Осінні Татри. Осінні замки.

Золота осінь – моя найулюбленіша пора для подорожей. Короткий світловий день та періодичні дощі з лихвою компенсуються неповторними осінніми краєвидами. Замки, гори і каньйони на жовтогарячому тлі осіннього листя неможливо ні на що проміняти. Саме осіння природа найгарніше доповнює архітектуру. Тому традиційно кожної осені я сьомий рік поспіль відправляюся у подорожі до регіонів, де поєднання золотої осені та середньовічної архітектури досягає свого апогею. Щороку для мене це було Поділля. В минулому році я зрадив йому з Францією, а в цьому році дуже несподівано його місце зайняла Словаччина.

Словаччину і проїжджав двічі транзитом. Попередні враження неї – гори і замки на кожному кроці. І ось минулого тижня мені пощастило не лише познайомитися з країною, а проїхати її зі сходи на захід, подивившись більшість всього цікавого, що тут є. А найцікавіше в Словаччині – це Татри і замки. При цьому замки тут такі, що начебто зійшли зі сторінок казок: справжні, грізні, високі і неприступні.

Такого монументального поєднання природи і середньовіччя я не пам’ятаю:

Річка Орава і Оравський град.

Відвідання Словаччини було несподіваним. Рішення було прийнято буквально за 3 дні до поїздки. Поділля було різко замінено на Татри:

Я обрав 7 найцікавіших замків Словаччини і проклав маршрут саме з урахуванням цього. А замки тут усі, як з казки:

Замок Бойніце.

В Словаччині все дуже дешево. Вартість проїзду поїздами і автобусами, здається, не відрізняється від нашої. Їжа – дешевше. Єдина проблема – не завжди є де поїсти. Країна спляча. У всіх містах і містечках, де я був, магазини і кафешки були зачинені як в будні, так і у вихідні дні. Людей на вулицях – не більше, ніж на нас в глухий райцентрах.

Місто Тренчин.

Замки майже всі зачинені наглухо. Виключенням став лише замок в Старій Любовні:

А замки всі такі, що просто втрачаєш розум:

Тренчинський град.

Замки та їхні руїни у Словаччині на кожному кроці:

Осінні кольори і замки:

Подорож почалася зі східної столиці Словаччини міста Кошице, куди я оперативно дістався з Ужгорода автобусом. До слова буде сказати, що словацькі прикордонники виявилися справжніми душками у порівнянні з польськими. В’їзний штамп отримав швидко без усяких допитів.

Осінній театр в Кошице:

Готика і осінь. Найготичніший костел Східної Європи:

З Кошице поїхав поїздом на захід. Всю дорогу праворуч по ходу поїзда – Високі Татри:

Краєвиди навколо заворожують!

Вже ближче до вечора дістався до містечка Оравський Подзамок. Знаходиться це чарівне місце чи не на краю світу. Щоб дістатися сиди, довелося робити дві пересадки. Не дивно, що мало хто з туристів сюди добирається. Навколо – ні души.

Замок Оравський Град над річкою Оравою – монументальний, наше зійшов з поштівок:

Але, на жаль, зачинений наглухо…

Зупинявся я на дві ночі в місті Жиліна. Звідси найбільш зручно відвідувати найгарніші замки Словаччини. Головна площа осінньої Жиліни. Правий будиночок – ратуша:

Ратуша тут – нестандартна, маленька, іграшкова.

Поруч з Жиліною в містечку Будатин на березі річки Вах стоїть замок Будатинський град:

Береги річки Вах:

Одне з найгарніших міст західної Словаччини – Тренчин. Тут і один з найбільших словацьких замків, і гарний Ринок з ратушею, оригінальної архітектури синагога, і зворушливі краєвиди навколо:

Це – картинка для того, щоб зрозуміти, наскільки гігантським є замок Тренчинський град:

Синагога думками відправляє чи то до Болгарії, чи то до Істанбулу:

Правда, схоже на Поділля?

Барви осені вражають на кожному кроці:

Той же самий Тренчин, але в дощову погоду:

Замок Бойніце вразив чи не найбільше, навіть незважаючи на свою подекуди бутафорську реставрацію:

Міська брама Бойніце в осінньому полум’ї:

Дуже довгий шлях довелося подолати ще до одного завітного місця – Старої Любовні. Автобуси сюди ходять з міста Попрад – центру туристичної інфраструктури Високих Татр. Залізнична станція тут так і називається – Попрад-Татри. І дійсно, Татри тут видно звідусіль:

Попрад незважаючи на свою туристичну сутність, виявився в плані інфраструктури неприйнятним. Інтенсивні пошуки хоч якоїсь крапки з їжею в околицях вокзалів успіхом не увінчалися. В Стару Любовню я поїхав голодним. За те, насолодженим Високими Татрами:

Окреме слово – про транспорт в Словаччині. Він такий самий безтолковий, я і в нас. Приміські поїзди на автобуси начебто і підігнані від розклади поїздів далекого сполучення. Але поїзди завжди запізнюються, проте приміські поїзди і автобуси їх не чекають, відправляючись вчасно. Таким чином, плануючи собі маршрут заздалегідь, ти стикаєшся з обставинами, які явно не на твою користь. Ці обставини збільшують термін добирання до потрібного об’єкту, і, відповідно, зменшують час для його огляду. Таким здалеку виглядає замок поблизу Старої Любовні:

Але, від автобусної зупинки до замку – близько 3 кілометрів вгору, а це – близько 40 додаткових хвилин часу на добирання туди, і стільки ж часу – назад. Автобуси до замку дійсно ходять, але «как-то по-дыбильному»: автобус з Попрада в Стару Любовню приходить в 10:05, а єдиний ранковий автобус до замку відправляється… 09:55. Коротше, все для людей, бля… Проте замок вражає своїми розмірами. Панорама з трьох горизонтальних кадрів:

Силует осіннього замку в Старій Любовні:

Вид з замку на етнічне словацьке село:

Вид з замку на Татри:

Дерев’яні костели – гордість Словаччини. Справжній дерев’яний вдалося побачити лише один:

Ще один: не справжній, але найзнаменитіших з усіх дерев’яних костелів знаходиться в місті Кежмарок. Дерев’яним тут лишився лише інтер’єр. Він дійсно фантастично вражаючий, але знімати в середині не можна…

По дорозі зі Старої Любовні до Кежмарока зупинився ненадовго в селі Стражки, де оглянув місцевий замок:

Крім того, в Стражках є старий стримано-готичний костел 14 століття і оборонна башта поруч з ним:

Остання моя зупинка в Словаччині – місто Кежмарок, історичний центр якого включений до ЮНЕСКО. І є за що:

Ратуша в Кежмароку – єдина канонічна ратуша, що зустрілася мені в Словаччині:

Замок у Кежмароку, звичайно, не такий монументальний, як Тренчинський і Оравський гради, але вартий, щоб його подивитися зовні:

Що там всередині – сказати важко. Як і всі замки, цей також був зачинений:

І на завершення, трохи практичних деталей. Маршрут був таким: - поїзд Київ - Ужгород (автобус) - Ужгорож – Кошице (автобус) - Кошице – Ружомберок (поїзд) – Дольний Кубін (автобус) – Оравський Подзамок (автобус) - Оравський Подзамок – Краловани – Жиліна (приміські поїзди) - Жиліна – Будатин – Жиліна (міський автобус) - Жиліна – Тренчин (поїзд) - Тренчін – Прієвідза – Бойніце (автобус) - Бойніце – Прієвідза – Жиліна (автобус) - Жиліна – Попрад (поїзд) – Стара Любовня (автобус) - Стара Любовня – Стражки – Кежмарок (автобус) - Кежмарок – Попрад (рельсовий автобус) – Кошице (поїзд) – Чьєрна-над-Тисою (приміський поїзд) – Чоп (приміський поїзд) - Чоп – Київ (поїзд) Бюджет поїздки: - поїзд Київ – Ужгород – 10 євро; - поїзд Чоп – Київ – 12 євро; - автобус Ужгород – Кошице – 8 євро; - 2 ночі в готелі в Жиліні – 27 євро; - проїзд по Словаччині – близько 40 євро; - харчування – близько 25 євро. Всього – близько 120 євро. А задоволення – на всі 1200 :)

Коментарі

офигенно просто!
хочу на машине там проехать да, кстати, а сколько по времени у тебя это всё заняло?
Так, машиною набагато зручніше.
В Словаччині я провів три дні.
за викладення бюдежту дякую
якраз цікавило скільки коштувала поїздка
З досвіду: чим бюджетніша поїздка, тим вона гламурніша на враження виходить :)
от якби ще не візи (
Візу треба отримати один раз і надовго. Чехи і словаки на 2 роки дають без проблем.
дуже сподобалося!Оравський Град просто бомба!
а як щодо мови, якою спілкувалися і чи дуже схожі наші мови, бо кажуть, що словацька із українською дуже схожі
Дякую!
Схожі, коли вони повільно і виразно говорять. А коли швидко - то все одно, що китайську слухаєш :)
У нас жив словак десь два тижні, ми чудово розумілися, бо бабуся з Лемківщини, і багато слів такі схожі були :)
Але є багато не схожих :)
То так, але мешканцям Західної України словаків легше зрозуміти.
Вам і поляків простіше зрозуміти. Так само, як нам, східнякам, білих ведмедів :)
Це все дійсно, як в казці :)
Отож! :)
Так от на що ти проміняв, яснооо, ясно, так і запишемо... Цікаво, скільки все стане, якщо їхати авто, не звертав уваги на ціну палива? А по Словаччині - не думав що стільки всього є в такій маленькій країні.
Так, це була зрада Поділлю :)
Ні, на ціну палива не дивився. Якщо б на авто удвох, то дорожче б точно не було.
Словаччина рулить! Там замків - ще дивитися і дивитися.
+ шанс на мультивізу. Цікаво-цікаво.
В будь-якому разі Словаччина - це добрий початок євромандрівок
Осінні Татри. Осінні замки. Користувач посилається на ваш запис з Осінні Татри. Осінні замки. пишучи: [...] Теперь нужно самим на это все посмотреть :)) Originally posted by at Осінні Татри. Осінні замки. [...]
Дуже гарно.
Дякую. Старався.
Осінні Татри. Осінні замки. Користувач посилається на ваш запис з Осінні Татри. Осінні замки. пишучи: [...] Оригинал взят у в Осінні Татри. Осінні замки. [...]
Шикарна поїздка! І чому в нас таких замків майже нема? :( А ось це фото Кам"янець таки нагадує :)
Дякую! Там багато що Кам'янець нагадує. Ну ось перша фотка - чим не Карвасари? А замків шикарних в нас вистачає. Той де самий Кам'янець, Хотин, Мункач, Унгвар...
Унгвар навряд чи, я би швидше Меджибіж до списку додав :)
Точно! Я просто в Меджибожі ще не був :)
і як тобі це вдалося? :)
нема часу :)
значить є привід їхати на Поділля :)
є, але попізже :)
Клас Дуже дякую, обожнюю Словаччину!!
Був тут і влітку і взимку, а восени - ніколи. Схоже, маю побувати ))
Супер фотки, супер місця.
Татри дійсно чудові.
Re: Клас Дякую! Бажаю, щоб Ваша мрія здійснилася!
Цей пост-яскравий приклад того,як красиві замки можуть ідеально вписуватись в красивий осінній пейзаж)
Чиста правда!
Не знав, шо словацькі Татри настільки красиві. Та й загалом побачене приємно здивувало! Буду мати на увазі ту Словаччину, у випадку чого))
Великий плюс, що до звіту нарешті додано фінансові деталі і практичні поради. Не погано, щоб це стало доброю традицією в подібних дописах).
Дякую!
Побажання щодо традицій обов'язково врахуємо. Головне, щоб надалі подорожі продовжувалися і було про що писати :)
До речі, щось не зрозумів суті цього твердження: "У всіх містах і містечках, де я був, магазини і кафешки були зачинені як в будні, так і у вихідні дні". Це вони були зачинені в якусь пору доби чи взагалі?
Я так зрозумів, що на всю осінь вони зачинені.
Мабуть, відкриваються, коли в Татрах сезон катання на лижах.
Хоча дивно, таке я спостерігав не лише в туристичних місцях.
Якийсь парадокс. Особливо для населених пунктів більших за село. Місцеві, що Святим Духом живуть, продуктів не потребують на щодень)
Словаччина взагалі дивна в цьому плані. Я ніде більше не бачив такої сонливості.
тижденні накупи - як всюди Супермаркети часто працюють 7 днів в тиждні, 24 години на добу Крім того, єдине (відверто) туристичне місце - Високі Татри. В решті ж - тре місця просто знати ;)
Гарний звіт Лише кілька зауваг. 1) Річка Ваг - не Вах.
2) Як на мене, словацький громадський транспорт - просто не до порівняння з українським - в кращий бік, звісно. Єдине що слід апріорі розуміти - що він "заточений" під місцевих, а не під туристів.
3) Щодо місцевих - встають, зазвичай, і лягають - рано. В 7-30 бачити в міськом автобусі школярів - абсолютно нормально.
4) Ви поїхали "північним шляхом". Але чомусь оминули Левочу та Шарішський град - маст на цьому маршруті. Ще цікаві Бердичів та Пряшів.
5) Сильно би радив ще проїхати "з півдня на південь" по лінії Лученєц - Жіліна. Із заїздами до старих німецьких шахтарських містечок - як от Банська Штявніца.
6) В Словаччині ще цікаві Словенски Рай, печери та термальні джерела. Але точок здавати не буду ;)
Re: Гарний звіт 1) Ну і фіг з нею :)
2) Воно і помітно. На вулицях не видно ні туристів, ні місцевих :)
4) Був дуже короткий світовий день, тому за 3 дні треба було встигнути подивитися хоча б саме необхідне. Я заздалегідь вибрав собі 7 замків, які хотів подивитися, і виходячи з цього склав маршрут.
5,6) Може років через 5, бо ще стільки всього треба подивитися.

А як у них справи з автобусами, можна "пролетіти"? (типу всі квитки виявляться проданими, а стоячих не беруть?)

Я не зустрічав такого, щоб всі квитки були продані. Зазвичай було мало людей