Гданськ: острів шпіхлерів (Wyspa Spichrzów)

Попередня стаття
Гданськ: Старе місто (Stare Miasto)
Наступна стаття
Гданськ: три ратуші міста

Острів Шпіхлерів або Острів Зерносховищ (Wyspa Spichrzów) – місце у Гданську, яке, чомусь, викликало в мене найбільший інтерес і залишило найяскравіші враження. Напевно, тому, що ніде раніше мені не доводилося зустрічати такі споруди, та ще й в такій кількості, як в Гданську. І навіть, коли я вибирав місце проживання під час планування поїздки, я вибрав хостел на березі Мотлави, вікна якого виходили на нещодавно відновлені фахверкові шпіхлери.

Данциг, який вже у XVI столітті відігравав роль найважливішого балтійського порту, потребував численних приміщень для зберігання товарів. На острові, що виник між Мотлавою та каналом, виритим у 1576 році для захисту території від пожеж і грабежів, було збудовано близько 300 зерносховищ.

Вже у 1643 році на острові Шпіхлерів стояло 315 величезних багатоярусних зерносховищ, які носили доволі оригінальні назви, наприклад: Строкатий Пес, Череп, Червона Миша.

Не дивлячись на те, що територія була оточена водою і строго охоронялася, там часто виникали пожежі. Останній з них у 1945 році призвів майже до повного руйнування зерносховищ. І лише нещодавно розпочато відновлення забудови острова.

Зруйновані зерносховища, скрізь які проглядається Головне Місто:

Сучасне відновлення острова Шпіхлерів охопило й житлові будинки, що знаходились в його центрі. Вони будувалися з нуля, і лише своїм архітектурним нагадують попередні будинки.

Одне з найвідоміших зерносховищ - Блакитний Баран, або «Віслоустя». Ця семиповерхова будівля – єдиний Гданський шпіхлер, який пережив Другу світову війну. Муроване зерносховище будували протягом XV – XVIII століть, неодноразово перебудовували і ремонтували. Найстаріші його деревяні конструкції походять за 1360 року. Після війни використовувався, як склад. З 1995 року тут розташований Археологічний музей.

У південній частині міста відновлено 4 шпіхлери, які з з яких мають назви Польських міст: Гданськ, Ельблонг, Торунь, а один називається «Під Короною»:

Ще два відреставрованих шпіхлери:

Найвідоміші гданські зерносховища у фахверковому стилі:

Деякі зерносховища ще чекають на відновлення:

Зі східного боку острів Шпіхлерів охороняла Молочна Брама (Brama Stągiewna), яка сходила до комплексу міських фортифікацій:



Ліворуч – Головне Місто, праворуч – острів Шпіхлерів:

Найгарніший вид на Головне Місто і набережну Мотлави відкривається саме звідси – з острова Шпіхлерів:

На північ від острова Шпіхлерів розташований трохи менший острів Олов'янка, який також, переважно, був забудований зерносховищами і складами. Попасти сюди з острова Шпіхлерів напряму не вийде, мосту між островами немає. Доведеться обходити через колишнє передмістя Довгі Сади.

На острові Олов'янка, що розташований між Мотлавою і Каналом на Стемпці, знаходяться три зерносховища: Олівське, Мідь і Панна. В них зараз розміщується Морський музей, створений у 1960 році. 


 

Журав, який стоїть на протилежному березі Мотлави, також належить до музею.

На березі Олов'янки на причалі стоїть судно "Солтек", на борту якого влаштована виставкова зала.

У Королівському зерносховищі, збудованому на Олов'янці у 1606 - 08 роках за проектом Авраама ван дер Блока, зберігали збіжжя, яке належало польському королю. Ще король Казимир Ягелончик поклав на мешканців Гданська обов'язок утримувати це зерносховище.


Відновлені шпіхлери Олов'янки:

Попередня стаття
Гданськ: Старе місто (Stare Miasto)
Наступна стаття
Гданськ: три ратуші міста

Коментарі

На правду вражають.
З великим задоволенням прочитав пост.
І що дуже радує , що модерністів до відбудови не допустили :) P.S з "Basztą Kotwiczników" порядок наведи ,а то як скалка в тексті;)
Дякую! Мене ті шпіхлери чи не найбільше вразили у Данцигу. Так що з котчвінниками, я вже заплутався. То башта Ковалів чи ні? :)
НІ. Коваль так і буде Kowal :http://pl.wikipedia.org/wiki/Kowal Kotwiczniki (Котвічнікі)- це буквально "якірники ".
Напевно не вартує перекладати , а ІМХО просто дати пояснення.
Я спочатку було подумав , що це спеціалісти по виробництву якорів . Але не тут то було :)
Відповідь на "прів приятелю" мене просвітив :
це люди які займалися швартуванням і стоянкою суден , а також побирали за це плату тощо.
Серйозна професія - так що це цікаве давнє слово.
На теперішній час відповідає боцману порту:
http://pl.wikipedia.org/wiki/Bosman_portu
усьо, поправив! :)
І я свою польську за одно підтягнув :)
Завжди щось нове відкриваєш. Чи знаєш , що в поляків олов'яний - свинцевий ,
а олово - це цина ?
До війни так було і в нас .Звідси і олівець - свинцева паличка
Поки москіевські великопутаники не накнотили .
І недавно просто забалдів від велікоруського
археолога , який цину переклав як цинк :)
Якщо чесно, то я навіть і не знаю, що таке "цина" :)
Що припоєм не користуєшся , тим нормальним на якому написано :cyna z topnikom - тобто олово з флюсом.
Це я про острови - подумав , що тра пояснити.
Як маєш сумніви - то смикай за хвоста.
Заодно і вправлятимуся в польській.
Зерносховища вражають! В такі можна зерна помістити на всю Польщу :)
Та де? Раніше їх там було 315, а зараз тільки трохи більше десятка залишилось...
Ого! Цього на всю Європу би хватило :)
Та ні, так як вони жруть, не вистачило б! :)
Ненажери! :)
Відіспався після вчорашнього тріпу?
Та так, не дуже. Довелося сьогодні йти на роботу... А ти?
Виспався, але спав майже до обіду.
Вєзьот...
комусь же має щастити :)
Якщо не помиляюся Stągiewna перекладається як слоїк (банка російською). Німецькою брама справді звалася Молочною, а от польською - певно за зовнішній вигляд :)
Десь читав, що вона так називається, тому що схожа джбан із молоком :)
власне, тільки мабуть не з молоком, а ряжанкою :))). Чи вона раніше була фарбована у біле? :)))
Ні, то завдяки формі! :) У судячи з того, що вона червона - там була простокваша :)
та ясно, бухали краснєнькім...
молочна, молочна :)))