Абатство Сабен (Сабіона)

Абатство Сабен/Сабіона (Kloster Säben - нім., Monastero di Sabiona - італ.) - бенедиктинський жіночий монастир, розташований на "священній горі" на правому березі річки Айзах поблизу містечка Клаузен (Кьюза) в Південному Тіролі. Абатство було засноване у 1687 році, коли його заселили монахині монастиря Ноннберга в Зальцбурзі. Хоча насправді, історія обителі є значно давнішою і походить ще з VI століття, а до того на його місці існувало поселення римлян.

З VI століття і приблизно до 960-х років тут знаходився єпископат (єпископат Сабіона). Одна з церков з назвою "im Weinberg" датована тими часами, її залишки були розкопані зовсім нещодавно. Єпископ на ім'я Інгеуін був задокументований учасником Синоду Градо у 579 році. 13 вересня 901 року король Луї дав єпископу Захаріасу ферму Prichsna, як пізніше перетворилася на містечко Бріксен (Брессаноне), до якої єпископи переселилися за часів єпископства Ричберта (близько 960 року).

Пізніше Сабен став фортецею єпископів. У XIV-XV ст. замок Сабен (Burg Säben) був місцем суддів Клаузена та центром адміністрації південних територій Брифінгської єпархії Бріксен. Тут у 1686 р. місцевий священик створив у приміщеннях біля підніжжя гори громаду бенедиктинських монахинь. Церква абатства була присвячена Йоганну Францу, графу Хуєну фон Белазі, потім єпископу Бріксена.

Незважаючи на те, що монастир неодноразово був розграбований під час наполеонівських воєн та позбавлений своїх активів під час секуляризації в 1803 році, бенедиктинська громада вижила, і почала поступово відроджувалася приблизно з 1880 року, коли в період Культуркампфу в Німеччині (1871-1878), монахи абатства Бьюрон перебували в засланні в графстві Тіролю і були в контакті з монахинями в Сабені. В цей час в руїнах замку на горі були побудовані нові приміщення. Монахині Сабена прийняли бірунський спосіб життя, хоча абатство було офіційно прийнято в Бірунську конгрегацію Бенедиктинської конфедерації лише в 1974 році.

Розташування

Scroll to Top