербською.

Над містом височіє замок Ортенбург. А з пагорбу, на якому знаходиться цвинтар, відкривається дивовижна панорама замку і міста:

Бауцен – справжній рай для любителів оборонної архітектури. По периметру Старого міста розташовано більше десятка різних башт:

Взагалі, Бауцен мені дуже сильно нагадав Таллінн, який мені також нещодавно пощастило відвідати.

Одна з башт міста:

Ратуша і катедра у Бауцені:

Від на місто із катедральної дзвіниці:

Замок Ortenburg:

Вуличка, що веде до замку:

По дорозі до Дрездена мені довелося зіткнутися зі повсякденним німецьким негативом. По-перше, поїзд, яким я мав їхати з Байцена до Дрездена, запізнився на півгодини. По друге, поїзд зупинився просто у лісі у тупо стояв дві години. Ця незрозуміла затримка позбавила мене можливості подивитися ще одне місто, або, принаймні, досконало оглянути Дрезден.

Другий негатив, з яким довелося зіткнутися – це телефонний зв’язок. В Гёрліці сім-картки взагалі ніде не продавалися. Лише у Бауцені мені довелося знайти в супермаркеті кіоск Vodaphone і купити стартовий пакет (найдешевший і найвигідніший, за словами продавця) за 10 євро. Картки вистачило на 2 дзвінки в України (3 і 2 хвилини відповідно) та 1 дзвінок по Німеччині. Більше як 100 грн – в жопу (пробачте за грубість). Дешевше б було дзвонити по роумінгу.

І третій негатив – це те, що мені так і не довелося спробувати німецького пива. У неділю в Німеччині ВСЕ зачинено! Так, все, навіть продуктові супермаркети. Турки, в яких я вечеряв у кав’ярні, сказали, щоб я навіть і не шукав – пиво я сьогодні ніде не куплю, хіба що в кафе втридорога.

Ну, досить про негативи. Давайте про позитиви, яких було у 100 разів більше.
От таким я вперше побачив Дрезден з вікна поїзда:

В Дрездені довелося гуляти вже під дощем. Він мокрих вулиць місто гіршим не виглядало.

Фрауенкірхе на Новому Ринку – відновлений нещодавно шедевр дрезденського бароко:

Візитівка міста – Дрезденський собор (Гофкірхе). Традиційно вважаються, що в Микулинцях на Тернопільщині є його копія. Можете порівняти, чи дійсно схоже, чи не дуже.
 

Дрезденський замок - колишня резиденція саксонських курфюрстів:

Шикарні замкові портали:

Це – не Закарпаття. Це – Саксонія:

Найгарніше у Дрездені – вночі, коли все підсвічується. З протилежного берега Ельби можна безкінечно насолоджуватися панорамою «тераси Брюля», на якій розташовано більшість пам’яток міста:

Замок і собор вночі:

Найцікавіше я залишив на наступний день. Рано з ранку була поїздка в Майсен. От, яким я побачив місто о 7 годині ранку у неділю:

В центрі міста над долиною Ельби домінує замок Альбрехтсбург:

Про катедру св. Івана Богослова в замку Альбрехтсбург Гете сказав наступне: «Цей собор, напевне, найкраще, що залишила нам готика»:

Коли роздивляєшся деталі костелу, розумієш, чому Гете таке казав.

Ринок у Майсені. Ратуша особливим шармом не відрізняється.

За те простоту ратуші компенсують кам’яниці на Ринку і костел Богоматері:

Довго гуляв по Майсену, і не міг розібратися, чи то сон, чи то реальність…

В трьох кілометрах від Майсена у селі Прошвіц знаходиться ще один замок – резиденція майсенських єпископів. В пошуках палацу я довго залив по виноградниках по коліна в багнюці. Але хоча один приклад саксонського шльосса я мав побачити:

Другу половина дня, на відміну від першої, я присвятив не архітектурі, а природі. З Майсені я поїхав на південний захід у Саксонську Швейцарію – місцевість в долині Ельби з горами причудливої форми і кам’яними замками.

Вийшов з поїзду на станції «Курорт Ратен». Переплив на поромі Ельбу і піднявся на гору:

З гори добре видно плато, на якому розташований найбільший замок Європи – Кьонігштайн:

Піднімаємося ще вище і досягаємо скель під назвою Бастай.

Звісно, ніякі фото не передадуть справжню класу величезного кам’яного лісу, але це місце я для себе поставив в один рядок з йорданською Петрою і турецькою Каппадокією:

Знаменитий міст Basteibrücke в горах, збудований ще 200 років тому. Вид з вікна поїзда:

Швейцарія – вона і в Саксонії Швейцарія. Містечко Ратен:

Остання моя зупинка – містечко Кьонігштайн у Саксонській Швейцарії. На містом височіє однойменний замок:

Нарешті, фахверки!

Як я вже і казав, замок Кьонігштайн вважається найбільшим в Європі. При цьому замок абсолютно нефотогенічний, а вхід туди коштує 8 євро.

Щоб обійти замок по периметру стін, в мене пішла година часу. При бажанні, навіть під стінами можна знайти непогані ракурси замкових укріплень:

На завершення, ще парочка видів на долину Ельби:

Наступна стаття
Трір - найстаріше місто Німеччини

Коментарі

Ух! файно! Вітаю!
Ця - http://s019.radikal.ru/i618/1205/c4/9018b92fe97f.jpg - взагалі - шик
Дякую! Навіть і не знаю, коли розгребуся з фото. Так ще стільки всього цікавого буде!
шайсе!
спасибо!
Вітаю із такою красою! Неймовірні кадри, дякую за чудову фото-прогулянку :)
п.с. Згодна з Гете :)
Дякую! Я і сам досі не можу повірити, що все це бачив :)
Розумію )) В мене було таке ж відчуття, коли із Франції повернулася. 8 днів наче не зі мною )
О, про Францію на ще навіть і не мрію! (щоправда, я і про Німеччину тиждень тому не мріяв:)) А звіти з Франції десь є в Тебе в жж?
Я боялася про таке мріяти) і може саме тому все і вийшло)
звітів немає, єдине - ось
http://littlejoseph.livejournal.com/11466.html
якось я не наважуюся на це ;) хоча треба, в принципі є, що показати )
Та, не багато :) Це добре, що все спонтанно і не планово відбувається. Так набагато цікавіше :)
точно! )
Афигенно, я к себе в фейсбук заберу?
вибач за російську мову...
какая камера это все фоткала? странный фильтр темнит немного и резкость странноватая... а есть ли на большие по размеру фотки?
Да, забирай!
Погода была мерзкая, поэтому оригинали намного хуже. Пришлось коррректировать в ACDSee.
Фоткал Canon мыльницей (марку не помню, т.к. фотик дома)
во во!
АСДсии не коректно делает оброботку... могу посоветовать
Adobe Lightroom прикольная программа... :)
http://sergeydolya.livejournal.com/58796.html
Спасибо! почитаю обязательно на досуге.
Вроде бы розбираюсь помаленьку. Только вот главного и самого простого не могу понять: как отредактированые фотки СОХРАНИТЬ???
Вкладка файл потім Export...
Ага, с этим разобрался, спасибо. Теперь не могу рабораться, как интегрировать в программу пресет Matt's Deep Blue Sky. Скачать-то скачал, а дальше не знаю, что делать :(
Установка пресетов
Распакуйте zip файл.
Запустите lightroom и перейдите в Develop module.
Перейдите в панель Presets в левой части экрана. Кликните правой кнопкой мыши и выберите Import.
Выберите .lrtemplate файл из распакованного архива и нажмите Import.
Большое спасибо! Буду пробывать
Это надо учиться. А времени на это нет :)
о пиво тре було купувати на заправках...
Треба було. Мені так і казали. Але така страшна злива була, а заправка - за містом. Я б не дійшов.
красота неописуемая
спасибо! видел бы ты, сколько там улиток разных и ящерок! :)
Ух красота!
Так! Але я все ж таки все ще мрію покататися Вінниччиною :))
Ух! Гарно! Долина Ельби чимось Дністровський каньйон нагадує :)
Ага! Тільки замість Раковця - Альбрехтсбург! :)
У Баутцені довелося поучти лужицьку мову на вулицях?
Не повіриш, але жодної мови, крім німецької, там почути не довелося. Але надписи сербською - скрізь.
Повірю :)
Я так собі й уявляв мовну ситуацію у Баутцені. Сорбів у місті лише 10% від населення, і німецька мова там явно домінуюча.
Є в мене ідея проїхатися по сільскій місцевості Лужици. Я навіть бачив сайт, де можна знайти розклад заходів, що влаштовують різні спільноти із захисту сорбської мови на культури. От там гарантовано можна буде почути лужицьку мову :)
Але саме місто - дуже красиве!
Так, місто неповторне і не на що не схоже (ну, десь часом нагадую Таллінн або Кам'янець, але дуже віддалено:))
Добра ідея! Я чомусь, собі такої задачі не ставив. Бо спланував поїздку за три дні до виїзду, а про лужицьких сорбів дізнався лише там :)
Різко ти!)
У тебя якийсь мультішенген є?
Ага! Річний.
Чий і як зробив?)
Польський. Я ж в обласній раді працюю, нам автоматично роблять :)
Будеш мером, буде в тебе те ж саме! :)
На 5+, цей раз з захопленням почитав репорт.
Проживаєте під час подорожі в хостелах чи готелях? Як організовуєте харчування?
Потягами колись їздив маршрутом Катовіце-Прага, потім в Відень автостопом та Мілан літаком. Вийшов більше backpack тур, ніж звичайний туризм. Маю надію, коли видужаю. що поїду ще дальше з рюкзаком :)
.
Дякую!
Коли подорожую сам, то ночую в хостелах в dorm. Коли з жінкою, то, звичайно в готелях, пансіонах або в хостелах, але в privat-room. Все залежить від ціни та умов. Іноді готелі бувають дешевшими за хостели.
Харчування залежить від країни. Як правило, з вечора купую в супермаркетах щось до сніданку: йогурт, печиво, банан і т.д. А в день - в общепітах. Дякувати Богу, у Польщі чи Німеччині вуличної їжі повно, і вона смачна і відносно дешева.
А є країни, де її взагалі тема. Наприклад, Хорватія. Там треба тільки купляти в супермаркеті і на кухні готувати. А в кафе один раз піти - це майже вартість квитка на літак.
О, вперше зустрічаю однодумця. Сам я можу робити так само (і коли подорожую наодинці так воно і є), але от друзі так не можуть. Їм подавай не менше 3-4 зірки, авто і ресторани. Тож не міг знайти колєгу по мандрам. Тепер раптом поїду в Сербію-Боснію, дам знати.
В мене ще гірша ситуація. Взагалі нікого з друзів ніколи не можу уламати на якусь подорож. Як правило, знаходжу лише для подорожей Україною, і то рідко.
Сербія-Боснія, на жаль, в мої першочергові плани не входить :( 22 травня з дружиною лечу в Італію, звідти - в Бельгію, а звідти - в Польщу. На цей рік є ще плани на Гданськ і околиці (Поморря). І, напевне, в цьому році вистачить...
ооооо, хороша мандрівка. мені б так :) візу на дружину як оформлюєте, якщо не секрет?
В мене дружина - помічник депутата :) Таким чином, в неї також річний шенген. А по тій мандрівці: ми купили квитки ryanair. Всі квитки - по 16 євро. Так що така мандрівка доступна кожному :)
ну я також лоу костами літав, тому в курсі що за копійки мона добряче політати, тільки хіба райанейр зробили рейси з україни? одного разу я на свою дівчину робив візу (це була її перша), то ж дуже хвилювався, бо єдиним способом виявилась оплата готелю і запрошення не було. візу робив через чеське консульство, а про інші годі й мріяти - надто прискіпливі до документів (польське не рахую)
Та, отримувати візу, то, напевне, повний капець. Я лише литовську оформлював, коли ще Литва не була в шенгені. І то, важко було. А зараз уявляю, як воно важко. Добре, ми ніякі документи не збирали, нам просто штампанули і все. До Венецію летило Віззаіром, а потім вже Раяном. Я, до речі, ще ніколи не літав лоукостами :)

Сторінки