Інсбрук

Наступна стаття
Бреннер - одне містечко на дві країни

Інсбрук - столиця землі Тіроль і, однозначно, найпривабливіше місто Австрії. Тут дуже яскрава стара забудова, яка залишає далеко позаду бароко Зальцбурга і сецесію Відня. Але найбільшого шарму місту надає його місце розташування. Інсбрук затиснутий у вузькій долині між двома альпійськими хребтами. А засніжені альпійські вершини видно з будь-якої точки міста.

Звичайно, Інсбрук відомий, передусім, як європейська зимоваолімпійська столиця та популярний гірськолижний курорт. Але мені б було шкода витрачати дорогоцінний час на якісь там лижі, маючи в руках таке чудово місто і не менш вражаючі околиці з багаточисельними замками та альпійськими краєвидами.

Прогулянку починаємо з Леопольдштрассе, яка веде до центру міста з півдня:

Леопольдштрассе приводить до Триумфальної арки - одного з символів Інсбрука. Вона була побудована в 1765 році за наказом цісарівни Марії Терезії на честь одруження її сина Леопольда II з іспанською принцесою Марією. Коли ж чоловік Марії Терезії Франц Стефан несподівано помер під час церемонії, скорбота про його кончину була так само зафіксована в конструкції арки. Таким чином, північна сторона символізує радість від весілля, а південна - печаль за почившим імператором:

Ліворуч від Триумфальної арки починається Максиміліанштрассе:

На Максиміліанштрассе розташована головна пошта:

На північ від Триумфальної арки розчинається найголовніша вулиця Інсбрука - вулиця Марії Терезії:

На МаріяТерезіанШтрассе виділяється церква св. Йозефа:

Сецесія в Інсбруку - не гірша за віденську:

Чим далі рухаєшся вулицею Марії Терезії у бік центру - тим вона привабливіше:

На початку пішохідної частини МаріяТерезіанШтрассе знаходиться колона св. Анни:

Будинки стають все гарнішими, але все найцікавіше - ще попереду.

Домінанта цієї частини вулиці - церква св. Якоба:

Перетин вул. Марії Терезії з вул. Marktgraben:

За Marktgraben починається найцікавіша пішохідна вулиця міста вул. Герцога Фрідріха:

З обох боків вулиці є цікаві закуточки:

В кінці вулиці видніється ратушна вежа:

Нарешті, ми в самому серці Інсбрука - безіменній площі на перетині ГерцогФрідріхШтрасе і Хофгассе:

Головний символ Інсбрука - будинок Золотий Дах (Golden Dachl) 15 століття. Його фасад прикрашений витіюватими художніми і скульптурними орнаментами, а дах еркера покритий виблискуючою мідною черепицею з 2657 пластинок:

Поруч - ще один символ Інсбрука - Хелблінгхаус (15 ст.). Це - шикарний готичний особняк, перебудований власником, банкіром Йоханом Фішером, у барочному стилі. Біло-рожевий фасад Хелблінгхауса нагадує мереживну скриньку. Декор особняка створив художник Антон Гігль.

Інсбрук святкує Різдво. Санта Клаус на тлі Золотого Даху:

Головна міська ялинка і ратушна вежа:

Ратушна ренесансна вежа Штадтурм (Stadtturm) з фігурним блакитним куполом і курантами побудована в XV ст.:

На вежу можна піднятися. Там - оглядовий майданчик, з якого видно все місто:

Золотий дах:

 

МаріяТерезіанШтрассе:

Дахи:

Собор св. Джеймса:

Альпи:

Біля Золотого даху ГерцогФрідріхШтрасе повертає ліворуч і виходить до річки Інн. На цьому відрізку теж декілька цікавих будинків:

ГерцогФрідріхШтрасе закінчується невеликим міським замком Оттобург:

Річка Інн:

Будинки на протилежному (лівому) березі річки Інн:

Вид на правобережну (центральну) частину міста:

Вправо від Золотого даху починається вулиця Хофгассе, яка веде до імператорського палацу Хофбург:

Імператорський палац Хофбург в Інсбруку є однією з найбільш важливих будівель в усій Австрії. Саме тут розміщувалася резиденція місцевих тірольських правителів. Палац зберіг свій первозданний зовнішній вигляд, проте зараз можна оглянути лише декілька залів, які вже відреставровані і відновлені відповідно до епохи середньовіччя.

В середині 15 століття тут був зведений палац в готичному стилі, пізніше, на початку 16 століття він був розширений, а в середині 18 століття повністю перебудований імператрицею Марією Терезією в її улюбленому барочному стилі. Саме тоді були істотно змінені фасад і центральні сходи, було так само прибудовано барочне південне крило і усій будівлі зрадили сучасніший на той час вигляд. Перебудова палацу здійснювалася під управлінням архітектора Йохана Мартіна Гумпа.

Палац складається з двох крил, в яких розташовані приватні апартаменти, зали для прийомів і бальні зали, так само тут є і власна каплиця. Спочатку, тут розташовувалася звичайна кімната, проте в ній несподівано помер чоловік Марії Терезії імператор Франц I і вдова розпорядилася переробити кімнату в каплицю. Сама вона після цього випадку ніколи більше не з'являлася в палаці. Так само в палаці зберіглася і оригінальна готична вежа, зведена під час правління Максиміліана I.

Найголовніший храм Інсбрука - катедральний собор св. Джеймса, шедевр європейського бароко:

У 1717 - 1724 роках на місці колишньої готичної церкви був зведений Кафедральний собор Св. Джеймса. Ця будівля виконана у барочному стилі по кресленнях архітектора Йоганна Якоба Геркомера. Церква сильно постраждала під час Другої світової війни, але була незабаром відреставрована і відновлена.

Інтер'єр собору повністю виконаний у барочному стилі. Він створений знаменитими майстрами братами Азам. На зведенні собору зображені яскраві сцени з життя Святого Іакова, зведення багато декоровані ліпниною. Основною пам'яткою собору є ікона "Діва Марія - Помічниця" виконана німецьким художником Лукасом Кранахом Старшим. Вона розташована в центрі вівтарної частини.

Розписи стелі:

Амвон:

Вівтарна частина:

Головна ікона вівтарю:

Місце у вівтарі для імператорської родини:

Бічні вівтарі:

Капітелії колон:

Орган:

Катедральна площа:

Наостанок, прогуляємося старовинними вулочками Інсбрука:

З настанням вечора Інсбрук стає взагалі чарівним і не може відпустити від себе, немов магніт:

Наступна стаття
Бреннер - одне містечко на дві країни

Коментарі

шарму мысту надають гори на задньому плані. якби не вони було б не так круто)
Звичайно! А якби були лише гори, а Інсбрука не було - так само крутізна б була не та :)
Виглядає чудово.
В житті він ще краще, ніж виглядає
Іннсбрук дійсно шикарне місто. Більше того тут є монастир редемптористів.
А монастир такий самий гарний, як і в Кохавино? :)
Дуже гарно, вечірні гори надають святочності :)
Що правда-то правда! :)